Розпочала свою роботу Мюнхенська конференція з безпеки — найвідоміший у світі форум з питань зовнішньої політики та оборони. Центральною темою цьогорічного заходу стане російська війна в Україні

Розпочала свою роботу Мюнхенська конференція з безпеки — найвідоміший у світі форум з питань зовнішньої політики та оборони. Центральною темою цьогорічного заходу стане російська війна в Україні.
До столиці Баварії очікується понад  40 глав держав та урядів, близько 90 міністрів, а також сотні політиків та експертів з усього світу.

Найбільша іноземна делегація – американська – до Мюнхена прилетіла ще у четвер. Віце-президент США Камала Харріс привезла із собою рекордну кількість учасників із Держдепартаменту, Пентагону та Конгресу (одних лише сенаторів понад 30). На думку нового голови Мюнхенської конференції, німецького дипломата Крістофа Хойсгена, це «наочне свідчення трансатлантичної єдності».

Друга за чисельністю іноземна делегація в Мюнхені цього року — українська. У списку учасників — міністр оборони Олексій Резніков, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, понад 20 депутатів Верховної ради, багато українських експертів. Конфлікт в Україні та навколо неї, безперечно, стане головною темою майбутніх трьох днів у Мюнхені.

Німеччину на конференції за традицією представить канцлер Олаф Шольц. Також у програмі заявлені британський прем’єр Ріші Сунак, президент Франції Емманюель Макрон, член Політбюро ЦК Компартії Китаю, який курирує зовнішню політику, Ван І. Підтвердили свою участь президенти Азербайджану, Грузії та Молдови Ільхам Алієв, Саломі Зурабішвілі та Майя Санду, прем’єр-міністр Н. Пашинян.

Російської офіційної делегації в Мюнхені цього разу не буде її не запросили.

За словами Крістофа Хойсгена, організатори вирішили не надавати російським чиновникам «майданчик для поширення пропаганди». Натомість на конференцію покликали представників російської опозиції: Гарі Каспарова, Михайла Ходорковського, Дмитра Гудкова (визнані владою РФ «іноагентами»), Юлію Навальну та Жанну Нємцову.

Таке рішення підтримали не всі. Депутат і речник з питань зовнішньої політики фракції партії «Ліві» у Бундестазі Грегор Гізі сказав у коментарі порталу RedaktionsNetzwerk Deutschland, що з російськими офіційними особами треба говорити задля припинення вогню та деескалації ситуації в Україні. Про це журналістам Evangelischer Pressedienst заявила активістка Марія Фекль, співорганізатор Мюнхенської конференції з питань миру, яка проходить у столиці Баварії в ці ж дні. На її думку, «саме зараз найбільше затребувані дипломатія та діалог» — насамперед, на рівні влади, як це вже було у випадку із зерновою угодою та обміном полоненими.

Нагадаємо, минулого року російська делегація сама відмовилася від участі у конференції (що відбулася буквально за кілька днів до початку військової операції РФ в Україні), хоча її туди активно зазивали.

З того часу підходи російської сторони до форуму в Мюнхені стали негативнішими. За словами Марії Захарової, «колись шанована конференція перетворилася на балаган з антиросійською спрямованістю, який під виглядом “вибудовування діалогу з російським суспільством” запрошує маргіналів, вигодованих на власні гроші». «У нинішньому форматі Мюнхенська конференція є лише продовженням західного мейнстриму щодо “демонізації” низки країн», – заявила вона на брифінгу у відповідь на запитання, чи планує російська делегація поїхати до Мюнхена цього року.

Віце-спікер Ради федерації Костянтин Косачов, який раніше не раз брав участь у Мюнхенській конференції, також заявив, що розчарований нею. За його словами, раніше до цього заходу в Росії «багато років ставилися з придихом як до певної кульмінації геополітичної думки». Як неодноразовий у минулому учасник відповідних дискусій можу відверто зізнатися, що таке сприйняття було глибоко помилковим. Конференція завжди була інституцією НАТО,— написав він у своєму Telegram-каналі.— Єдиним завданням її організаторів було продемонструвати незламну євроатлантичну солідарність зовні, а всередині — додатково відбудувати в режимі такої солідарності європейських членів НАТО щодо єдиного лідера США». «Російські та інші ненатівські учасники конференції», на думку сенатора, «незмінно виявлялися якоюсь “стінкою” для відпрацювання ударів, як у тенісі чи в тирі, з незавидною роллю наочної демонстрації переваги “демократій”, якими вважали себе натовці, перед “автократіями” , Якими натовці вважали решту ».

Три табори
Напередодні цьогорічної конференції її організатори опублікували аналітичну доповідь, ключовою темою якої якраз і став поділ країн на «ліберальні демократії» та «ревізіоністські автократії, які прагнуть змінити світовий порядок». Росію автори документа однозначно відносять до другого табору. «24 лютого 2022 року Росія розв’язала проти України війну, жертвами якої вже стали десятки тисяч мирних українців, мільйони були змушені залишити свої будинки, збитки від руйнувань перевищують сотні мільярдів євро. Але це не все: своїм жорстким і безпричинним нападом на суверенну державу Москва також зазіхнула на фундаментальні принципи світопорядку, побудованого в роки після Другої світової війни», – стверджується у доповіді.

Але не лише в діях Росії автори бачать ознаки того, що “автократичний ревізіонізм посилюється”. Ще серйозніший і системний виклик «ліберальним демократіям», на їхню думку, представляє Китай. Його німецькі експерти звинуватили у «мовчазній підтримці війни Росії», «спроби силою закріпити за собою власну сферу впливу в Східній Азії» та «всеосяжні зусилля щодо просування автократичної альтернативи ліберальному, заснованому на правилах міжнародного порядку».

На думку авторів доповіді, минулий рік показав: «ліберальним демократіям» є що протиставити у відповідь на тиск «ревізіоністських автократій». «Ліберальні ідеї все ще здатні надихати. Надзвичайна стійкість та рішучість українців активізували міжнародну підтримку боротьби їхньої країни проти агресора та надали демократіям та демократичним моделям управління нового сенсу існування. Ліберальні демократії мають скористатися цим моментом», – закликають експерти.

Водночас вони визнають, що є третій табір — це держави Африки, Азії та Латинської Америки, які, може, й не підтримують військові дії Росії в Україні, але й не бажають приєднуватися до антиросійських санкцій та спроб ізоляції РФ.

Автори доповіді називають ці країни «сидячими на паркані», маючи на увазі, що вони ніби бачать себе поза сутичкою, не бажаючи ставати на жодну зі сторін барикад. Одним із ключових завдань «ліберальних демократій» експерти вважають переконання цих держав у перевагах моделі, яку пропонують західні країни. При цьому вони визнають, що досягти цього буде непросто, оскільки «глобальний Південь має безліч своїх претензій до Заходу.

«Розчарування у зв’язку з існуючим порядком широко поширене в Африці, Азії та Латинській Америці, — наголошується в документі і необхідно вирішити їхні основні проблеми». За оцінкою деяких експертів, для багатьох держав ці невдачі пов’язані саме із Заходом. “Вони вважають, що порядок під керівництвом Заходу характеризується постколоніальним пануванням, подвійними стандартами і зневагою до проблем країн, що розвиваються, а не ліберальними принципами і справжньою багатосторонністю”, – констатують вони.

Достатньо самокритично автори доповіді підійшли і до оцінки політики західних країн щодо «глобального Півдня» на тлі конфлікту довкола України. «Замість того, щоб допомогти розвиненим країнам у вирішенні проблеми різкого зростання цін на продовольство та енергоносії, Захід відчитав їх за недостатню солідарність із Києвом,— зазначають вони.— Для країн, які зіткнулися з тим, що Захід відгороджується від руйнівних воєн і конфліктів у їхніх власних регіонах, багато з яких є також смертоносні, як і війна в Україні, прохання не залишатися нейтральними в європейському конфлікті».

Заради обговорення цих питань до Мюнхена покликали делегатів від цілого ряду країн, що розвиваються. З тих, кого (крім Росії), на відміну від минулих років, запрошувати не стали, Іран.

Голова конференції Крістоф Хойсген пояснив це рішення «фундаментальними порушеннями прав людини» у цій країні та небажанням давати її офіційним представникам можливість «поширювати дезінформацію». Як і у випадку з Росією, до Мюнхена замість офіційної делегації покликали іранських опозиціонерів.

Іранську влад це обурило. “Це політично вмотивоване рішення – помилкове, воно створює поганий прецедент”, – сказав представник МЗС Ірану Нассер Канаані телеканалу IRIB. Якщо мета конференції – глобальний та регіональний світ, то, за його словами, «подібна селекція» – не просто помилка, а є порушення принципу політичної нейтральності заходу.

Крістоф Хойсген на це відповів, що організатори Мюнхенської конференції з безпеки зовсім не вважають її нейтральним майданчиком. “Це форум, який відстоює політику, засновану на правилах”, – сказав він. За його словами, Росія та Іран порушують ці правила, а отже, їх можна не кликати. Зі своїм наступником делікатно посперечався колишній голова конференції (2008–2022 роки) Вольфганг Ішингер. У коментарі газеті Financial Times він сказав, що розуміє причини, з яких було вирішено скоротити список учасників, але шкода, що дійшло до цього. “Я завжди вважав конференцію важливою платформою для неформального спілкування з країнами-опонентами, з якими офіційні контакти майже не підтримувалися або взагалі були відсутні”, – зазначив він.

От же конференція почалася. Війна в Україна продовжується. Будемо висвітлювати основні події. Адже нам потрібно лише одне – перемога і післявоєнна відбудова нашої країни.

За публікаціями у ЗМІ.