У справі № 136/651/21 позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням суду першої інстанції позов про визнання протиправною та скасування постанови – задоволено повністю.

Місцевий суд вважав, що поліцейський при винесенні постанови допустив порушення прав людини, що гарантовані Конституцією України, а тому наявні усі правові підстави для постановлення окремої ухвали та направлення її суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати окрему ухвалу районного суду.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому у зв’язку із неодноразовим притягненням позивача до адміністративної відповідальності у 2021 році апелянт вважає, що мав право вчиняти такі дії.

Оцінюючи подібні дії суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що порушують загальні засади діяльності поліцейських.

Колегія суддів, не заперечуючи важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп`яніння, вважала за необхідне наголосити, що така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.

Працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані наркотичного сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи поїхати до найближчого лікувального закладу.

Лише за наявності об`єктивних ознак, передбачених Інструкцією, поліцейський спочатку має запропонувати особі пройти медичний огляд на стан сп`яніння (втому числі наркотичного) за допомогою технічних засобів, і лише потім визначатися щодо необхідності огляду лікарем.

За наявності підстав вважати, що особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння працівники поліції першочергово мають провести огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці вчинення правопорушення, або ж у разі незгоди особи з його результатом огляд може бути проведено в закладах охорони здоров`я.

Відсутність у працівників поліції засобів для огляду водіїв на предмет наркотичного сп`яніння на місці зупинки, на що покликався представник відповідача, не дає підстав не виконувати вимоги згадані норми.

Також суд зауважує, що жодних дій, передбачених законодавством працівниками поліції відносно позивача не проводилось.

З урахуванням вище вказаних обставин колегія суддів вважає, що переслідування позивача за імовірне порушення статті 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, що перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, є безпідставним, а провокація його для огляду на стан сп`яніння, шляхом змушування до показу перед працівниками поліції кистей рук з метою виявлення їх тремтіння чи змушування здійснювати плювок з ротової порожнини з метою виявлення її сухості – є неприпустимим.

Окремо колегія суддів наголосила й на тому, що навіть за умови, що особа декілька разів вчинила правопорушення, це не дає підстав працівникам поліції її переслідувати, як це мало місце з позивачем.

Пункт 3 частини першої статті 35 Закону України «Про національну поліцію», на яку покликався під час розгляду справи представник відповідача вказує на те, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Це не означає, що працівники поліції можуть свавільно переслідувати та зупиняти кожну особу, щодо якої в інформаційних базах даних зазначені відомості про попереднє її притягнення до адміністративної чи іншої відповідальності.

Дана норма передбачає право поліцейського зупиняти автомобілі, які по оперативній інформації причетні до скоєння правопорушень та ухиляються притягнення до відповідальності тощо.

У даній справі наявності такої інформації не встановлено. Натомість встановлено, що переслідування та зупинка позивача відбулися через те, що по інтегрованій інформаційно-пошуковій системі Міністерства внутрішніх справ України «Армор» значилась інформація про те, що позивач раніше притягувався до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції без змін.

За публікаціями у ЗМІ.