in ,

Тенденція про примусове стягнення боргів за комуналку посилилась.

Тенденція про примусове стягнення боргів за комуналку посилилась.

Під кінець серпня кількість випадків примусового стягнення боргів за комунальні послуги в Україні зросла і перевищила 450 тис. випадків. Це на половину більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Всього з даної категорії справ зареєстровано понад 6,2 млн виконавчих проваджень, що на 33,3% більше, ніж роком раніше, підрахував “Опендатабот”.

Про те й кількість боргів за комуналку в Україні зросла в півтора рази

Загальна заборгованість населення за послуги житлово-комунального господарства (ЖКГ) досягла в серпні цього року 64,3 млрд грн. Це значно більше, ніж за підсумками серпня 2020 го, але все ж набагато нижче, ніж рекордні 82,1 млрд грн в березні поточного року.

Глава Союзу споживачів комунальних послуг (СПКУ) Олег Попенко заявив в коментарі ЗМІ, що не здивований розвитком подій в комунальній сфері.

“Після зняття в серпні цього року мораторію на відключення від комунальних послуг в Україні почався черговий етап війни між споживачем та постачальниками послуг ЖКГ, де споживачі не хочуть платити за неякісні послуги та незаконні платіжки.

На його думку, в Україні “споживач в принципі не захищений від свавілля” постачальників-монополістів. “Все що вони роблять – їм сходить з рук. Зняття мораторію при тому, що карантин не скасований, а планується і далі – це в корені неправильно”, – переконаний керівник СПКУ. Він також вважає, що відбудеться збільшення “валу позовних заяву в суд на боржників”. Крім цього, переконаний він, зросте кількість незаконних переказів на ПОН (укр .; рус. – “постачальник останньої надії”) споживачів газу, “де ціна буде дорожче на 100%”.

Адвокат Іван Ліберман допустив, що в цілому по країні у громадян різко зросте потреба в консультаціях юристів. Він каже, що “до мене вже масово звертаються люди з аналогічними проханнями. Тому і я, і мої колеги вже повним ходом напрацьовуємо практику, проводимо моніторинг законодавства з цього приводу. У тому числі і Європейського суду з прав людини. І у нас є шанси на беззаперечний успіх в інтересах наших клієнтів “.

Експерт Інституту енергетичних стратегій (ІЕЗ) Юрій Корольчук ситуацію, що склалася в сфері ЖКГ охарактеризує як закономірну. Він назвав три “взаємопов’язані процеси”, які вплинули на стан галузі.

По-перше, це зростання тарифів. Навіть в період зниження цін на газ на початку 2020 року розцінки на опалення росли, нагадав енергоексперт.

По-друге, “рівень економічного добробуту населення не настільки встигає за інфляцією і зростанням тарифів”.

По-третє, субсидії – їх не вистачає для врегулювання ситуації із заборгованістю в ЖКГ, підкреслив представник ІЕЗ. Згідно з його минулорічних розрахунків, потреба в субсидіях становить близько 60 млрд грн.

За його словами, субсидії – не єдиний інструмент вирішення подібних проблем. Наприклад, в Європейському Союзі енергопостачальні компанії – знаходяться в приватному володінні – почали отримувати урядові компенсації.

Тому, зазначив експерт ІЕЗ, Україні теж доцільно ознайомитися з цим досвідом. Адже рано чи пізно питання концесії або приватизації займаються енергопостачанням підприємств може потрапити до порядку денного.

Такий розвиток подій Юрій Корольчук назвав “не найкращим”. Адже з часом не виключено, що нові – приватні – власники звернуться до уряду за допомогою в разі чергової кризи, констатував він.

Нагадаємо, Міністерство економіки вирішило запустити платформу “Е-споживач” для прийому скарг на роботу підприємств як державного, так і комерційного секторів. Заступник міністра економіки Ігор Дядюра в інтерв’ю UBR.ua спрогнозував, що дана система запрацює в наступному році.

За публікаціями ЗМІ.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Кримінальна відповідальність за втрату холодної зброї настає у разі, якщо військовослужбовець порушив правила її зберігання – ВС

Авторська спільнота, концертний, ресторанний, медіа та шоу-бізнес об’єдналися, щоб подолати кризу зі сплати роялті за використання музичних творів.