Україна намагається домогтися відмови від російського титану західними компаніями.

Україна намагається домогтися відмови від російського титану західними компаніями. Для цього у Вашингтоні віднайдено лобістську компанію, яка має довести небезпечну залежність від металу з Росії та спонсорування титановими компаніями збройного конфлікту в Україні. Однак ринкові реалії такі, що відмовитися від металу з Росії важко навіть за бажання.

Українська компанія «Вельта», яка володіє Бірзулівським та Лекарівським родовищами ільменіту (титанову сировину) в Україні, у травні 2022 року найняла вашингтонську консалтингову фірму Yorktown Solutions для надання лобістських послуг, виходить із бази даних про лобістську діяльність Сенату США.

Завданням консультантів, йдеться в опублікованому звіті, є привернення уваги до небезпек продовження залежності США та їх союзників від постачання титану стратегічних конкурентів. Крім того, лобісти мають показати здатність України, працюючи у партнерстві з приватним та державним секторами США, задовольнити їхні потреби.

“Крім того, Yorktown Solutions покаже, як підприємства російської титанової промисловості підтримують військове вторгнення Москви в Україну”, – йдеться у звіті.
Клієнтами Yorktown Solutions, як сказано на її сайті, є уряди, корпорації, інституційні інвестори. До її послуг вдаються, коли потрібно «тонше розуміння міжнародного середовища, подій у конкретних країнах».

“Вельта” займає частку 2% на світовому ринку титанової сировини. 90% продукції компанія експортує на світовий ринок, зокрема на адресу великих хімічних компаній Chemours, Precheza і Traxys. Однак у компанії є плани перейти у вищий переділ. У 2020 році було анонсовано проект будівництва заводу титанових виробів. У січні 2022 року компанія повідомляла на своєму сайті про переговори з партнерами зі США щодо збільшення поставок до цієї країни. У 2020 році 70% усієї продукції корпорації призначалося для авіакосмічної галузі. З річного звіту випливає, що 42% експортного продажу припало на США, 40% — на Європу.

Найбільшим гравцем на світовому ринку титану є російська корпорація “ВСМПО-Авісма”. Згідно з звітом за 2020 рік, іноземними партнерами компанії на той момент були Boeing, Airbus, Embraer, Rolls-Royce, Safran та інші.
Однак після початку бойових дій в Україні низка компаній призупинила взаємодію з «Авісмою».
Про це заявляла зокрема американська Boeing. Європейська Airbus у квітні говорила про плани пошукати альтернативні джерела постачання титану, але про зупинення не йшлося. В «Авісмі» не надали коментарів.
Як Boeing відмовився від російського титану
Український бізнес після початку бойових дій почав активно лобіювати свої інтереси у США. Так, голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун найняв лобістів для сприяння отриманню допомоги аграрному сектору України та відшкодування збитків, які завдає конфлікту з РФ. «Київстар» найняв ту ж Yorktown Solutions для пошуку «прямої та непрямої допомоги» телекомунікаційній інфраструктурі.

Argus після початку конфлікту в Україні писав, що повністю уникнути російського титану складно, враховуючи масштаби його частки ринку та продуктової бази, хоча в якості альтернативних постачальників можуть бути залучені такі компанії, як Toho Titanium в Японії та ATI Metals та RTI International Metals у США . Крім того, європейські виробники аерокосмічної техніки Safran та Airbus нещодавно придбали компанію Aubert & Duval для перегляду своїх ланцюжків постачання металу. Джерело “Ъ” на ринку каже, що вільних потужностей з титану авіаційної якості у світі просто немає. А після переходу Boeing на японську сировину можливостей у виробників у разі відмови від російського металу стане ще менше.

За публікаціями у ЗМІ.