Закон «Про вищу раду правосуддя» вимагає змін

Вища рада правосуддя — колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування. Саме Рада ухвалює рішення про призначення чи усунення суддів в Україні, формує доброчесний корпус суддів та та розглядає дисциплінарні справи щодо них. Тобто це ключовий органі для функціонування усієї судової системи.

Вища рада правосуддя складається з 21 члена, двох з яких обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів (далі – ВНЗ) та наукових установ (далі – НУ). Порядок такого обрання визначає Закон «Про Вищу раду правосуддя» (статті 9, 13–15).

2 червня 2023 відбувся З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, на якому мали обрати ще одного члена Ради. Балотувалися на цю посаду Олег Рожнов – доцент кафедри цивільного процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і Микола Хавронюк – професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», член правління Центру політико-правових реформ. Жоден із кандидатів не був обраний. Чому?

У Законі є проблеми:

1. Закон встановлює певні вимоги для тих вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ, які можуть обирати членів ВРП.

Наприклад, в університетах мають бути підрозділи, які на день проведення з’їзду здійснюють підготовку фахівців зі ступенем вищої освіти “магістр” протягом щонайменше десяти років, при цьому мають ліцензований обсяг на підготовку магістрів за спеціальністю “право”, “Міжнародне право” щонайменше 75 осіб, а відповідні науково-дослідні установи на день проведення з’їзду  мають пройти державну атестацію та здійснювати наукову діяльність у сфері права як основну щонайменше десять років.

Водночас як мають ці вимоги перевірятися, Закон не встановлює. Наприклад, на попередньому з’їзді, що відбувся 19 серпня 2022 року, були представлені лише 51 ВНЗ і НУ, а на з’їзді 2 червня 2023 року – вже 65 ВНЗ і НУ. При цьому менше ніж за рік зникли 3 інституції, але додалося 17 нових. Проте, чому і яким чином відбувається така ротація, невідомо.

Крім того, якщо зміни відбуваються настільки часто, то, кількість ВНЗ і НУ може суттєво змінитися і в період з дня скликання з’їзду та обрання делегатів кожним із ВНЗ і НУ і до дня проведення з’їзду.

Як вирішити проблему? Щоразу у день проведення з’їзду Міністерство освіти і науки України має офіційно підтверджувати відповідні, вказані в Законі, дані про перелік вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ у спеціальній публікації на своєму вебсайті.

2. Закон не забороняє висуватися на посаду члена ВРП представникам будь-яких ВНЗ і НУ.

Проте, водночас Закон створює приховані умови, за яких окремі кандидати мають пріоритет, що ґрунтується на внутрішніх зв’язках і домінуванні окремих ВНЗ і НУ. Наприклад, сім науково-дослідних установ, які беруть участь у з’їзді, є структурними підрозділами Національної академії правових наук України (НАПрНУ). Президія останньої, розташована по сусідству з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, значною мірою складається з професорів цього ж університету, включаючи його керівника, і сама НАПрНУ очолюється всі останні роки також представником цього ж університету.

Кандидати від цих інституцій на з’їзді завжди мають значну перевагу – голоси 16 делегатів, а також підтримку НАПрНУ через її членів. Це полегшує таким кандидатам досягти домовленостей і з представниками інших ВНЗ і НУ.

Як вирішити проблему? Структурні підрозділи ВНЗ і НУ не повинні направляти своїх делегатів на з’їзд нарівні з ВНЗ і НУ.

3. Закон передбачає створення організаційного комітету з представників юридичних ВНЗ і НУ для вирішення організаційно-технічних питань щодо підготовки з’їзду, а також обрання з’їздом головуючого і секретаря, які за результатами голосування з’їзду підписують рішення про обрання членами ВРП.

Проте, закон не робить винятків, пов’язаних з конфліктом інтересів. Внаслідок цього на двох останніх з’їздах, на яких кандидатами до складу ВРП були представники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, головуючим або секретарем була одна і та сама особа – проректор саме цього університету.

В обох випадках кандидат в члени ВРП – представник цього ж університету набирав найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів. До цього слід додати, що з’їзд 19 серпня 2022 року проводився в місті Полтава у приміщенні структурного підрозділу цього ж університету.

Як вирішити проблему? Ввести в Закон положення щодо запобігання будь-якого конфлікту інтересів.

4. Закон передбачає, що форма бюлетенів та інші організаційно-технічні питання щодо порядку голосування та підрахунку голосів встановлюються з’їздом.

Проте, закон не визначає, ким розробляється проєкт Порядку проведення з’їзду і не враховує, що делегати з’їзду протягом відведеного часу не здатні реально обговорити положення цього багатосторінкового документа та з’ясувати його відповідність Закону. Відтак голосують за той проєкт, який їм пропонує організаційний комітет.

Як вирішити проблему? Усі ключові питання щодо порядку голосування та підрахунку голосів мають бути визначені безпосередньо в Законі.

5. Порядок проведення з’їзду, затверджений 2 червня 2023 року, передбачає, що з’їзд вважається повноважним за умови участі в його роботі не менше половини загального числа представників юридичних ВНЗ і НУ.

Проте в Порядку проведення з’їзду, затвердженому 10 грудня 2021 року, аналогічного положення не було. Внаслідок цього представник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого був обраний 19 серпня 2022 року лише 37 голосами делегатів з’їзду, а не 52. Чому саме 52? Кожен ВНЗ і НУ має по два представники на з’їзді, тобто їх загальна кількість становить 102, а обраним вважається кандидат, який отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду.

Як вирішити проблему? Прописати у Законі повноважність з’їзду за умови участі в його роботі не менше половини загального числа представників юридичних ВНЗ і НУ.

6. Згідно з Законом, відбір кандидатів на посади члена ВРП проводиться за критеріями професійної компетентності,професійної етики та доброчесності.

Втім Етична рада надає органу, який скликає з’їзд, висновок щодо відповідності кожного кандидата лише двом критеріям – професійної етики та доброчесності. З цього логічно випливає, що з’їзд повинен перевірити відповідність кандидатів критерію професійної компетентності.

Проте, порядки проведення з’їзду, затверджені останніми з’їздами 10 грудня 2021 року і 2 червня 2023 року, про перевірку кандидатів цьому критерію не згадують і — відповідно — ознаки відповідності кожного з кандидатів цьому критерію не встановлюють.

Голосування за кандидатів відбувається просто після заслуховування виступів кандидатів та обговорення кандидатур, вибір переможця є абсолютно суб’єктивним і не виключає впливу на делегатів з’їзду ні з боку керівників відповідних ВНЗ і НУ, ні з боку інших осіб та організацій.

Як вирішити проблему? Запровадити в Законі обов’язок з’їзду здійснювати відбір кандидатів на посади члена ВРП за критерієм професійної компетентності, складові якого мають бути заздалегідь визначені.

Отже, положення Закону «Про Вищу раду правосуддя» в частині регламентації проведення з’їзду представників юридичних ВНЗ та НУ є неповними і недосконалими, містять приховані можливості для домінування певних ВНЗ та НУ та перемоги лише висунутих ними кандидатів. Саме ці проблеми не дали змогу на останньому з’їзді обрати ще одного члена Вищої ради правосуддя.

Наші варіанти вирішення проблеми можуть покращити Закон і порядок обрання членів, тому закликаємо Верховну Раду України і Міністерство освіти і науки України внести зазначені зміни до Закону України “Про Вищу раду правосуддя” та забезпечити його точне виконання.

Щоб доєднатися до заяви, заповніть форму за посиланням.