admin
«Корупція починається там,
де починається неповага чиновника, до закону».
Угетт Лабель
Відомо, що вчені-юристи завжди були оплотом креативної правничої думки й осередком новітніх ідей, інновацій, ноу-хау щодо розробки концептуальних положень запобігання і протидії злочинності, в тому числі й корупційній. Про це свідчить, зокрема, чимала кількість різних державотворчих наукових заходів, як українських, так і міжнародних, що публікуються в «Юридичному віснику України», які спрямовані на вдосконалення чинного законодавства, розробку рекомендацій з протидії сучасним загрозам і небезпекам людині, суспільству, державі, цивілізації. Нещодавно такою важливою подією стало проведення круглого столу на актуальні питання державотворення: «Запобігання і протидія корупційній злочинності в Україні: історія, теорія, практика», який пройшов на юридичному факультеті Київського університету права НАН України і був присвячений Міжнародному дню боротьби з корупцією.
Корупція як негативне суспільне явище
Слід зазначити, що проходив круглий стіл за підтримки Наукового товариства студентів університету, які на магістерській програмі вивчають єдиний в Україні за структурою й сутністю базовий новітній спеціальний курс «Кримінально-правові, кримінологічні та криміналістичні засади протидії корупції». В дискусії взяли участь як викладачі і науковці, представники вітчизняних та міжнародних правозахисних організацій (Міжнародної поліцейської асоціації, Українського комітету по боротьбі з корупцією, Інтелектуального форуму «Єдина Європа»), так і аспіранти та студенти, а також гості з низки зарубіжних країн (Італії, Польщі, США, Чехіі). Зокрема, з доповідями виступали закордонні учасники, представники таких закладів освіти і науки, як Марстон Поліграф Академії (США) та Університету Лаквіли (Італія). Також до роботи на круглому столі долучилися й українські фахівці, які спеціалізуються в сфері запобігання і протидії корупційній злочинності.
Із фундаментальною доповіддю «Наукове забезпечення протидії корупції: порівняльний аналіз досвіду США і України» виступив С. Д. Казьмірук, який всебічно охарактеризував стан правового і наукового забезпечення запобігання та протидії корупції в світі. Свій виступ він побудував на основі системного порівняльного аналізу, і спираючись на основні дослідження стану запобігання корупції як в Україні, так і в США. Це обумовлено тим, що С.Д. Казьмірук є професійним експертом із багатолітнім досвідом з питань наукового забезпечення протидії корупції, закінчив найкращу американську Марстон Академію, був головою Комітету з питань протидії корупції при Торгово-промисловій палаті України, спеціально п’ять років стажувався в провідних правоохоронних структурах і працював з детективами та поліцейськими в США з метою набуття американського досвіду запобігання і протидії корупції з допомогою сучасних ноозасобів, інтерактивних методів і грід-технологій.
Своїм професійним досвідом із питань запобігання і протидії корупції поділилися також професор КУП НАН України Петро Біленчук, який виступив із доповіддю: «Успішні міжнародні та національні українські антикорупційні стратегії», та Г.С. Семаков — професор КУП НАН України, який виступив з доповіддю: «Корупція і суспільство». У роботі міжнародного круглого столу взяли участь і представники вітчизняних та міжнародних правоохоронних і правозахисних організацій. Так із цікавою доповіддю «Корупція як негативне суспільне явище» виступив В. Крошко — голова Української секції Міжнародної поліцейської асоціації Київщини. Секретами успіху й цінними практичними рекомендаціями і пропозиціями поділився з присутніми І. Куричка, керівник Західного регіону по боротьбі з корупцією.
У дискусії також взяли участь В. Гавловський, слідчий з особливо важливих справ департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, О. Бойко — т.в.о. начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Голосіївського управління поліції Києва, Р. Білошицький — аналітик департаменту антикорупційної політики Інтелектуального форуму «Єдина Європа».
Надзвичайно цікавими й дискусійними виявилися наукові повідомлення магістрів КУП НАН України, що вивчають спеціальний магістерський курс із антикорупційної стратегії, які виступили зі своїми доповідями. Так, Оксана Гуменюк зупинилася на темі «Корупція як соціально-правове явище», Олег Креденцер «Психологічні аспекти прояву корупції», Альона Коняхіна «Явище корупції — теоретико-правовий аспект», а Анастасія Трубнікова «Поняття і сутність корупції».
Зазначимо також, що до роботи круглого столу долучилися й чимало працівників зарубіжних, а також українських (як столичних, так і регіональних) вищих навчальних закладів, зокрема, декан спеціального факультету Львівського національного університету і мені Івана Франка Я. Береський, доцент Придунайської філії Президентського університету МАУП Г. Стрілець, доцент Національного університету цивільного захисту України Л. Борисова, а також їх колеги з інших вузів країни.
Досвід успішних країн у протидії корупції
У ході дискусії учасники форуму звертали увагу на міжнародний досвід запобігання і протидії корупції, який сьогодні накопичений у світі . І, звісно, що найуспішнішими країнами, які змогли подолати системні корупційні механізми злочинного світу, є економічно й культурно розвинені держави. Перше місце в цьому рейтингу посідає Данія, друге Фінляндія, третє Швеція, четверте Нова Зеландія, п’яте і шосте місце розділяють Нідерланди і Норвегія. Тому стає зрозумілим, чому досвід запобігання і протидії корупції в цих та низці інших країн цікаві Україні.
Українські реалії
Наша ж країна згідно рейтингу індексу сприйняття корупції (що укладається організацією Transparency International з 1995 року) посідає 130 місце разом із Камеруном, Іраном, Непалом, Нікарагуа та Парагваєм. Постає справедливе запитання, чому в Україні не відбуваються зміни на краще стосовно протидії корупції уже чверть століття, яких постійно вимагає суспільство?
Чому люди, які граються політикою всі останні 26 років не змінюють чинне законодавство, корупційні оборудки і правила гри, аби забезпечити добробут в Україні, як це зробили успішні країни світу? Чому чиновники продовжують безкарно красти, й не нести за це навіть моральної відповідальності? Невже в нас немає судової гілки влади (органів правосуддя, судочинства та правопорядку), які б забезпечили виконання хоча би чотирьох статей (1,3,5,7) Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції 217А(ІІІ) від 10 грудня 1948 року, і трьох статей ст.1, 3, 19 Конституції України? Очевидно, що й цього було б достатньо для розбудови України, як успішної держави в світі.
Сінгапурське мистецтво Лі Куан Ю як протидіяти корупції
Учасники форуму звертали увагу й на те, що часто в українських засобах масової інформації (пресі, радіо, телебаченні і світовій павутині — інтернеті) неправильно трактується сутність сінгапурського чуда по запобіганню і протидії корупції, які здійснив Лі Куан Ю зі своєю командою в своїй країні. Водночас автори, які коментують його антикорупційні стратегії чомусь навиворіт перекручують сутність сінгапурського дива по запобіганню і протидії корупції та вводять в оману українську громадськість. А як же в реальності будо досягнуто успіху в подоланні корупції в країні, яка сьогодні займає восьме місце у відповідному рейтингу?
Як виявляється, здійснити це чудо реально й дуже просто та швидко, а не витрачаючи на це десятки років, у чому нас переконують «відомі» політики та їх політтехнологи, комунікатори психофізіологічного впливу на масову свідомість.
Як справедливо зазначив Олександр Усанін, у момент набуття незалежності Сінгапур становив собою маленьку бідну країну, якій приходилося імпортувати навіть прісну воду та будівельний пісок. До тогож, сусідні досить могутні країни, такі, як Індонезія, Малайзія і Тайланд, були налаштовані досить мирно, а третя частина населення Сінгапуру взагалі симпатизувала лише комуністам та їхній ідеології. То як зумів уряд вжити в такій критичній ситуації та ще й побудувати успішну державу в цьому жорстокому світі?
Відповідь дуже проста. Відомо, що себе і своїх соратників та однодумців Лі Куан Ю характеризував як «групу буржуазних лідерів, які отримали англійську освіту». Й вони за декілька років створили дійсно чудо, тобто побудували країну, в якій практично немає корупції, злочинності, наркотиків.
Сьогоднішній Сінгапур — чудова країна з високим рівнем життя, прекрасною освітою, одним із найкращим у світі медичним обслуговуванням та багатьма, інноваціями. Секрет досягнення успіху Лі Куан Ю в протидії корупції був дуже простим, реальним і надзвичайно швидким. Як він сам зазначив: « У мене було тільки два шляхи. Перший — красти і вивести друзів та родичів у списки Forbes, але при цьому залишити свій народ на голій землі. Другий — служити своєму народу й вивести країну в десятку кращих країн світу. Я вибрав другий шлях…».
Сінгапур сьогодні одна з найуспішніших країн світу. Його ВВП складає 297 мільярдів доларів (2016 р.). А всього півстоліття тому ця цифра складала 704,5 мільйона тих же доларів.
Шляхи подолання корупції
Учасники круглого столу дійшли висновку, що вирішення завдань, пов’язаних з подоланням в Україні тимчасової економічної кризи, викликаної не лише втратою частини території та веденням воєнних дій на сході країни, але й наявністю високого рівня корупційної злочинності, а також реальним станом глибинних структурних пороків вітчизняної економіки. Очевидно, що така криміногенна ситуація в країні вимагає термінових радикальних дій, зокрема, системного аналізу економічних важелів впливу на всі сфери суспільства, а також консолідованої інвентаризації всієї ресурсної бази держави.
Особливої уваги потребують спеціальні моніторингові заходи, щодо виявлення, всебічного дослідження й аналізу використання тіньових, латентних, прихованих резервів (ресурсів) суспільства і держави, які успішно реалізуються окремими корупціонерами й організованими злочинними угрупуваннями, кланами, сім’ями.
Відомо, що одним із таких потужних прихованих резервів пріоритетного розвитку України, причому досить значних, є системний тіньовий ресурс економіки. Як зазначали учасники круглого столу, в Україні триває малоуспішна боротьба за «освітлення» цього ресурсу, а також спостерігається надзвичайно низька дієвість й ефективність заходів органів правопорядку (поліції, прокуратури, митниці, суду, тощо) з метою детінізації та декорумпізації її економіки. Водночас, виступаючі зазначили, що завдання детінізації, інвентаризації, мобілізації, а також ефективного використання для суспільного блага людини, суспільства, держави величезних і надзвичайно потужних тіньових, прихованих резервів української економіки мають не лише реальне, перспективне, але й продуктивне та ефективне вирішення.
Міжнародний та національний досвід запобігання і протидії корупції
Очевидно, що сьогодні основним із таких креативних заходів залучення цього потужного прихованого ресурсу економіки в правове поле України й реальними кроками його використання суспільством повинні бути наступні: на світоглядно-методологічному рівні слід користуватися наступними секретами, рецептами і рекомендаціями. Ще автор теорії суспільного вибору, лауреат Нобелівської премії в галузі економіки (1987 р.) Джеймс Б’юкенен твердив, що більшість людей, незалежно від їхньої суспільної ролі, діють переважно виходячи з переслідування особистої вигоди. Тож цілком природно, що сутність самого соціального явища вигода слід визначити так — це нормальні і позитивні власні думки, сподівання, мрії людини. А корупція, корупційна злочинність – це іржа влади, яка за своєю суттю — кардинально інше суспільне явище, яке базується на негативних діях нечесності, аморальності самих чиновників, а тому є антисуспільним і протизаконним, що, як справедливо констатують, В. Гуманенко й О. Луцик, засноване на спробах державного свавілля, грабежу, шахрайства, фальсифікації, обману і, крім того, їх антидержавні і антисуспільні інтереси, сподівання та злочинні дії «замішані на безпросвітній чиновницькій дурості і жадібності». То очевидно, що за своєю сутністю поняття вигода і корупція — це є зовсім різні, а значить протилежні й несумісні речі.
Таким чином, виходячи з концептуальних засад теорії суспільного вибору Джеймса Б’юкенена, для значимого й дієвого покращення функціонування політичної, економічної і культурної системи української держави доцільно не шукати найкращих із кращих для обрання їх в органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи державного управління і місцевого самоврядування, а шукати реальні й креативні шляхи обмеження статусу посадових обов’язків чиновників, обраних у чітко законодавчо визначених межах їх діяльності, а також їх постійного контролю суспільством і власного самоконтролю.
Слід зазначити, що аналогічної позиції дотримувався і філософ Карл Поппер, який наголошував, що при виборі представників органів державної влади слід сформулювати питання таким чином: «Як би нам так організувати політичні інститути, аби поганці або некомпетентні правителі не могли заподіяти великої шкоди?». Очевидно, що цей дієвий і справедливий рецепт знаного світового аналітика слід враховувати й українським депутатам в законотворчій діяльності з метою удосконалення чинного антикорупційного законодавства.
Відомо, що українські дослідники Володимир Гуманенко й Олександр Луцик на основі проведених ними спеціальних системних фахових досліджень, зробили значимі висновки, згідно з якими наслідки шкідливих для більшості факторів нечесності (дурості, жадібності) злочинно налаштованої чиновницької меншості стали загрожувати благополуччю всіх жителів України. А це значить, що ці злочинні корупційні дії уже загрожують національній безпеці нашої держави. Тому очевидно, що наявні реальні загрози, ризики й небезпеки слід терміново враховувати при розробці концептуальних засад антикорупційної стратегії нашої держави і при удосконаленні чинного законодаства.
Вважаємо, що ці засадничі положення слід враховувати не лише при формуванні антикорупційної стратегії, але й безпосередньо при розробці правового механізму тактики і мистецтва її реалізації.
Законодавче і праксеологічне забезпечення протидії корупції
Що стосується використання унікальних новітніх технологій для оперативної діагностики і прогнозування поведінки корупціонерів, то слід зазначити, що як в Україні, так і світі розроблено ряд оригінальних новацій, а тому розглянемо їх більш детально. Зокрема, таких:
1. На законодавчому, а також на методично — праксеологічному рівнях, слід обрати такі оптимальні й ефективні антикорупційні стратегії та алгоритми, засоби і технології їх реалізації. По-перше, створити дієву електронну законодавчо затверджену систему захисту людини, суспільства, держави від свідомо здійснюваних злочинних корупційних дій або випадкових помилкових і непрофесійних дій конкретної людини чи організованих злочинних груп людей, при якій не можна було б красти, займатися шахрайством, обманом, фальсифікацією, грабежем державних і приватних ресурсів, тобто скоювати злочинні корупційні дії в Україні. Цю проблему можна реально й досить швидко вирішити з допомогою впровадження у всі сфери державотворення новітніх ноозасобів, креативних методик, грід-технологій та інших нормативно-правових, технічних та методологічних рішень. Очевидно, що це треба здійснювати з пріоритетним застосуванням електронних систем і грід-технологій для захисту людини, суспільства, держави від злочинних корупційних посягань.
По-друге, забезпечити надійний законодавчо врегульований електронний контроль (у тому числі з боку громадянського суспільства) за витратами та інвестиціями держави. Це обумовлено тим, що електронну систему захисту від нечесних корупційних дій неможливо обдурити.
По-третє, термінове впровадження найкращих у світі електронних платіжних систем у всі сфери державотворення (економіка, фінансова сфера, культура, освіта, наука, охорона здоров’я тощо).
По-четверте, слід впровадити в діяльність органів державної влади і управління, які займаються практичними заходами з метою запобігання корупції, щойно розроблену українськими вченими новітню систему для психофізіологічної діагностики людини — «Автоматизована система багатостороннього дослідження людини». Це унікальна технологія для оперативного тестування психофізіологічних особливостей людини, з допомогою якої можна вирішувати широкий спектр завдань, пов’язаних із питаннями надійності й передбачуваності дій людини, визначення її істинних мотивів, прогнозування поведінки та оцінки відношення до того чи іншого діяння, явища чи персони.
Основними сферами застосування даної грід-технології є наступні:
1) оцінка достовірності повідомляємої інформації, що повідомляється:
- з метою виявлення кола осіб, причетних до скоєння протиправних корупційних дій;
- з метою виявлення груп криміногенного ризику по неблаговидним факторам (масовий скрінінг, скорінг, аудит);
2) конфліктологія (конфлікт інтересів):
- внутрішньоособистий (причини внутрішньо-особистісних конфліктів, психосоматичних захворювань);
- міжособистісних (оптимізація взаємовідносин на роботі, в сім’ї тощо);
3) нейромаркетинг:
- побутовий (проблеми знаходження сприйнятних варіантів);
- комерційний (покращення надання послуг);
- політичний (виявлення потреб суспільства).
На завершення учасники круглого столу обґрунтували свою позицію про те, що така антикорупційна стратегія, тактика і мистецтво її реалізації дозволить швидко подолати нечесні антисуспільні інтереси та корупційні злочинні дії зловмисників і забезпечить створення умов для інвестиційної привабливості нашої держави, законодавчого закріплення реального «податкового раю» для громадськості та підприємництва з метою формування сучасної модернізованої і високотехнологічної держави Україна.
Петро Біленчук, голова Наглядової ради Українського комітету по запобіганню і протидії корупції
Микола Сухоруков, експерт cоціально-комунікаційного права Інтелектуального форуму «Єдина Європа», спеціально для ЮВУ
Джерело: ЮВУ
Коментарі
Loading…