Конфлікт на Донбасі: виклики, загрози та їх правове врегулювання

Одинадцятого липня у Верховній Раді відбувся круглий стіл «Конфлікт на Донбасі: виклики, загрози і їх правове врегулювання», організований міжфракційним об’єднанням «Сприяння захисту прав і соціальної реабілітації учасників АТО» та Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів.

Дискусію відкрив спікер парламенту Андрій Парубій, який наголосив на важливості даної теми в сьогоднішніх умовах. Він також зазначив, що саме російський агресор повинен відповідати за завдані Україні збитки.

У свою чергу глава міжфракційного об’єднання Оксана Білозір вказала, що дуже важливою є участь суддівського співтовариства у вирішенні тих викликів, що сьогодні стоять перед Україною. За її словами, раніше судді досить часто ставали заручниками певних політичних ігор, за рахунок чого одна з гілок влади отримувала вплив на іншу — судову владу. «Зараз сталася деполітизація цих процесів, а функції призначення, переведення суддів передані Вищій раді правосуддя. Таким чином судова реформа заклала фундамент для стабільності судової системи, тому сьогодні це не просто зміна системи судоустрою, а зміна самого сенсу реформування», — зазначила О. Білозір.

Суддівську позицію з означених питань озвучила голова Донецького апеляційного адміністративного суду Раїса Ханова: «З точки зору правосуддя зараз ми працюємо в звичайному режимі, не даємо собі спуску. Рішення вносяться до Єдиного державного реєстру судових рішень своєчасно, терміни розгляду не порушуються. Разом із тим проблеми є. Адмінсуди Донбасу втратили 22 суддів: 1 — з Донецького апеляційного адмінсуду, 13 — з Луганського окружного адміністративного суду, 8 — з Донецького окружного адмінсуду», — сказала Раїса Ханова.

Тему продовжила суддя Вищого адміністративного суду, віце-президент Асоціації адміністративних судів України Наталія Блажівська. За її словами, в Україні існує чотири різних реальності з правами людини — в окупованому Криму, частинах Донецької та Луганської областей, контрольованих самопроголошеними «ДНР» і «ЛНР», частинах Донецької та Луганської областей уздовж лінії розмежування, контрольованих державою, і в інших регіонах країни.

У  населення, яке проживає в Донецькій і Луганській областях, досі виникають значні труднощі, пов’язані з доступом до судів і органів прокуратури, які розташовані на територіях підконтрольних уряду. «Втрата, знищення та конфіскація матеріалів справ до і під час процесу, переміщення або зміни територіальної підсудності або підслідності зазначених органів, умисне знищення матеріалів справ членами так званих «ДНР» і «ЛНР» — це далеко не всі проблеми, з якими стикаються громадяни територій Донбасу», — сказала суддя.

Вона також нагадала, що 12 жовтня 2016 року ПАРЄ прийняла дві резолюції щодо України. «ПАРЄ й надалі закликає нашу країну вжити заходів щодо забезпечення прав і свобод жертв конфлікту: спростити повсякденне життя непідконтрольних територій і переміщених осіб із цих районів; сприяти доступу жителів до правосуддя шляхом належного забезпечення діяльності судів у районах, підконтрольних уряду, чия юрисдикція була поширена на непідконтрольні території. З огляду на це, важливим є забезпечення доступу до правосуддя для всіх відповідно до Конституції та міжнародних зобов’язань України, незважаючи на конфлікт», — резюмувала Н. Блажівська.

У свою чергу голова ДСА України Зеновій Холоднюк відзначив, що процес реформування правосуддя додатково потерпає від викликів, що породжує конфлікт у зоні проведення антитерористичної операції. Та представники судової влади гідно борються з цими викликами, підтримуючи суддів та працівників апаратів судів, що опинилися в складній життєвій ситуації, але продовжують працювати на благо України. України спільно з судами вжито всіх можливих заходів для переміщення органів правосуддя із зони бойових дій на безпечні території України та відновлення їх повноцінної роботи за новим місцем розташування з метою захисту життя та здоров’я суддів, працівників апаратів цих судів, відвідувачів суддів та недопущення порушення принципу доступності правосуддя для громадян», — наголосив глава ДСА.

Натомість Сергій Чиркин, голова Луганського окружного адміністративного суду, підкреслив, що є проблеми з повідомленням сторін та інших учасників судового процесу про розгляд справи, з виконанням судових рішень. «Потрібно змінити порядок повідомлення, адже «Укрпошта» на даних територіях не працює, і я сподіваюся, що в нових процесуальних кодексах цей момент буде врегульовано», — зазначив він.

«Зона АТО є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, що регламентують гарантії захисту права власності, недоторканності житла й іншого володіння особи тощо. У березні 2016 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект закону про відшкодування збитків за зруйноване чи пошкоджене житло або приватні домогосподарства. Однак прийнятий він так і не був. Це запитання залишилося без нормативного врегулювання, а потерпілі змушені звертатися в ЄСПЛ», — додала суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель.

У підсумку учасники круглого столу вирішили створити робочу групу для швидкої розробки законопроектів щодо врегулювання проблемних питань, які були озвучені під час дискусії.

Джерело: ЮВУ