Як відомо, нещодавно Україна повернула з полону захисників Маріуполя. Втім, серед тих, хто вже сьомий місяць чекає визволення і доля кого невідома – суддя Іллічівського районного суду Маріуполя та її чоловік, який працював начальником ТУ ДБР.

Подружжя було затримано окупантами саме у зв’язку із тим, що вони, виконуючи свої професійні обов’язки, приймали законні процесуальні рішення щодо терористів та сепаратистів, захищаючи територіальну цілісність нашої держави.

Суддю наразі тримають у нелюдських умовах і готують до «суду», а доля чоловіка невідома тривалий час. У родини лишилася 13-річна донька, яку окупанти викинули на дорозі без речей та засобів для існування.

Нижче наводимо його зміст.

«До Вас звертається ініціативна група судової спільноти України з проханням допомогти нашій колезі-судді та її чоловіку, в минулому працівнику органів прокуратури України та Державного бюро розслідувань України, які знаходяться в полоні на території так званої «ДНР».

24 лютого 2022 року після нападу країни-агресора на нашу державу, у м. Маріуполі Донецької області почались активні бойові дії із застосуванням ракетної зброї, здійснення обстрілів об’єктів інфраструктури міста, внаслідок чого зазнали пошкоджень житлові квартали, підприємства, установи та організації, в тому числі й суди.

Наказом голови Іллічівського райсуду м. Маріуполя Донецької області від 06.03.2022 року № 4-І у суді зупинено здійснення судочинства на час ведення бойових дій з метою забезпечення безпеки суддів, працівників апарату суду та його відвідувачів.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року №1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ, які перебували на розгляді в Іллічівському райсуді м. Маріуполя Донецької області.

Судді Іллічівського райсуду м. Маріуполя Донецької області та члени їх родин були вимушені евакуюватись із м. Маріуполя на підконтрольні Україні території з метою збереження власного життя.

Відомим є факт, що одній із наших колег – судді цього зробити не вдалося. Вона із родиною 19 березня 2022 року була затримана представниками незаконних збройних формувань країни-агресора при виїзді з окупованого міста. Її разом із чоловіком свавільно, без законних на те підстав доставили до слідчого ізолятору міста Донецька, при цьому забрали автомобіль, документи та все майно родини, яке знаходилось у ньому.

Мати судді, яка є пенсійного віку, та неповнолітню 13-річну доньку подружжя викинули на дорозі без речей та засобів для існування. Вони самостійно приїхали до Волинської області, де небайдужі колеги судді надали їм прихисток та намагаються підтримувати, допомагають купити необхідні речі, влаштували дівчинку на навчання до школи…  Але дівчинці, окрім батьків, нічого не потрібно! Те, що вони пережили і продовжують  відчувати і далі, – то не можна навіть уявити…. Це велике страждання усієї родини…

Постійний стрес, тривога, хвилювання і нестерпний біль у дитячій душі… Але вони вірять і невпинно зберігають надію на повернення живими і здоровими найрідніших – тата і мами дівчинки.

А до того… У Маріуполі дівчинка навчалась у гімназії, додатково займалась вивчанням англійської мови. Як у всіх дітей, дитинство було безтурботним, усміхненим, радісним, щасливим поруч з люблячими батьками!

Та, на жаль, водночас все закінчилось, зупинилось, обірвалось… рідне місто зруйноване, рідне житло також, а батьки перебувають у полоні ворога, в нелюдських умовах, у дівчинки немає можливостей відновити зв’язки…

Дівчинка постійно про  це все думає, не може звикнути, що все залишилось у минулому. Вона не знає, що чекати в майбутньому!

Наразі пішов сьомий місяць незаконного тримання в полоні нашої колеги та її чоловіка. Відомо, що відносно нашої колеги справу надіслано до «суду» так званої «ДНР», а доля її чоловіка взагалі невідома.

Наша колега двічі виходила на телефонний зв’язок із мамою та повідомляла про нелюдські умови тримання, а також про застосування до неї фізичного та психічного насильства, вона благала звернутися до державних органів України з проханням про допомогу, оскільки подальше перебування в тих умовах тримання призведе до її смерті.

​Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суддя районного суду міста Маріуполя Донецької області  протягом останніх років, сумлінно виконуючи свої посадові обов’язки, керуючись Законами України, розглядала кримінальні справи за обвинуваченням осіб за скоєння злочинів проти основ національної та громадської безпеки України та виносила обвинувальні вироки щодо цих осіб ім‘ям України, засуджуючи злочинців до певної міри покарання, в тому числі й до позбавлення волі на певний строк.

Її чоловік багато років працював в органах прокуратури, а протягом 2018-2020 років працював начальником ТУ ДБР у Донецькій та Луганській областях. В межах своєї компетенції здійснював розслідування кримінальних правопорушень щодо незаконних збройних формувань так званих ЛДНР, результатом чого було складення та підписання обвинувальних актів щодо злочинців та направлення справ до суду.

Ми впевнені, що подружжя  було затримано саме у зв’язку із тим, що вони, добросовісно виконуючи свої професійні обов’язки, приймали законні процесуальні рішення щодо терористів та сепаратистів, захищаючи територіальну цілісність нашої держави Україна!

Саме в зв‘язку із тим, що суддя не зрадила присязі судді, а її чоловік не зрадив присязі працівника правоохоронного органу, вони перебувають у полоні понад півроку та її готують до «суду», а доля чоловіка нікому не відома тривалий час!

Гарантії незалежності і недоторканості суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Такими гарантіями, зокрема, є недопустимість втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд або суддів у будь-який спосіб, належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів, а також визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна та інші засоби їх правового захисту.

Наша колега справедливо і кваліфіковано здійснювала правосуддя, підкоряючись лише Закону, і їй зараз загрожує судилище від окупантів, та її чоловік,  про якого взагалі ніяких звісток НЕМАЄ, були НЕЗАКОННО затримані за їх професійну діяльність і знаходяться в полоні  вже ПОНАД ПІВРОКУ!

Наша колега – це єдина суддя в Україні, яка понад півроку перебуває в полоні, у зв’язку із сумлінним виконанням своїх професійних обов’язків судді!

З повагою,

Ініціативна група суддів

Судової спільноти України»