Підвищення мінімальної зарплати: відповіді на 5 головних питань

У Кабміні дали роз’яснення з приводу підвищення мінімальної зарплати вдвічі з 1 січня. Міністр соцполітики Андрій Рева розповів за рахунок чого влада збирається підвищити доходи, що буде з пенсіями, субсидіями, а також з податками і штрафами, які обчислюються в мінімальних зарплатах. Експерти ж прогнозують збільшення інфляції через попит, перш за все на продукти харчування.

Депутати, в свою чергу, ще не знають, чи будуть голосувати за запропоновані поправки до бюджету. «Підвищувати соцстандарти потрібно, але, за нашими підрахунками, потрібно додатково 130 млрд грн, – сказав член бюджетного комітету ВР Іван Крулько. – З нашим комітетом це не обговорювалося. Якщо Кабмін покаже, де взяти гроші, то депутати приймуть поправки до бюджету».

Де візьмуть кошти на підвищення «мінімалки»?

За словами А. Реви, Кабмін хоче використовувати два головних джерела, за рахунок яких можна підвищити мінімальну зарплату до 3200 грн, зрівнявши її з прожитковим мінімумом для працездатних.

Перше джерело – це зростання економіки України, перш за все ВВП, який, як планують в Кабміні, збільшиться за підсумками 2016-го на 3%, або приблизно на 50 млрд грн.

Друге – виведення зарплати з тіні, оскільки тепер зарплатний мінімум збільшиться вдвічі, а значить, на стільки ж зростуть податок на доходи фізосіб і відрахування в Пенсійний фонд (єдиний соцвнесок). В результаті бюджет нібито стане менше дотувати ПФУ, в якого, нагадаємо, дефіцит – понад 150 млрд грн, і зможе пустити ці гроші на підвищення мінімальної зарплати. «Жодним чином не планується зростання грошової маси через її друкування або залучення іноземних кредитних ресурсів», — уточнив міністр.

Також він додав, що знижуючи в минулому році ставку ЄСВ майже вдвічі (з 41% до 22%), Кабмін розраховував на відповідну реакцію бізнесу по вибілювання зарплат, за рахунок якого у вигляді податків мало надійти близько 30 млрд грн, але цього не відбулося. За підрахунками Мінфіну, недобір склав 23 млрд грн. Тепер влада сподівається, що підприємці будуть змушені подвоїти білу зарплату.

Міністр фінансів Олександр Данилюк з цього приводу поки що висловлює мало оптимізму. За його словами, Мінфіну ще належить розрахувати потребу бюджету в додаткових коштах. При цьому фінансові аналітики прогнозують, що ВВП цього року зросте не більше ніж на 0,5%, а доходи бюджету можна збільшити лише за рахунок інфляції та девальвації гривні. Також вони заявляють, що деклароване підвищення в 3200 грн – це «брудними» (без вирахування податків, які віднімуть понад 20%, або 700 грн). Тож на руки працівник отримає приблизно 2 500 грн, що навіть менше нової продкорзини (2 700 грн).

Чи не заберуть у людей субсидії?

Як стверджують урядовці до травня 2017 року нічого не зміниться, а потім їх перерахують. З огляду на те, що держдопомога на комунальні послуги нараховується, виходячи з доходів мешканців за попередній рік, то в нинішньому опалювальному сезоні (з 1 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року) вже призначені субсидії збережуться, навіть якщо з 1 січня в їх одержувачів виростуть доходи, зокрема мінімальна зарплата.

А ось у подальшому субсидії перерахують, і такі родини можуть не отримати держдопомогу, або вона буде меншою. Але, за словами Андрія Реви, дворазового зростання тарифів на «комуналку» в наступному році точно не буде, тому реальні доходи таких сімей виростуть.

Водночас в експертів інша думка. «У бюджеті немає достатньо грошей на субсидії. Зростання мінімальної зарплати скоротить число їх одержувачів майже вдвічі порівняно з нинішнім, або до 4–5 млн сімей, стверджують вони. У найскладнішому становищі опиняться сім’ї, де є безробітні або непрацюючі офіційно, оскільки такій людині в соцзабезі автоматично нарахують доходи в розмірі двох мінзарплат, або 6 400 грн, яких фактично немає, і субсидію сім’я не отримає.

Що буде з цінами?

За словами А. Реви, Кабмін не очікує великого зростання інфляції, оскільки додаткові доходи, які отримають небагаті люди, підуть на покупку продуктів та інших товарів. А це стимулюватиме розвиток їх виробництва, підвищення зарплат у цих сферах і підйом економіки.

Економісти, навпаки, побоюються подорожчання найпопулярніших продуктів. «Якщо підвищувати мінімальні доходи поступово, то стрімкої інфляції можна уникнути, а одноразове, та ще й дворазове підвищення може їй сприяти, говорить президент Украналітцентру Олександр Охрименко. – Першими подорожчають м’ясо і молокопродукти, ціни на які в попередні два роки росли менше рівня інфляції перш за все через низький попит на них. Після підвищення мінімальної зарплати м’ясо і молоко явно стануть купувати більше, відтак ціни можуть підскочити на 25–30%».

Про те, що зростання соцстандартів «розкрутить» інфляцію, заявив і заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, але якою вона може бути, поки сказати не готовий. «Щоб розуміти, якою буде ефект на інфляцію, спочатку потрібно зрозуміти, як працюватиме ця схема. Поки ж ми чуємо лише якісь загальні речі», – каже Д. Сологуб.

Коли слідом за зарплатами зростуть пенсії?

Міністр соцполіції Андрій Рева підтвердив, що, на жаль, збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн не призведе до зростання мінімальних пенсій. «Мінімальні пенсії залежать не від мінімальної зарплати, а від прожиткового мінімуму для непрацездатних, який із 2017 року планується збільшити всього на 10% (з 1130 грн до 1247 грн). Відповідно так само збільшаться і базові пенсії», – сказав міністр. Це означає, що з 1 січня 2017 року вони зростуть на 117 грн, або до тисячі двісті сорока семи гривень.

У той же час Мінсоцполітики збирається в наступному році зайнятися «осучасненням» раніше призначених пенсій. Тобто перерахунком, виходячи з величини середньої зарплати в країні за 2013–2015 рр. (зараз орієнтуються на зарплату 2012 р., тож і пенсії виходять меншими), яка входить в формулу розрахунку пенсій.

Зарплати чиновників підвищаться лише у фахівців, тобто чиновників найнижчого рангу, які сьогодні отримують 1800– 2500 грн. А з огляду на те, що їхні оклади зафіксовані й більше не будуть прив’язані до мінімальної зарплати, то більш високооплачувані категорії держслужбовців залишаться без надбавки.

У бюджетній сфері тарифні ставки залишаться «прив’язаними» до ставки 1-го розряду (з 1 січня 2017 р. виросте з 1 185 до 1 600 грн). Тобто в половини фахівців (з 1 по 12 розряд або від прибиральниці до оскільки їм усім доплачуватимуть до 3 200 грн плюс 10 грн в порівнянні з зарплатою попереднього розряду).

У найгіршій ситуації опиняться працюючі в приватному секторі. Так, заступник голови Спілки роботодавців Олексій Мірошниченко вже заявив, що з бізнесом підвищення мінімальної зарплати не узгоджено, і «будуть вжиті адекватні заходи, щоб вижити». Це може бути, наприклад, переведення працівників на погодинну оплату або трудові договори, щоб платити за відпрацьований час або виконану роботу, що дозволить нараховувати менше прожиткового мінімума.

Штрафи і збори?

За словами Андрія Реви, уряд має намір змінити систему прив’язки оплати ліцензій, судових зборів, штрафів та інших платежів до мінімальної зарплати. Якщо цього не зробити, то при затвердженні Верховною Радою нової «мінвмалки» автоматично зросте вдвічі плата за всі ліцензії (від права на розробку надр до дозволу на продаж підакцизних товарів), штрафи на посадових осіб, які обчислюються в мінімальних зарплатах, мінімальний судовий збір – по незначних справах, наприклад, про розлучення, збільшиться – вдвічі (з 550 до 1100 грн). Також зросте в два рази податок на нерухомість.

І навпаки – під податок на розкіш потраплять автомобілі вартістю не 1,03 млн грн, як зараз, а від 2,4 млн грн, яких в Україні одиниці.

Полегшає і чиновникам: їм в е-деклараціях можна буде не вказувати суми фінзобов’язань (кредитів), грошових активів, які менші 120 тис. грн (зараз 60 тис. грн). За словами А. Реви, Кабмін подасть законопроект, за яким ці платежі стануть фіксованими й щорічно будуть переглядатися при затвердженні державного бюджету.