Робота адвоката: надання правової допомоги чи пособництво у вчиненні злочину? (Атака на адвокатуру)

26 жовтня Асоціація адвокатів України провела круглий стіл, присвячений питанню захисту професійних прав адвокатів. Під час його роботи обговорювалися надзвичайно актуальні та болючі проблеми діяльності адвокатури, головна з яких – перешкоджання її законній діяльності з боку представників правоохоронних органів. Були оприлюднені й конкретні факти такого перешкоджання.

У круглому столі взяли участь відомі адвокати, судді, представники законодавчої влади, Адміністрації Президента України, вищих навчальних юридичних закладів, правоохоронних органів (крім поліції та прокуратури), ЗМІ.

Формат дискусії передбачав дві сесії. Перша була присвячена безпосередньо обговоренню фактів порушення права адвокатів. У другій частині відбулося обговорення проекту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відкрив круглий стіл президент ААУ – адвокат Олег Рачук, який наголосив на важливості цієї дискусії та відкритості адвокатського корпусу в обговоренні подібних питань перед спільнотою.

Кричущі випадки порушень професійних прав адвокатів навів у своєму виступі голова комітету захисту прав адвокатів м. Києва Асоціації адвокатів України, керуючий партнер АО «Клочков та партнери» В. Клочков. Він зазначив, що під час проведених обшуків на робочому місці адвокатів, в тому числі в їх помешканнях, вилучалися персональні комп’ютери, причому не лише системний блок як носій інформації, але й периферійне обладнання – монітори, принтери тощо, і це при тому, що зняття інформації з ПК можливе без вилучення системного блоку, достатньо просто скопіювати інформацію на інші її носії. Мали місце й випадки вилучення грошових коштів, що належали адвокатам та членам їх сімей. Крім того, В. Клочков акцентував увагу й на ттому, що під час подібних обшуків вилучається не лише та інформація, що належить особі, в якої проводять обшук, але й інформація інших адвокатів. У такий спосіб порушується гарантоване право адвоката на таємницю адвокатського досьє.

Також серед процесуальних порушень прав адвоката поширеним є недопущення адвоката до участі в проведенні обшуку в іншого адвоката. Відбувається недопущення адвокатів до їх клієнтів під час попереднього затримання. Як зазначалося, станом на 26.10. 2016 р. лише по місту Києву затримано 4 адвокатів, яким оголошено підозру у вчиненні злочину та поміщено в СІЗО. При цьому В. Клочков відзначив, що трапляються поодинокі випадки доведення незаконної діяльності адвоката. Так було затримано адвоката з донецького регіону, в якого було вилучено печатку Дарницького районного суду. Правозахисник також зауважив, що неприпустимим є ототожнення адвоката з його клієнтом, хоча, на жаль, НАБУ та САП запровадили саме таку практику. Так адвокату через інститут співучасті, інкримінують ті ж злочини, в яких обвинувачується і його підзахисний (статті 191, 205, 212, 255, 368 КК України). Правда, за словами В. Клочкова, все ж був один випадок у 2016 році, коли при проведенні обшуку працівниками ГПУ були дотримані гарантії адвокатської діяльності.

Продовжив задану тему голова комітету захисту прав адвокатів Київської області ААУ, представник Ради адвокатів Київської області Віталій Наум. У своєму виступі він навів такі факти порушень прав адвокатів протягом 2015–2016 рр. Так, якщо в 2015-му порушення прав адвокатів в основному полягали в недопущенні до підзахисного при проведенні слідчих дій, то в 2016 році тяжкість цих порушень значно зросла: адвокатів, прослуховування телефонів їх клієнтів, пошкодження майна, встановлення засобів негласного зняття інформації, застосування фізичного насильства тощо. Зазначені факти неодноразово фіксувалися представниками комітету захисту прав адвокатів м. Києва та Київської області, були відповідні заяви до правоохоронних органів щодо внесення відомостей до ЄРДР, проте на сьогоднішній день жодних правових наслідків таких дій немає. Більше того, подібні намагання адвокатського корпусу захистити таким чином свої права дістали в ГПУ дивну правову оцінку – перешкоджання діяльності працівника правоохоронного органу.

Всі адвокати, які в такий спосіб захистили свої права, стали підозрюваними в цих провадженнях. Разом із тим факт побиття адвоката в суді під час його промови за наявності фіксації цього факту в матеріалах відповідного провадження, наявності свідків (суддя, помічник судді), крім занесення цих відомостей у ЄРДР, подальшого розвитку не дістав. Взагалі порушення прав адвокатів набирає вражаючих обертів.

Так, В. Наум зазначив, що протягом цього року було зроблено 33 виїзди комітету із захисту прав адвокатів Київської області на обшуки адвокатів. Лише протягом березня 2016-го було зроблено 17 виїздів! Цікаво, що судді самі зверталися до адвокатів з питанням, яким чином дотримуватись гарантії прав їх діяльності за наявності безлічі клопотань з боку правоохоронних органів на проведення обшуків у адвокатів. Що це, як не атака на адвокатуру та знищення професії?! На переконання В. Наума, повноцінний розвиток правоохоронної, судової систем неможливий без сильної адвокатури, якій гарантовано дотримання її прав з боку всіх органів державної влади.

Слід відзначити, що після переговорів адвокатського корпусу з очільником НАБУ Артемом Ситником, шквал подібних порушень прав адвокатів значно знизився.

А присутні на круглому столі депутати висловили свою готовність допомогти в реалізації гарантій прав адвокатів на законодавчому рівні – через внесення відповідних змін до законодавства України. Адже, як було зазначено, адвокати захищають громаду, а захищати самих адвокатів – завдання Верховної Ради і саме через створення гарантій їх діяльності.

Наступним наріжним каменем, який лежить у підніжжі гори порушень прав адвокатів і став предметом розгляду під час круглого столу, це суддівські рішення, адже як було правильно підмічено учасниками дискусії, правоохоронні органи приходять для проведення слідчих дій на підставі судового рішення. А судові рішення (зокрема ухвали на проведення обшуку) іноді формулюються таким чином, що правоохоронці вилучають не конкретне майно, а все, що, на їх думку, може стосуватися справи (!?…). Наводилися приклади, коли в ухвалі на обшук було надано дозвіл на проведення обшуку всієї будівлі (3000 кв. м.), або вкінці переліку речей (предмет обшуку) вжито слово «тощо».

У свою чергу присутні на круглому столі судді вказували, що суддівський корпус сьогодні також досить вразливий. Погодившись із неприпустимістю подібного формулювання змісту ухвал на проведення обшуку та іншими порушеннями прав адвоката, судді відзначили важливість проведення таких відкритих зустрічей адвокатського та суддівського корпусів.

Під час загальної дискусії, висловлювалася думка, що перелік неналежних доказів у КПК України має бути розширений за рахунок доповнення його доказами, отриманими з порушенням прав адвоката. Також прозвучала пропозиція, щодо неприпустимості допущення до адвокатського корпусу осіб, які порушували права адвоката під час обіймання ними посад у правоохоронних органах. Було наведено випадок неодноразового порушення працівником прокуратури прав адвокатів, а потім, щоправда з 4 спроби, цей працівник прокуратури отримав адвокатське свідоцтво.

Друга сесія круглого столу була присвячена обговоренню проекту закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зокрема, вказувалося на досить повільний процес його розгляду Верховною Радою України.

Поряд із цим наголошувалося на необхідності одночасно з проектом цього закону внести зміни і до Кримінально-процесуального кодексу України, особливо в контексті гарантії прав адвокатів. Констатувалося, що всі означені вище «атаки» на адвокатуру з боку правоохоронних органів перетворюють нашу державу з правової на поліцейську. Для захисту прав адвокатів, як наголошувалося, необхідно надати процесуальні права Раді адвокатів. Адже інколи сам адвокат не в змозі самотужки вступати в протидію з правоохоронними органами для захисту своїх прав. Застосовується такий потужний тиск, що протидіяти йому занадто важко, особливо коли йдеться про фізичний або психічний тиск (погроза фізичної розправи над ним або його родичами, близькими людьми або навіть нанесення тілесних ушкоджень).

У свою чергу ректор Академії адвокатури України, професор, член-кореспондент НАПрНУ Тетяна Варфоломєєва у своєму виступі наголосила на необхідності вдосконалення професійної освіти адвокатів, досягнення європейського рівня. Вона звернула увагу на розширення тлумачення поняття адвокатська таємниця, а також наголосила на тому, що адвокати мають згуртуватися та збудувати потужну, демократичну адвокатуру, адже в умовах шаленого тиску на адвокатуру з боку правоохоронних органів міжусобні війні в адвокатському корпусі неприпустимі.

Натомість адвокат Ібрагім Татієв наголосив, що адвокати не можуть бути «лімфатичною системою суду», а потім, уникаючи відповідальності, прикриватися спинами інших колег-адвокатів та посилатися на, нібито, порушення їх прав. В майбутній адвокатурі це має стати атавізмом, сказав він.

На завершення круглого столу було надано слово й автору цих рядків (Триньова Я. О.). Як на мою думку, причини озвучених проблем сучасної системи правосуддя та адвокатури криються в ментальності працівників правоохоронних органів та суду. Ця ментальність (зокрема обвинувальний ухил у прокурорів) формується в освітніх закладах. Враховуючи сучасні євроінтеграційні процеси, суб’єкто яких виступає Україна, маємо орієнтуватися на позитивний досвід європейських країн з надання професійної освіти для суддів, прокурорів та адвокатів.

Так, наприклад, в Німеччині в Академії правосуддя готуються разом судді, прокурори й адвокати. І це є цілком логічним, адже всі вони в судових процесах повинні мати одну мету – встановлення істини. Не повинно у студентів формуватися ні обвинувального ухилу (прокурори), ні ухилу на незаконне амністування особи (адвокати), у суддів не повинно бути зверхності до адвоката та прокурора.

В Німеччині кандидат в адвокати складає професійний іспит суддівському корпусу по тих же питаннях, за якими складає іспит і суддя. Після успішного іспиту в кандидата в адвокати є альтернатива: обрати адвокатуру чи суд. В Німеччин адвокат, прокурор та суддя, можуть «мінятися» місцями – це передбачено на законодавчому рівні. На мою думку, подібний підхід є своєрідною профілактикою появи проф-деформації, крім того така зміна процесуальної ролі значно розширює професійні горизонти.