СУДОВА ПРАКТИКА: АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ І ВИМОГА СТЯГНУТИ 500 ТИС. ГРН. ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

П О С Т А Н О В А ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 22 вересня 2021 року у справі № 9901/144/21   (витяги)

 У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРУ, у якому просив:

– визнати протиправною бездіяльність відповідача в неприведенні статті 375 Кримінального кодексу України (далі – КК України) у відповідність із Конституцією України та Рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020 у відведений указаним Рішенням строк, чим істотно порушено права та інтереси позивача як учасника кримінального провадження;

– стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої моральної шкоди 500 тис. грн та витрати з урахуванням інфляції, пов`язані з розглядом справи, попередній розмір яких буде складати 500 грн.

2.       Позов мотивовано тим, що ВРУ допускає протиправну бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 11 червня 2020 року № 7-р/2020, яким визнано неконституційною статтю 375 КК України, вказана норма не приведена у відповідність із Конституцією України та вищевказаним Рішенням, проте такий строк сплинув 12 грудня 2020 року, а стаття 375 КК України втратила чинність.

3.       Свої права позивач вважає порушеними через те, що він є заявником у кримінальних провадженнях, які були закриті Державним бюро розслідувань саме у зв`язку з втратою чинності статтею 375 КК України та неприйняттям ВРУ вказаної норми в новій редакції. Позивач також зазначив, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача йому заподіяно моральну шкоду.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12 травня 2021 року відмовив у відкритті провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

5.       Судове рішення мотивовано тим, що позовні вимоги стосуються законотворчої діяльності відповідача, під час здійснення якої ВРУ не реалізовує публічно-владних управлінських функцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22.  Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

23.  Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

29.  Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 2 частини першої).

30.  Перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС України. За цією нормою такими є справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

31.  Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

32.  Разом із цим ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

35.  За статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – ВРУ.

36.  Відповідно до частини п`ятої статті 83 Конституції України порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом.

41.  При цьому, здійснюючи законотворчу діяльність, ВРУ не виконує владних управлінських функцій, які можуть бути предметом оскарження.

43.  Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ВРУ стосуються законотворчої діяльності відповідача, під час здійснення якої ВРУ не реалізовує публічно-владних управлінських функцій, відтак предмет позову не підпадає під контроль суду адміністративної юрисдикції.

44.  Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 9901/787/18 (провадження № 11-1233заі18) та від 11 березня 2020 року у справі № 9901/11/20 (провадження № 11-52заі20).

45.  Разом із цим суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надав оцінки позовній вимозі ОСОБА_1 про стягненняз відповідача на користь позивача на відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 500 тис. грн.

50.  З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої моральної шкоди 500 тис. грн позивач може звернутись до суду цивільної юрисдикції, оскільки така вимога підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВС ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року змінити.

3. Викласти мотивувальну частину ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року в редакції цієї постанови.

4. В іншій частині ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2021 року залишити без змін.