Ми починаємо інформувати читачів про події на фронтах з посиланням на Ростислава Семківа. Він здійснює переклади щоденних аналізів від Тома Купера, відомого війського аналітика, вченого, автора та співавтора близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії.
Інтенсивність воєнних дій слабшає й Тому Куперу все менше є що сказати. Сьогоднішній його огляд короткий. Сподіваємося, незабаром наша перемога й коментувати війну в Україні більше не доведеться взагалі.
«Всім доброго ранку! [Допис опубліковано о 17 березня о 10.50 за Києвом]
Ось мій звіт про події за останні 24 години від 16 березня 2022 р.
СТРАТЕГІЯ
Учора росіяни, де-факто, припинили будь-які наступальні операції. Різні джерела оцінюють їхні втрати до 40% від задіяних у вторгнення сил (це загалом: убитими, пораненими, пропалими без вісти, полоненими). Тепер, щоб компенсувати втрати, вони зайняті транспортуванням додаткових підрозділів із далекого Сходу, Вірменії й Таджикистану та навіть залучають курсантів вищих військових закладів. Не певен, що їхніх втрат аж 40%, проте, судячи зі «зникнення» численних відділків з фронту, можу припустити, що близько 20 розгромлених батальйонних груп зняті з позицій і перебувають в стані поповнення та реорганізації.
Український Генштаб заявляє, що командування російського Західного воєнного округу вирішило не долучати до наступу на Київ 5-у комбіновану армію (ще не брала участь у боях), вочевидь, «через важкі втрати на південному напрямку». Не знаю, що думати, але якщо це так, то 58-а армія РФ [діє на півдні – перекл.] зараз у значно гіршому становищі, ніж ми вважали. Це, наприклад, пояснило б відступ підрозділів 58-ї з-під Вознесенська та Кривого Рогу та поспішне доукомплектування її відділків солдатами з Вірменії, а також «неявку» так давно очікуваного десанту під Одесою.
До речі, внаслідок позову України проти Росії, Міжнародний Суд ООН в Гаазі (включає 15 суддів, серед яких по одному з Росії та Китаю) наказав Росії припинити воєнні дії в Україні (числом 13 проти 2 голосів) і спонукати будь-які контрольовані російською стороною військові підрозділи або структури чи індивідів, які залежні від неї опосередковано, зупинити всі подальші дії в регіоні. Більше того, вказавши, що немає доказів проведення Україною геноциду росіян на даній території, Суд заявив про свою юрисдикцію розслідувати наявність геноциду в Україні тут і зараз – здійснюваного росіянами супроти українців.
Навіть не сумнівайтеся: Путін повністю проігнорує таке рішення та й більшість західних урядів на нього не відреагують…
ПОВІТРЯ
16 березня стало ще одним поганим днем для російських ВКС. Окрім 6-7 гелікоптерів, підтверджено знищених українською артилерією в аеропорту Херсона 15.03, надійшли підтвердження ще давніших втрат: наприклад, похорони підполковника російської авіації, Су-25 якого збили 7.03, або фото уламків Су-34, збитого 5.03 під Черніговом. Понад це, українці заявили про два Су-30см, збитих в районі Одеси та підтвердили, не вказуючи місця, знищення гелікоптера Ка-52 (бортовий номер 76R/RF-13411).
Поясненням цьому є нові, санкціоновані США, поставки систем ППО, що надійшли буквально днями: включно з зенітними системами 9K33 (SA-8 «Оса»), С-300 (SA-10 «Фаворит»), С-300В (SA-12s «Антей») [це все ще радянські зенітні системи – перекл.]. Вочевидь, їх доставили з Єгипту в обмін на продаж винищувачів-бомбардувальників F-15E [на озброєнні США з 1986 р.]. Крім цього, українцям передали нову партію ручних зенітних ракет, включно з радянськими 98K34 (SA-14s «Стрєла-3»).
У сухому залишку: не здивуюся, якщо ми незабаром побачимо, як російські пілоти гелікоптерів Ка-52 чи Мі-28 зможуть застосовувати хіба одну-єдину тактику: на великій швидкості наближатися до позицій супротивника, запускати кілька некерованих ракет «навісом», щоб продовжити їх траєкторію, а тоді швидко летіти геть, викидаючи захисні ракети-обманки. Цілком, як у тій приказці «бомби скидай – молитись починай» («spray and pray»).
…«натомість», росіяни провели цілий день, обстрілюючи інфраструктуру та житлові будинки. Крім Києва, Чернігова та Харкова, ударів зазнали також Вінниця і Запоріжжя. Станом на зараз, російські війська розбомбили вже 71 школу та 21 лікарню (на додачу до 3.500 об’єктів інфраструктури, 2.700 житлових будинків, 28 культових споруд і т. д., і т. д.).
Найбільші бої, знову ж, у Маріуполі: після того як російську 150-у мотострілецьку дивізію було знищено на сході міста 15 березня, вчора настала черга 810-ї бригади морської піхоти, посиленої танками Т-64 під орудою сепаратистів. Колона рвонула з західного краю міста до центру й досягнула Площі Свободи, в процесі чого морпіхи відстали; тоді самотні танки потрапили в засідку й були потяті на брухт.
«На помсту» за ці та попередні поразки росіяни не лише захопили Маріупольську обласну лікарню інтенсивної терапії, зробивши її пацієнтів заручниками, але й бомбардували міський драматичний театр, де ховалися сотні цивільних (див. фото, на якому обабіч будівлі чітко видно напис російською: «ДЕТИ»), а потім ще й плавальний басейн, в приміщенні якого також переховувалися люди. В обох випадках кількість жертв залишається нез’ясованою. [Буквально через пів години після допису Тома Купера з’явилося повідомлення, що бомбосховище театру витримало авіаудар й звідти починають евакуйовувати людей – перекл].
Прикінцева ремарка: минуло три тижні щоденних оглядів [ми перекладаємо вже два тижні]; якщо ситуація не зміниться, я поки уповільню частотність моїх звітів; тепер вони з’являтимуться «кожного другого дня».
Том Купер – австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації
Коментарі
Loading…