Правосуддя у військовий час.

Ірина Кобець Радник Юридичної групи LCF, керівник судової практики, член ради комітету АПУ з процесуального права.

Місяць визвольної війни та протидії російській агресії. Це та реальність, до якої неможливо було бути заздалегідь готовим. Це торкнулося і судової системи. Виявилося, що закріплені у законодавстві принципи функціонування судів за умов воєнного стану практично не працюють і мають бути переглянуті.
Відповідно до Закону України “Про правовий режим військового стану” повноваження судів в умовах військового стану не можуть бути обмежені. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. При цьому процесуальні кодекси не закріплюють жодних спеціальних правил розгляду справ за умов воєнного стану.

Це означає, що відповідно до законодавчого регулювання суди в умовах військового стану повинні функціонувати у штатному режимі та розглядати справи за загальними правилами.

Однак на практиці це неможливо, оскільки між продовженням роботи судів та забезпеченням безпеки життя та здоров’я учасників процесу, суддів та працівників судів вибір очевидний.

А тому, з одного боку, на офіційному веб-сайті “Судова влада України” ми бачимо повідомлення: “Судова система працює у штатному режимі, не піддавайтеся паніці, отримуйте інформацію лише з офіційних джерел”. А насправді ситуація інша.
Функціонування судів
На сьогоднішній день роботу всіх судів можна умовно поділити на три групи:
1. Суди, де у зв’язку з війною не відбувається правосуддя взагалі. На сьогодні це окремі райони 9 областей: Донецької, Луганської, Житомирської, Київської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської. Карту таких судів постійно оновлює та оприлюднює Верховний Суд. Ці суди офіційно не працюють. Розглядаються у яких справи передано до розгляду іншим судам, які у безпечному регіоні.
2. Суди, які розглядають лише невідкладні справи. Це справи, пов’язані із забезпеченням діяльності військово-цивільної адміністрації, розгляд справ про адміністративні правопорушення та кримінальні справи, де передбачена можливість обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Інші справи в таких судах здебільшого не слухаються. За моїми спостереженнями таких судів сьогодні більшість. Найбільш показовим прикладом є суди, що знаходяться у Києві.
3. Суди, які продовжують слухання справ. Це переважно суди у західних регіонах України, де ситуація безпеки дозволяє розглядати судові справи.
Доступ учасників до інформації про судові справи
Доступ до основних державних реєстрів за умов дії режиму воєнного стану тимчасово припинено. Не стало винятком зупинення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів “Стан розгляду справ” та “Список справ, призначених для розгляду”.
Тому з онлайн-ресурсів дізнатися інформацію про свою справу поки що неможливо.
На офіційному веб-сайті “Судова влада України” рекомендується дізнаватись про дату та час судових засідань в оперативному порядку за телефонами або з використанням інших засобів зв’язку.
Проте знов-таки на практиці у багатьох судах телефони не відповідають, оскільки працівники суду очікуються на робочому місці у приміщенні суду: працюють у дистанційному режимі або змушені були евакуюватися до безпечніших регіонів.
Деякі суди створили спеціальні канали комунікації. Наприклад, Верховний Суд запустив телеграм-канали, якими можна дізнатися інформацію у справі. Телеграми-канали справді працюють.
Проте такі ініціативи поодинокі. У більшості випадків ні учасники справи, ні адвокати на сьогоднішній день не мають дієвих каналів для отримання актуальної інформації про свої справи.

Проведення судових засідань
У більшості регіонів суди знімають з власної ініціативи щодо розгляду всі справи, які не є невідкладними. Нові слухання відбудуться, швидше за все, вже після припинення чи скасування воєнного стану.

Деякі суди у західних регіонах України продовжують розгляд справ. При цьому, за повідомленням Верховного Суду, справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження.

Тому у разі заяви клопотання про відкладення розгляду справи або неявки будь-кого з учасників процесу суди, швидше за все, відкладатимуть розгляд справ.

Щодо розгляду справ онлайн, то для учасників судового процесу достатньо можливостей брати участь у розгляді справ поза приміщеннями судів. Свою важливу роль у цьому аспекті відіграли карантинні обмеження у зв’язку з коронавірусом COVID-19. Було прийнято необхідну нормативну базу та створено програмне забезпечення, яке дозволяє учасникам справи брати участь у судових засіданнях навіть зі своїх ноутбуків чи стаціонарних комп’ютерів.

Однак така можливість існує лише для учасників судового процесу. Аналогічної можливості суддів немає, і справи знімаються з розгляду ще до початку їхнього слухання. Тому можливість сторін брати участь у слуханнях онлайн, за моїми спостереженнями, значною мірою не вплинула на розгляд справ за умов воєнного стану.

Описані особливості роботи судів за умов воєнного стану не закріплені нормативно. Вони склалися як необхідна реакція на ситуацію.

У такій ситуації за відсутності нормативно закріплених особливостей здійснення судового процесу за умов воєнного стану всі ризики несуть учасники процесу.

Поясню. Незважаючи на те, що більшість судових справ не слухаються, всі терміни подання документів, доказів, оскарження рішень продовжують закінчуватися за загальними правилами. При цьому, зважаючи на здійснення активних бойових дій, закриття офісів, евакуацію населення, навіть обмеження в роботі пошти, робити все вчасно у багатьох випадках сьогодні неможливо.

Учасники судового процесу на сьогоднішній день не мають законодавчих гарантій, що справа без них не слухатиметься, а в майбутньому після скасування воєнного стану вони зможуть зробити необхідні процесуальні дії без негативних наслідків.

Тому закріплення особливостей судового процесу в умовах військового стану є необхідністю. Асоціація юристів України у свою чергу вже звернулася до прем’єр-міністра України та міністра юстиції України зі своїми пропозиціями щодо вдосконалення законодавства та закріплення гарантій для учасників процесу. Очікуємо на вирішення цього питання.

За публікаціями у ЗМІ.