Відмежування злочинів проти власності від мародерства під час військового стану.

Відповідно до ст. 432 КК України є три критерії для кваліфікації кримінального правопорушення як мародерства: чітка локалізація місця вчинення злочину – викрадення майна на полі бою чи на певній ділянці, де проводяться активні бойові дії, а також у зоні, яка перебуває під обстрілами військових; викрадення майна у вбитих або поранених; вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем.

Без сукупності цих ознак не можна говорити про наявність складу мародерства в діях винуватого. Якщо незаконні дії особи були спрямовані на заволодіння речами з метою наживи і відбувалися без зазначених обставин, то такі дії не можуть бути розцінені як мародерство, їх необхідно кваліфікувати як загальнокримінальні злочини.

На цьому наголосила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Ольга Булейко під час виступу на Всеукраїнському семінарі для суддів місцевих загальних та апеляційних судів «Злочин геноциду: кримінально-правова кваліфікація».

«Для України проблема мародерства стала особливо актуальною з початком бойових дій на сході України у квітні 2014 року», – наголосила спікерка.

Вона нагадала, що відповідальність за мародерство (викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених) передбачено ст. 432 КК України.

Під час війни часто мародерством називають дії, які насправді не є мародерством. Тому важливим є питання щодо відмежування мародерства від інших складів кримінальних правопорушень, об’єктом яких є суспільні відносини власності (крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

«Варто мати на увазі, що коло суспільних відносин, які підпадають під ознаки мародерства, є значно вужчим. Помилково називають мародерством дії осіб, які під час воєнного стану вчиняють такі кримінальні правопорушення, як крадіжка, грабіж, розбій та інші кримінальні правопорушення проти власності. Не можна ототожнювати ці суспільно небезпечні діяння», – зазначила Ольга Булейко.

За її словами, Верховна Рада України відреагувала на події, які нині відбуваються в нашій державі, та ухвалила, зокрема, Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» (від 3 березня 2022 року № 2117-IX). Законодавець установив, що мародерство карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. До внесення відповідних змін мінімальний строк позбавлення волі становив три роки. «Ці зміни сприятимуть підвищенню ефективності засобів кримінально-правового реагування на прояви мародерства з боку військовослужбовців», – переконана доповідачка.

Водночас законодавець доповнив склади кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185 (крадіжка), 186 (грабіж), 187 (розбій), 189 (вимагання), 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України, кваліфікуючою ознакою – вчинення дій в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Під час кваліфікації зазначених кримінальних правопорушень як обставини, яка обтяжує покарання, буде враховуватися вчинення кримінальних правопорушень в умовах воєнного чи надзвичайного стану (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України).

«Не всі злочини проти власності, що вчиняються під час воєнного стану, є мародерством. Водночас кожен, хто вчинив певні незаконні дії, передбачені КК України, хто мав на меті збагатитися за рахунок чужого майна, має бути притягнутий до відповідальності відповідно до вимог КК України», – резюмувала Ольга Булейко.

Детальніше – https://cutt.ly/JKGCxlr.