Новини від Forbes

Важливий тиждень. Україна, Росія, Туреччина та ООН домовились про розблокування трьох українських портів для експорту зерна. Хоча Україна і Росія не підписували спільний договір (кожна зі сторін поставила підпис на дзеркальний документ з Туреччиною), але це перша суттєва домовленість з 24 лютого. Свого роду заявка на готовність до переговорів щодо більш суттєвих питань. Україна не приховує, що перед тим, як сідати за стіл мирних переговорів, ЗСУ спробують суттєво покращити стартові позиції дипломатів. Про варіанти розвитку військових подій  і надважливість найближчих двох місяців написав наш уже регулярний автор-аналітик Володимир Доценко Доля війни вирішиться впродовж двох місяців. Як росіяни намагаються адаптуватися до HIMARS і коли буде контрнаступ ЗСУ

1 Зернова дипломатія. Очевидно, що протягом тижня ми багато писали про зернові переговори. Кому цікаво розібратися, що виторгувала собі Росія в обмін на розблокування портів, –Українське зерно в обмін на російські добрива. Що виторговує собі Росія в обмін на розблокування портів та чи вигідно це Україні. Якщо коротко – безперешкодний експорт власної агропродукції і добрив. Офіційно ні Європа, ні США не пов’язують пом’якшення санкцій с відкриттям портів, наголошуючи, що ніколи не використовують продовольство як зброю для створення гуманітарних криз. Америка навіть формально не вводила санкції щодо цих напрямів. Але до цього тижня ніхто не хотів мати справу з російськими добривами, боячись потрапити під вторинні санкції, а у день підписання стамбульської угоди перший танкер з добривами вже йшов у США. Що підписали в п’ятницю у Стамбулі, які умови та  які ризики – у нашому розборі.

Коли підуть перші судна з українським зерном і як буде влаштований механізм контролю, пояснив заступник Мінінфраструктури Юрій Васьків: Перші судна з розблокованих портів можуть піти протягом чотирьох днів. Бліц-інтервʼю заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

2 Не зерном єдиним. Важливі події відбулись у грошовій політиці: Нацбанк відмовився від утримання офіційного курсу на рівні 29,25 грн/$, який він тримав з 24 лютого, тепер курс – 36,6 грн/$. Експортери радіють, імпортери сумують і критикують рішення НБУ. Економісти солідарні – це правильний і давно назрілий крок: офіційний курс відрізнявся від готівкового на 8–9 грн, що давило на платіжний баланс і резерви НБУ. Чи допоможе економіці рішення НБУ – у розборі: НБУ нарешті посунув фіксований курс до 36,6 грн/$. Чому це корисно для бізнесу, але не вирішує усіх проблем економіки.

Підвищення офіційного, а значить, і курсу міжбанку призвело до нервової реакції готівкового ринку: ціна долара зросла в обмінниках до 39 грн/$. Чому ринок так відреагував і чи може курс перетнути позначку 40 – у статті.

3 Дуже дивна і незрозуміла історія відбулась з позбавленням українського громадянства низки бізнесменів і політиків. Увечері 20 липня з’явилась новина, що Зеленський нібито готується підписати наказ про позбавлення громадянства Ігоря Коломойського, Геннадія Корбана і Вадима Рабіновича – на підставі того, що вони мають паспорти (громадянство) інших країн. 21 липня з’явилося фото указу, де крім названих фамілій було ще сім не дуже відомих імен. Наші співрозмовники в офісі або нічого про це не знали, або говорили, що указ вирішили не підписувати. Проте у п’ятницю Корбана не пустили в Україну і на кордоні відібрали український загранпаспорт. За які реальні заслуги люди потрапили у цю десятку позбавленців, незрозуміло. Якщо Коломойський міг втратити українське громадянство внаслідок боротьби з Офісом президента, бо його депутати останнім часом не підтримували ідеї Офісу, то з Корбаном, який грає важливу роль в обороноздатності Дніпра і всього регіону, ситуація незрозуміла. Якщо Офіс на майбутнє прибирає впливових гравців, то це поганий знак. До політичних розборок і зведення рахунків спочатку потрвбно виграти війну. Чи позбавить Зеленський громадянства Коломойського, Корбана та Рабіновича. 

4 Ще одна річ відбулась в Україні вперше на цьому тижні: депутати  ухвалили рішення передати майно Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ) у державну власність. Нібито для того, щоб зберегти цінне для обороноздатності країни обладнання. Власники заводу – родина Скударів – дізнались про рішення з новин і не розуміють його логіки, стверджуючи, що вивезти обладнання неможливо. Ми розбирались, хто стоїть за цим рішенням і чи доцільна така націоналізація. Навіщо держава націоналізувала НКМЗ – Новокраматорський машинобудівний завод. 

5 Ще одна стаття – з галузі важкої індустрії: що залишилось від енергетичної імперії Ріната Ахметова. Основа енергетичного бізнесу Ахметова – «ДТЕК Енерго». До війни компанія генерувала понад 40% виторгу групи, видобувала 90% вугілля в Україні, контролювала близько 70% теплової генерації та займала третину ринку електроенергії. Через війну виручка «ДТЕК Енерго» впала на 20%, виробництво електроенергії – на 30%, а частка на ринку електроенергії знизилась до 20%. Якщо до війни Forbes оцінював ДТЕК у майже $2 млрд, то зараз ледве не у чотири рази менше. Чи вдасться менеджерам Ріната Ахметова врятувати енергетичний бізнес? Як компанія ДТЕК Ріната Ахметова втратила 70% вартості через війну. 

6 За традицією наостанок рекомендую наші інтерв”ю. Поговорили з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, дізналися, що з постачанням зброї, мирними переговорами і планами щодо вступу в ЄС. Переговори з РФ, розблокування портів, поставки зброї і скандал зі Спартц. Інтервʼю голови МЗС Дмитра Кулеби.

А тут надихаюча розмова із співзасновником і керівником сервісу Preply  Кирилом Бігаєм. Попри війну цей стартап нещодавно залучив $50 млн і не відкладає плани щодо “захоплення” світу. Як працює сервіс репетиторів англійської Preply.

Бонус: журнал The Economist дізнався, який прогноз дала найскладніша система військового моделювання щодо російсько-української війни. Хто переможе, на думку комп’ютера. Передбачити перемогу. Сотні програм та алгоритмів намагаються спрогнозувати результат війн, зокрема в Україні. Що вони вміють? Розбір The Economist.