ЄСПЛ вжив екстраординарних заходів для захисту  польських суддів

ЄСПЛ вжив екстраординарних заходів для захисту  польських суддів

Олена Стойко

Попри намагання Варшави досягти компромісу з Брюсселем щодо реформування судової системи та відновлення фінансування зі структурних фондів Євросоюзу, останні рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) свідчать, що прогресу у цій справі досягти не вдалося.

15 серпня 2022 року ЄСПЛ видав нові розпорядження про вжиття внутрішніх заходів для посилення захисту трьох суддів з Польщі, яким був наданий імунітет згідно зі ст. 39 Правил суду у лютому та березні 2022 року. Ці заходи передбачають, що Суд має бути проінформований за 72 години про будь-яке слухання (відкрите чи закрите) по справі зазначених суддів у будь-якому державному органі, уповноваженому до розгляду справ суддів. Також уряд Польщі повинен повідомити суд та зазначених суддів про склад комісії, що розглядатиме їх справи, та спосіб призначення її членів на судові посади. Зазвичай суд застосовує ст. 39 Правил ЄСПЛ про внутрішні заходи лише у виняткових випадках, коли заявнику загрожує реальний ризик завдання незворотної шкоди.

Зокрема у справі Завішляк проти Польщі (18632/22) суд розширив перелік органів, від яких захищаються судді, які критикували вітчизняну систему правосуддя та намагалися виконувати рішення європейських судів щодо незаконності діяльності Дисциплінарної палати Верховного суду Польщі. Якщо у попередньому рішенні від 26 квітня 2022 року йшлося лише про Дисциплінарну палату, то тепер це може бути будь-який орган, який згідно з національним законодавством може розглядати справу судді.

Намагання польських органів державної влади позбавити Завішляка судового імунітету у дисциплінарному провадженні щодо нього схоже зі справою Врубель проти Польщі (6904/22). Суд був змушений піти на цей крок після того, як Дисциплінарна палата була ліквідована на вимогу ЄС і замість неї була створена Палата професійної відповідальності Верховного суду. Також зміни стосуються схожих справ: регіонального судді у справі Гловацька проти Польщі (15928/22), та районного судді у справі Гетнаровіч-Сікора проти Польщі (9988/22). Цим суддям загрожує зняття з посади судді за застосування прецедентного права ЄСПЛ та Євросоюзу у справах, що перебували на їх розгляді. Раніше подібні заходи були вжиті у справах Синакєвіч проти Польщі (46453/21), Нікас-Бібік проти Польщі (8687/22) та Пєкарська-Дражек проти Польщі (8076/22).

Ліквідація Дисциплінарної палати була однією з умов розблокування виплат Польщі зі структурних фондів ЄС та фінансування Національного плану реконструкції після пандемії. Однак сумніви, що новостворена палата буде дотримуватися принципів верховенства права, існують як у польській опозиції, так і в Брюсселі. Зокрема, спосіб її формування має певні недоліки: опозиція пропонувала ввести вимогу до членів палати роботи протягом семи років у Верховному суді, що стало б бар’єром на шляху суддів, призначених за тотального панування правлячої політичної партії Право і справедливість у всіх гілках влади, однак її проігнорували.

Рішення ЄСПЛ про посилення заходів щодо захисту польських суддів від 15 серпня 2022 року свідчить, що діяльність новоствореної Палати професійної відповідальності теж може бути визнана ЄСПЛ незаконною, що поглибить кризу у відносинах між Варшавою і Брюсселем.