ЄСПЛ як верховний суд з екологічних питань: розгляд кліматичних позовів у Страсбурзі

ЄСПЛ як верховний суд з екологічних питань: розгляд кліматичних позовів у
Страсбурзі
Олена Стойко
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вперше взявся за розгляд екологічних позовів
від громадян, що стосуються понад 30 європейських держав. У середу, 29 березня 2023 року,
розпочався розгляд першої справи (Association of Senior Women for Climate Protection and Others
v. Switzerland, № 53600/20), що стосується впливу на здоров’я екстремальної спеки, зумовленою
зміною клімату. Позов до ЄСПЛ подала цюрихська громадська асоціація KlimaSeniorinnen, що
об’єднує пенсіонерок, середній вік яких становить 73 роки. У своєму позові вони заявляють про
«згубний вплив зміни клімату на життя і здоров’я людини» та стверджують, що негативні
наслідки кліматичних змін безпосередньо зумовлюють порушення цілої низки основоположних
прав і свобод, закріплених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
(Європейській конвенції з прав людини, ЄКПЛ).
Друга справа – за позовом Д. Карема, члена Європейського парламенту від французької
партії «Зелених», який оскаржує відмову Франції вживати радикальніших заходів щодо протидії
процесам зміни клімату (Carême v. France, № 7189/21). Свою заяву він подав ще у 2019 році на
посаді мера муніципалітету Гранд-Сінт на півночі Франції. Хоча Державна рада Франції вже
зобов’язала уряд вжити додаткових заходів для скорочення викидів на 40% від рівня 1990 року
до 2030 року, однак Д. Карем хоче дізнатися думку ЄСПЛ, чи не порушує нездатність уряду
зробити більше для вирішення проблеми кліматичних змін його право на приватне і сімейне
життя.
Третя справа, що стосується і України, була подана шістьма молодими португальцями,
які позиваються проти 33 країн, що порушили їхні права, тому їх потрібно зобов’язати вжити
більших заходів для розв’язання проблеми зміни клімату (Duarte Agostinho and Others v. Portugal
and 32 Other States, № 39371/20). На їх думку уряди цих країн не змогли достатньо швидко
домовитися про скорочення викидів, щоб обмежити глобальне потепління до 1,5°C. Вони
наполягають, що їхнє право на життя перебуває під загрозою через такі негативні наслідки
кліматичних змін, як лісові пожежі, і що нездатність боротися зі зміною клімату дискримінує
молодь, яка постраждає найбільше.
Таким чином ЄСПЛ вперше розгляне питання про те, чи може невиконання програмних
документів з кліматичної політики порушувати права людини, закріплені в ЄКПЛ. Те, що усі
три справи передані на розгляд вищою ланкою суду – Великою палатою з 17 членів – свідчить
про їх важливість, оскільки вона займається розглядом лише тих випадків, які викликають
серйозні питання щодо тлумачення Конвенції.
На рівні національних судів уже були випадки, коли суди ставали на бік громадян при
розгляді кліматичних позовів. Так у 2019 році у справі Urgenda Верховний суд Нідерландів
зобов’язав уряд прискорити реалізацію програми зі скорочення викидів парникових газів,
заявивши, що він зробив недостатньо для захисту своїх громадян від небезпечних наслідків
зміни клімату.
Однак у випадку ЄСПЛ перший прецедент полягатиме у відповіді на питання про
підсудність таких справ: чи взагалі припустимо такі позови виносити на суд? Уряд Швейцарії
вважає цей позов неприпустимим, стверджуючи, що він має популістський характер і що права
позивачів не були обмежені настільки, щоб виправдати початок судового розгляду. Якщо Суд
погодиться з таким підходом, то його вердикт вплине на схожі справи у сфері захисту прав
людини. Таке рішення вплине не лише на майбутнє судочинство у Страсбурзі, а й, за певних
умов, спонукати інші національні та міжнародні суди дотримуватися аналогічного
консервативного підходу.

Якщо ЄСПЛ визнає, що такі позови можна виносити на розгляд судового органу, то він
буде змушений дати відповідь на питання, чи порушує політика Швейцарії у сфері клімату
право на життя (ст. 2 ЄКПЛ) і право на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 ЄКПЛ, що
також захищає психічну і фізичну недоторканність). Свої аргументи «кліматичні пенсіонерки»
підкріпили результатами наукових досліджень, які свідчать про зростання смертності в їхній
віковій групі у періоди аномальної літньої спеки.
У минулому суд уже визнавав, що шкода, заподіяна з вини держави навколишньому
середовищу, може призвести до порушення зобов’язань держави в галузі захисту життя і
здоров’я громадян. Але суди поки що жодного разу не застосовували таку аргументацію в
рамках проблематики, пов’язаної з негативними наслідками зміни клімату, оскільки такий вплив
має глобальний характер і відповідачем може бути визнана не тільки Швейцарія, а й ще ціла
низка інших суб’єктів міжнародного права.
Основні наслідки позитивного рішення ЄСПЛ з кліматичних позовів, полягатимуть у
тому, що, по-перше, зросте готовність міжнародних органів, що здійснюють нагляд за процесом
дотримання прав людини, розглядати негативні наслідки кліматичних змін і з точки зору
дотримання фундаментальних прав людини і громадянина. Таке рішення сприяло б координації
зусиль між органами захисту прав людини, академічним і науковим середовищем, а також
фахівцями з кліматичного права.
По-друге, воно підтвердить легітимність рішень і висновків національних судів в інших
країнах-членах ЄС, які вже свого часу заявили, що ймовірна «бездіяльність» держави в царині
захисту клімату порушує ЄКПЛ, ставши водночас правовою альтернативою законодавству ЄС,
яке поки що не надто-то схильне пов’язувати такі дві сфери, як клімат і права людини. Нарешті,
позитивне рішення прискорить процес визнання права на здорове довкілля як самостійне право
людини в дусі положень ЄКПЛ.
По-третє, зміниться правова основа, на підставі якої нині ухвалюють рішення щодо
критеріїв допустимості та прийнятності винесення того чи іншого позову на розгляд судами,
насамперед ЄСПЛ. Це означає, що надалі екологічні НУО зможуть масово подавати схожі
позови для захисту інтересів своїх членів, що поліпшить доступ до правосуддя для розв’язання
таких комплексних питань, надто складних для індивідуального розгляду. Незалежно від
результату розгляду цієї справи кліматичні позови вже привертають увагу світової
громадськості до реального ризику правам людини загалом, що несуть у собі кліматичні зміни.
Рішення суду також вплине і на подальші судові процеси, давши відповідь на цілу низку
питань у цій відносно новій правовій царині, зокрема щодо: прояснення характеру причинно-
наслідкових зв’язків між кліматом і правозахисною проблематикою; з’ясування того, що може
вважатися «прийнятним ризиком»; вирішення проблеми територіальної юрисдикції кліматичних
питань тощо.
У випадку Швейцарії наслідки позитивного рішення ЄСПЛ можуть бути скромнішими.
Зазвичай ЄСПЛ у своєму рішенні не зазначає, які саме заходи слід вжити для реалізації цього
рішення в рамках національного законодавства. Це питання залишається на розсуд самих
національних держав, краще знайомих із внутрішнім правовим контекстом. Тобто, навіть якщо
ЄСПЛ і встановить, що кліматична політика Швейцарії порушує права людини в частині
державних гарантій на життя і здоров’я, то розробка відповідних заходів щодо реалізації цього
рішення суду буде покладено на уряд Швейцарії та парламент – Федеральну раду. Тому
швейцарські пенсіонерки уже закликають Суд ухвалити якомога конкретніше рішення. На їхню
думку, Швейцарію слід зобов’язати створити законодавчу базу, яка забезпечить досягнення в
країні нульового балансу внутрішніх викидів парникових газів уже до 2050 року. А таке
рішення можливе відповідно до ст. 46 ЄКПЛ про обов’язкову силу та виконання постанов.
У позові пенсіонерок також стверджується, що Швейцарія порушила процесуальні права
людини, оскільки швейцарська правова система не гарантувала позивачам належного доступу

до справедливого суду та/або можливості вдатися до ефективних засобів правового захисту
(статті 6 і 13 ЄКПЛ). Розв’язання цього питання може вплинути на роль національних судів у
майбутніх кліматичних позовах як у Швейцарії, так і за кордоном.