in ,

Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж лютого 2023 року

Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж лютого 2023 року – https://bit.ly/3ofsoCY.
Цей огляд, окрім іншого, містить рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі HALET v. Luxembourg щодо порушення права на свободу вираження поглядів заявника, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з обставинами цієї справи працівник приватної компанії передав на публікацію в ЗМІ конфіденційні документи, захищені професійною таємницею. Велика Палата ЄСПЛ не вбачила порушення в його діях, оскільки суспільний інтерес до обговорення питань, які містили ці документи, зокрема питання щодо ухилення від сплати податків мультинаціональними компаніями, та право заявника на поширення інформації переважили негативні наслідки, яких зазнала компанія-роботодавець унаслідок таких дій заявника.
Також у лютому ЄСПЛ розглянув, серед іншого, дві справи за ст. 2 Конвенції (ELVAN v. Türkiye і HUBERT NOWAK v. Poland), яка захищає право особи на життя та імпліцитно передбачає позитивні зобов’язання держави, що йому кореспондують. У першому з рішень ЄСПЛ розглянув відповідні зобов’язання в контексті позбавлення особи життя агентами держави під час нібито вчинення правомірних дій із придушення заворушень. Натомість у другій справі йшлося про оцінку в конкретному випадку підходу до надання медичної допомоги постраждалому в аварії.
Варта ознайомлення і справа CATANĂ v. the Republic of Moldova, розглянута ЄСПЛ 21 лютого 2023 року. Вона стосувалася скарги заявниці – судді – за ст. 6 Конвенції на те, що уповноважені державні органи не змогли розглянути дисциплінарне провадження проти неї незалежно та неупереджено і що перегляд Верховним судом відповідних рішень не був належним. Скаргу заявниця обґрунтовувала, зокрема, тим, що у складі органу, який розглядав дисциплінарне провадження, були троє членів ex officio: Міністр юстиції, Генеральний прокурор та Голова Верховного суду. Міністр юстиції був представником виконавчої гілки влади і своєю участю порушував принцип поділу влади між виконавчою та судовою гілками, а Генеральний прокурор, серед іншого, особисто ініціював провадження щодо заявниці. ЄСПЛ у своєму рішенні ще раз нагадав вимоги до поняття «справедливий суд» і констатував порушення з боку держави через їх недотримання.
Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3KAdPl2.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Верховний Суд відступив від раніше сформованої ним позиції щодо оскарження платником податків наказу про проведення перевірки

Про фраудаторність оплатного договору та інших кредиторів боржника