Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката

6. Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), відповідними нормами Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

7. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2 ГПК).

8. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст.123 ГПК).

9. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК).

10. Другак В.І. (відповідач-2), який є також директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Віра” (далі – ТОВ “Віра”) (відповідач-1) у відзиві на касаційну скаргу зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідачі очікують понести у зв’язку з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції у сумі по 15 000,00 грн кожен; Другак В.І. вказав, що ця сума буде уточнена з урахуванням складності справи, витраченого часу та фактичного обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; відповідачі також вказали, що справа має важливе значення для їх репутації, а відповідні докази на підтвердження розміру понесених судових витрат буде подано протягом п’яти днів після ухвалення Верховним Судом відповідної постанови.

11. Зазначене свідчить про дотримання Другаком В.І. вимог ч.1 ст.124 ГПК.

12. Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

13. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (абз.2 ч.8 ст.129 ГПК).

14. Постанова Верховного Суду у цій справі була ухвалена 28.09.2022.

15. 03.10.2022 на адресу Верховного Суду надійшла заява Другака В.І. (направлена 29.09.2022) про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача на користь заявника судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38 000,00 грн та відповідні додатки до неї.

16. У заяві Другак В.І. також зазначив, що ТОВ “Віра” (відповідач – 1), керівником та учасником якого він є, не звертатиметься із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, оскільки надані ТОВ “Віра” послуги правничої допомоги по змісту і обсягу співпадають із правничою допомогою, що отримана Другаком В.І., а тому Бюро надало таку допомогу ТОВ “Віра” безоплатно.

17. Згідно з ч.3 ст.124 ГПК попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

18. Отже, відповідач не обмежений у доведенні суду іншої суми фактично понесених витрат (38 000,00 грн).

19. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК, заявник надав:

– копію угоди про надання правової допомоги від 19.05.2014 №19-05/2014, укладеної Адвокатським об’єднанням “Арсенал” (далі – Об’єднання) та Другаком В.І. (далі – Угода);

– копію додаткового договору від 16.08.2021 до Угоди, яким підтверджено чинність Угоди у зв’язку із реорганізацією Об’єднання шляхом перетворення у Адвокатське бюро “Арсенал” Володимира Січевлюка” (далі – Бюро);

– копію додаткової угоди від 10.08.2022 до Угоди, якою визначено вартість 1 години роботи адвоката щодо перегляду справи №910/4277/21 у суді касаційної інстанції в розмірі 2 000,00 грн та орієнтовний обсяг правової допомоги, який становитиме 7,5 годин (15 000,00 грн) (далі – Додаткова угода);

– копію акта передачі-приймання послуг від 29.09.2022 згідно з Угодою та Додатковою угодою (опис та обсяг наданих послуг) на суму 38 000,00 грн (далі – Акт);

– докази направлення заяви та вказаних документів іншим учасникам справи (описи вкладення до поштових відправлень, накладні).

20. Тобто Другак В.І. дотримався 5-денного строку на подання заяви та виконав вимоги ч.8 ст.129 ГПК.

21. У Акті вказано, що Бюро надало Другаку В.І. таку правову (правничу) допомогу на етапі касаційного перегляду справи:

– консультація клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду касаційної скарги ТОВ “Автоальянс” з урахуванням прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду – 1,5 год.;

– виготовлення відзиву на касаційну скаргу від 22.08.2022 – 14 год.;

– підготовка до судового засідання 28.09.2022 та участь у ньому – 1,5 год.;

– складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат професійну правничу допомогу – 2 год.;

– загалом – 19 год.

22. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

23. У Додатковій угоді вказано, що термін оплати послуг правничої допомоги – протягом трьох місяців з дня укладення Акту (п.6).

24. За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

25. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст.126 ГПК, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19). Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

26. Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

27. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

28. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі “East / West Alliance Limited” проти України”), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

29. Верховний Суд відхиляє доводи позивача про те, що відзив на касаційну скаргу підписаний не адвокатом, а Другаком В.І. особисто, оскільки підписання Другаком В.І. відзиву не спростовує обставин надання адвокатом Січевлюком В.А. правової допомоги щодо його підготовки.

30. Обов`язок підготувати, зокрема з подальшим наданням для підпису клієнту, відзив на касаційну скаргу встановлений у п.1.4.2 Угоди.

31. Подібний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №924/122/19.

32. ТОВ “Автоальянс” зазначає, що адвокат Січевлюк В.А. тривалий час, починаючи з розгляду справи в суді першої інстанції, представляє інтереси Другака В.І., є обізнаним з обставинами справи та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами, а зміст відзиву на касаційну скаргу дублюється із попередніми заявами відповідачів.

33. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи, виходячи з такого.

34. Із ст.300 ГПК вбачається, що одним із завдань касаційного розгляду справи є перевірка правильності застосування судом першої та / або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з цим сторони у справі під час розгляду справи Верховним Судом фактично обмежені тією правовою позицією, яку вони займали під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, оскільки вони не можуть надавати нових доказів, заявляти нові вимоги, змінювати предмет та підставу позову тощо.

35. При цьому усталеною є практика, за якої сторона у справі формує стратегію захисту власних прав та / або законних інтересів і, відповідно, правову позицію, на початку розгляду справи, а не під час апеляційного та касаційного перегляду такої справи. У зв’язку з цим лінія аргументації сторони під час розгляду справи може суттєво не відрізнятись.

36. Разом з тим, Верховний Суд враховує, що доводи Другака В.І., наведені у відзиві на касаційну скаргу, були достатніми і більш переконливими порівняно з доводами позивача, наведеними під час касаційного розгляду цієї справи, для того, щоб Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушень норм процесуального права / неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій та подальшого залишення відповідних рішень без змін.

37. Суд касаційної інстанції відхиляє також доводи позивача, що згідно протоколу судового засідання №928983 від 28.09.2022 судове засідання тривало з 14:43:11 до 15:09:03, що становить 26 хв., а тому заявлені 1,5 год. на підготовку до судового засідання від 28.09.2022 та участь в ньому є завищеними.

38. Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21).

39. Позивач стверджує, що вартість 1 години послуг на рівні 2 000,00 грн є завищеною, оскільки в позовній заяві до господарського суду Вінницької області від 27.05.2022 вартість 1 години послуг адвоката була встановлена на рівні 500,00 грн, а підставою для надання правової допомоги є той самий договір.

40. Як було зазначено, до заяви про ухвалення додаткового судового рішення Другак В.І. додав, зокрема, копію Додаткової угоди, якою визначено вартість 1 години роботи адвоката щодо перегляду справи №910/4277/21 у суді касаційної інстанції в розмірі 2 000,00 грн, що свідчить про обґрунтованість зміни вартості роботи адвоката при перегляді справи у суді касаційної інстанції у порівнянні із такою вартістю при розгляді справи судом першої інстанції.

41. Дослідивши зміст заяви Другака В.І. про відшкодування судових витрат у зв’язку із розглядом справи у суді касаційної інстанцій, Верховний Суд встановив, що всі заявлені витрати були безпосередньо пов’язані із розглядом справи. При цьому в матеріалах справи наявні докази вчинення представником відповідача дій, вказаних у Акті (виготовлено відзив на касаційну скаргу, в протоколі судового засідання наявні відомості про участь представника Другака В.І. – адвоката Січевлюка В.А. (який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 28.09.2022 серії КА №1239866, виданого Бюром) у судовому засіданні 28.09.2022, складено та подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат професійну правничу допомогу).

42. При цьому Верховний Суд враховує, що звернення ТОВ “Автоальянс” до Верховного Суду із касаційною скаргою було визнано необґрунтованим; за наслідком розгляду такої Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій; Другак В.І. скористався правом подати до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, а тому витрати на правову допомогу відповідача були неминучими.

43. Верховний Суд відхиляє довід заявника, що відповідачами у справі є Другак В.І. та ТОВ “Віра”, керівником та учасником якого є Другак В.І., а отже, враховуючи однакову стратегію захисту прав та / або законних інтересів і правову позицію відповідачів, фактично правова допомога була надана як Другаку В.І., так і ТОВ “Віра”.

44. Докази, надані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення (Угода, Додаткова угода, Акт) підтверджують надання правової допомоги саме Другаку В.І. та жодним чином не свідчать про надання такої ТОВ “Віра” (платно чи безоплатно).

45. На підставі вищезазначеного Верховний Суд частково погоджується з доводами доповнення до заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо надання правової допомоги виключно відповідачу-2, однак відхиляє довід про взаємовиключність вимог заяви, оскільки вказівка у прохальній частині про стягнення витрат на користь відповідача-1, а не відповідача-2, з урахуванням змісту заяви в цілому, є очевидною технічною опискою.

46. Верховний Суд погоджується із доводами позивача, що, оскільки Другак В.І. зазначив орієнтовний розмір судових витрат у розмірі 15 000,00 грн (7,5 год.), то на момент написання відзиву він та адвокат Січевлюк В.А. достовірно знали скільки було затрачено часу на його написання, а вказаний у заяві час на написання відзиву на касаційну скаргу у обсязі 14 год. свідчить про його завищеність.

47. Оскільки заявлений обсяг витраченого на написання відзиву на касаційну скаргу часу є завищеним, то він підлягає зменшенню – до 7 год. (14 000,00 грн).

48. Враховуючи, що заявник документально підтвердив понесення витрат на правову допомогу, а також те, що позивач обґрунтував часткове завищення їх розміру, Верховний Суд дійшов висновку, що заява Другака В.І. про відшкодування судових витрат у зв’язку із розглядом справи у суді касаційної інстанцій підлягає частковому задоволенню – у розмірі 24 000,00 грн.

#судовапрактика #процесуальніпитання #судовівитрати #правовадопомога #правничадопомога

Канал ЦДСП у “Telegram”: https://t.me/cdoslidzennasp