Це реальна перемога українських дипломатів. Європарламент ухвалив резолюцію щодо створення спецтрибуналу для переслідування злочину агресії проти України

Європарламент проголосував за створення трибуналу для царка за аналогією з Нюрнберзькимархівом
За такі злочини відповідає вище керівництво країни.

Європейський Союз та його члени мають домагатися створення спеціального міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України, скоєного політичним та військовим керівництвом Росії, говорить резолюція Європейського парламенту, ухвалена у четвер, 19 січня, у Страсбурзі. За неї проголосували 472 євродепутати, проти – 19, утрималися – 33.

Спеціальний трибунал – за аналогією з Нюрнберзьким процесом після Другої світової війни, де судили нацистських лідерів, – має створюватися у тісній співпраці з Україною та міжнародною спільнотою, бажано через ООН, вирішив Європарламент. Подібні трибунали створювалися за рішенням Ради Безпеки ООН для судового переслідування осіб, винних у скоєнні військових злочинів у колишній Югославії та Руанді.

Головне завдання авторів ініціативи – знайти для цього загальний юридично обґрунтований шлях, а головна умова – суд повинен мати юрисдикцію для переслідування Володимира Путіна, політичного та військового керівництва РФ, а також Олександра Лукашенка та керівництва Білорусі як держави, з території та за підтримки якої Росія веде війну проти України.

Річ у тім, що за злочини агресії відповідає вище керівництво країни, але на нього поширюється міжнародний імунітет від іноземної кримінальної юрисдикції. Це означає, що з такого трибуналу необхідно зняти імунітет. Для цього і потрібна потужна підтримка світової спільноти, оскільки Рада Безпеки ООН паралізована в будь-якому питанні, яке стосується війни в Україні, адже Росія – його постійний член, який має право вето.

Тому ЄС та Україна мають шукати підтримку у Генеральній Асамблеї ООН та на інших міжнародних форумах, активно використовуючи публічну дипломатію та стратегічну комунікацію, наголошується у резолюції Європарламенту.

Більше того, він закликав Євросоюз та його партнерів обговорити правові шляхи використання заморожених активів Центробанку РФ як репарації за порушення Росією міжнародного права в Україні. Зокрема, розглянути потенційну відмову у захисті суверенного імунітету цих активів у зв’язку із тяжкістю правопорушень. Без зняття імунітету про конфіскацію громадських російських активів не може.

Створення трибуналу стане чітким сигналом як російському суспільству, так і міжнародній спільноті про те, що Путін і керівництво РФ можуть постати перед судом за злочин агресії в Україні, переконані в Європарламенті. А політичній, діловій еліті Росії та союзникам Кремля це має продемонструвати, що країна під керівництвом Путіна більше не зможе повернутися до звичного ведення справ із Заходом, наголошують європарламентарії.

“Як не парадоксально, такий трибунал потрібен самій Росії, – сказав під час дебатів латвійський депутат Робертс Зіле. – Він важливий, щоб зупинити в її суспільстві імперіалістичний наратив і щоб майбутні покоління цієї країни поклали край російському імперіалістичному мілітаризму”. Європарламентарі впевнені, що для України трибунал відіграє важливу роль у досягненні справедливості, а для всього світу – у стримуванні інших держав від повторення агресії.

Найважливішим практичним кроком на шляху створення спецтрибуналу має бути міжнародна спецпрокуратура для розслідування злочину агресії проти України, йдеться у резолюції Європарламенту. Про це говорив і єврокомісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс. Виступаючи перед депутатами, він наголосив, що перш ніж запрацює трибунал, потрібен механізм розслідування злочину агресії.

Спеціальна міжнародна прокуратура стане першим етапом у боротьбі з безкарністю цього злочину, скоєного в Україні. За словами Рейндерса, Євросоюз уже обговорює створення прокуратури з офіційним Києвом, Євроюстом та Міжнародним кримінальним судом (МКС).

МКС має юрисдикцію щодо військових злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду, скоєних на території України з листопада 2013 року. Однак він не має юрисдикції щодо злочину агресії, як воно визначено у Римському статуті, оскільки ні Україна, ні Росія не ратифікували Римський статут та поправки щодо злочину агресії. У зв’язку з цим Європарламент та Єврокомісія наголошують на важливості ратифікації Україною Римського статуту МКС, поправок до нього, а також офіційного вступу до МКС. “Це стало б важливим зовнішнім та внутрішнім сигналом з боку Києва”, – наголосив Рейндерс.

Росія у 2016 році відмовилася від участі в МКС – після того, як анексія Криму була визнана окупацією. А Україна півтора роками раніше частково визнала його юрисдикцію, що відкрило можливість для Офісу прокурора МКС у Гаазі розпочати слідство після повномасштабного російського вторгнення.

Заснування спеціального трибуналу щодо злочину агресії не вплине на юрисдикцію МКС, а лише доповнить її, переконані в ЄС. “Російські лідери на даний час не можуть бути притягнуті до відповідальності за злочин агресії в жодній юрисдикції”, – пояснив Рейндерс. Тому “створення такого трибуналу заповнило б велику прогалину у структурі міжнародного кримінального правосуддя”, сказано в резолюції Європарламенту. Зі свого боку, прокурор МКС зосередиться на розслідуванні передбачуваних злочинів геноциду, військових злочинів та злочинів проти людяності, скоєних в Україні.

Підготовчу роботу ЄС зі спецтрибуналу слід розпочати негайно, вирішили євродепутати. “Давайте не запізнимося хоч би з трибуналом, якщо ми вже запізнилися з “Леопардами”, – закликав литовський депутат Андрюс Кубілюс. Російський злочин агресії проти України” в інтересах світової безпеки і заснованого на правилах міжнародного порядку не може залишатися без відповіді з боку міжнародної спільноти. ” – наголошується в резолюції.