Верховний суд США відмовився притягнути до відповідальності техногігантів, але це зробила Ірландія

Верховний суд США відмовився притягнути до відповідальності техногігантів, але
це зробила Ірландія
Олена Стойко
18 травня 2023 року одностайним рішенням у двох справах Верховний суд США
відхилив спроби покласти на Twitter, Google і Facebook (Meta) відповідальність за напади
Ісламської держави.
У справі Twitter vs Taamneh родичі однієї з жертв, яка загинула після нападу ІДІЛ на
нічний клуб у Стамбулі у 2017 році, звинуватили Twitter, Facebook і Google у свідомому
сприянні терористичному угрупованню, оскільки вони не припинили поширення їх
прихильниками відповідного контенту через свої сайти. Позов стосувався радше
Антитерористичного акту, який дозволяє жертвам тероризму подавати позови до федеральних
судів проти тих, хто, на їхню думку, надав значну допомогу в здійсненні терористичних актів.
Позивачі не стверджували, що Twitter, Facebook і YouTube були використані для організації
стамбульського теракту. Натомість у позові йшлося про те, що компанії можуть нести
відповідальність за напад 2017 року, оскільки вони дозволили Ісламській державі
використовувати свої сервіси для збору коштів, вербування та підбурювання до насильства.
У своєму рішенні суддя К. Томас зазначив, що Twitter та інші соціальні мережі не
надавали «свідомої та суттєвої допомоги ІДІЛ», необхідної для визнання їх винними відповідно
до Антитерористичного акту. До того ж подібні до неї організації «можуть використовувати
платформи, подібні до платформи відповідачів, для незаконних, а іноді й жахливих цілей. Але
те ж саме можна сказати про мобільні телефони, електронну пошту або інтернет в цілому».
У справі Gonzalez vs Google родичі американського студента, який загинув під час
нападу ІДІЛ у Парижі у 2015 році, звинуватили Google у порушенні антитерористичного
законодавства США, оскільки компанія розміщувала відеоролики ІДІЛ на своїй платформі
YouTube і рекомендувала користувачам відповідний контент за допомогою алгоритмів. Вони
стверджували, що ст. 230 Закону про пристойність у сфері комунікацій (1996), яка надає
інтернет провайдерам імунітет від судового переслідування за розміщений у них контент, була
прийнята до того, як алгоритми докорінно змінили те, як рекомендується і споживається
онлайн-контент. Ця справа давала більше підстав Верховному суду переглянути ст. 230, однак
замість того, щоб винести остаточне рішення, суд закрив справу, оскільки позивачі не мають
підстав для позову відповідно до Антитерористичного акту. Суд відправив справу назад до суду
нижчої інстанції, заявивши про відсутність підстав для перегляду ст. 230.
Суть справ стосувалася насамперед алгоритмів, розроблених компаніями для просування
контенту, створеного користувачами мереж. Загадана ст 230(c)(1) Закону про пристойність у
сфері комунікацій, стверджує, що «жоден постачальник або користувач інтерактивної
комп'ютерної послуги не повинен розглядатися як видавець або доповідач будь-якої інформації,
наданої іншим постачальником інформаційного контенту». Однак якщо Google чи Youtube
створили алгоритм, який рекомендує до перегляду певні відео, чи не стають вони фактично
видавцями цього контенту? Перед розглядом справи Google попередив, що якщо інтерпретація
ст. 230, запропонована позивачами, візьме гору, то компанія залишиться без засобів сортування
та категоризації сторонніх відео, не кажучи вже про те, щоб вирішувати, які з них
рекомендувати конкретному користувачеві. До того ж «практично жоден сучасний вебсайт не
функціонував би, якби користувачам доводилося самим сортувати контент».

Дискусії щодо ст. 230 мають яскраво виражене політичне забарвлення: праві
звинувачують технологічних гігантів у тому, що вони використовують наданий нею імунітет
для цензурування їх прихильників в Інтернеті, а ліві – у небажанні зупинити дезінформацію,
прикриваючись її положеннями. Не виключено, що розгляд наступної схожої справи у
Верховному суді або ж прийняття нового законопроєкту Конгресом змінить статус-кво
техногігантів, але поки що така ситуація влаштовує американську еліту.
Однак зовсім інша ситуація на Європейському континенті. 22 травня 2023 року на гіганта
соціальних мереж Meta Комісією із захисту даних Ірландії було накладено рекордний штраф у
розмірі 1,2 млрд євро за порушення конфіденційності відповідно до Загального регламенту
Європейського Союзу про захист даних (GDPR). Відтепер Meta позбавлена легального способу
обробки європейських даних на своїх американських серверах. І якщо законодавці не
погодяться на альтернативну схему легальної передачі даних з ЄС протягом наступних шести
місяців, то Meta повинна буде видалити всі дані користувачів з ЄС, які вона зберігає в США.
Ірландське рішення пов’язане з викриттями 2013 року Е. Сноудена, підрядника
Агентства національної безпеки США, про незаконне отримання американськими шпигунами
доступу до особистої інформації людей через технологічних гігантів країни. На підставі цього
австрійський громадський активіст М. Шремс подав судовий позов проти Meta за те, що
компанія не захистила його права на приватність. Цей штраф можна розглядати як символічну
перемогу регуляторів у сфері захисту персональних даних, оскільки вона показує, що ЄС
серйозно ставиться до виконання положень GDPR. Протягом багатьох років найбільшим
інтернет-компаніям Кремнієвої долини вдавалося обійти його, ігноруючи виконання рішень
регуляторів шляхом подачі нескінченних апеляцій в суди. Однак тепер можна сподіватися на
позитивні зрушення у цій сфері як на європейському, так і американському континентах.