Держдума рф забирає кошти у крупного бізнесу. Аналізуємо деталі покриття бюджетного дефіциту…

Пакет законопроектів про разовий податок на надприбутки вчора пройшов перше читання в Держдумі. Йдеться про два проекти. Перший запроваджує Податковий кодекс застереження у тому, що федеральними законами можуть встановлюватися податки разового характеру, другий — регламентує сам податок.

Базова ставка податку становитиме 10% від різниці між прибутком компанії 2021–2022 та 2018–2019 років.

Оскільки такий новий податок, згідно із законодавством, можна запровадити лише з наступного року, формально він запрацює у 2024 році. Однак, оскільки гроші бюджету потрібні вже зараз, придумано «обхідний шлях» — компанії можуть внести суму вже з 1 жовтня по 30 листопада цього року у вигляді забезпечувального платежу за ставкою лише 5% у рахунок податку наступного року.

Платитимуть компанії, у яких середня арифметична величина прибутку за 2021 і 2022 роки перевищила 1 млрд руб. Платіж не торкнеться малого та середнього бізнесу, платників єдиного сільгоспподатку, вугільників, а також компанії нафтогазового сектора (для них цього року вже передбачено додаткові податкові вилучення).

Мінфін очікує зібрати таким чином щонайменше 300 млрд руб. (Підраховано при ставці в 5%). Податок торкнеться 2,5 тис. компаній, або 3% платників податків. У галузевому розрізі розподіл надходжень серед топ-50 платників, за оцінкою відомства, матиме такий вигляд: 20% доведеться на підприємства у сфері видобутку твердих корисних копалин, 19% — на виробників мінеральних добрив, 13% — на металургів, 12% — на оптову та роздрібну торгівлю. Ще 9% – банківська сфера, 5% – нафтохімія, виробництво електроенергії, будівельні компанії, обробна та логістична промисловість. Решта – 1%. Зазначимо, що напередодні в інтерв’ю «РІА Новини» заступник голови Мінфіну Олексій Сазанов не виключив можливості стягнення податку на надприбутки і в майбутньому, якщо «гіпотетично виникне ситуація, коли такі надприбутки і необхідність фінансуватиме великий дефіцит».

Під час обговорення проектів три фракції – КПРФ, «Нових людей», «Справедливої Росії – За правду» – виступили проти їхнього прийняття.

Депутат від УРЗП Валерій Гартунг вважав, що до платників не увійшли ті, хто отримує «справжній надприбуток», маючи на увазі нафтогазовий сектор (порівняння навантаження на нього і на платників разового податку Мінфін пообіцяв подати до другого читання — нагадаємо, самі з-під дії податку свої непрофільні дочірні структури (див. “Ъ” від 28 червня). Депутата з «Нових людей» Олександра Дьоміна стурбувало те, що під податок потраплять не ті, хто «зіграв на ринковій кон’юнктурі та зростанні цін на сировину, а ті, хто ці два роки на тлі пандемії та СВО не спав цілодобово, перебудовував логістику та рятував свої підприємства». У цій же логіці заперечувала і КПРФ – депутат Євген Безсонов заявив, що під податок потраплять великі промислові підприємства, які виконують завдання, поставлені президентом.

«Ми зараз кого шкодуємо?» — поцікавився у противників законопроектів голова думського комітету з питань бюджету та податків Андрій Макаров. Він нагадав, що у 2021 році більше 2 трлн руб. «пішло на дивіденди — а не на які, біса, інвестиції», і пообіцяв подати до другого читання обсяги отриманої компаніями держпідтримки. Заодно, коментуючи промови колег, він пригрозив, що може назвати, «який виступ із яким бізнесом пов’язаний».

Втім, серед тих, хто протестував проти проектів, знайшлися і ті, кому задумане владою вилучення 300 млрд руб. видалося недостатнім рішенням: Денис Парфьонов з КПРФ цікавився, чому лише 1% від доходної частини бюджету планується зібрати, тому що «багато організацій могли б дати більше».

Вважаючи запропонований варіант покриття бюджетного дефіциту не цілком справедливим, незгодні депутати пропонували власні.

Серед них — запровадження прогресивної шкали ПДФО, підвищення експортного мита, скасування податкового маневру у нафтовому секторі. Усі пропозиції так чи інакше Мінфіном були рішуче відзначені.

З того, що однозначно планують доопрацьовувати до другого читання, як зазначив Андрій Макаров, це «природа забезпечувального платежу». Так, на закінчення бюджетного комітету депутати відсилаються до позиції РСПП, який вказував на необхідність коригування проекту щодо застосування відрахування з метою однозначного трактування та позбавлення права на його застосування при проведенні повернення на будь-яку суму за ініціативою не тільки платників податків, а й держави, щоб дати бізнесу «Гарантії виконання досягнутих домовленостей і тим самим зберегти стимул до перерахування податку наприкінці 2023 року».

Як Мінфін підготував законопроект про разовий внесок із надприбутку компаній
У РСПП від коментарів учора утрималися. Про схожі зауваження “Ъ” повідомили в Торгово-промисловій палаті. За словами її президента Сергія Катиріна, до другого читання необхідно зокрема чіткіше сформулювати норми про сплату податку у 2023 році у форматі забезпечувального платежу за ставкою 5%, щоб не виникало ризиків підвищення ставки до 10%. «Наприклад, треба передбачити ризики повернення або незаліку частини суми, адже в поточних параметрах, якщо не зарахується хоча б 1 руб., Це вважатиметься порушенням умов і ставка зросте. Такі моменти необхідно виключити», – пояснив він.

Підсумок голосування за ухвалення проектів у першому читанні, як це часто буває, градуса дискусії не відобразив. За висловилися 316 депутатів, проти – лише 28.

За публікаціями у ЗМІ.