Єдиний патентний суд – спроба гармонізації патентного права ЄС

Єдиний патентний суд – спроба гармонізації патентного права ЄС
Олена Стойко
З початку червня в Європі нарешті запрацювала нова патентна система, покликана
зробити захист інтелектуальної власності простішим і дешевшим. Єдиний патентний суд
(Unified Patent Court, ЄПС) – це міжнародний суд, спільний для сімнадцяти країн-членів ЄС, в
яких діє Угода про Єдиний патентний суд (Agreement on a Unified Patent Court, UPCA) від 19
лютого 2013 року. Угода може бути ратифікована будь-якою з інших семи країн-членів ЄС, які
її підписали, в будь-який час. Крім того, будь-яка з решти країн-членів ЄС може приєднатися до
неї в будь-який час.
Історично охорона патентів в європейських юрисдикціях надавалася через національні
патентні системи. З 1978 року Європейське патентне відомство (ЄПВ) запропонувало
гармонізовану процедуру подання та розгляду заявок у 39 країнах, що підписали Європейську
патентну конвенцію. Але оскільки патенти, видані ЄПВ, зрештою все одно стають
національними патентними правами, які підтримуються та оскаржуються на національному
рівні, то система є фрагментованою та дорогою порівняно з іншими регіонами світу.
У 2012 році ЄС проголосував за створення ЄПС, який почав діяти з 1 червня 2023 року.
Тривалий процес його запуску був частково зумовлений Brexit і тим, що Конституційний суд
Німеччини повинен був прийняти рішення за позовом, поданим проти участі країни в ЄПС.
Великобританія мала відігравати важливу роль в новоствореному суді: у Лондоні мав
розташовуватися суд, який розглядав би патенти на хімікати, фармацевтичні та медико-
біологічні препарати. Але сподівання на те, що Великобританія зможе продовжити роботу у
системі попри вихід з ЄС зазнали краху за часів уряду Б. Джонсона, який у 2020 році заявив, що
не країна може брати участь у суді, який застосовує законодавство ЄС і зобов’язаний
виконувати рішення Суду Європейського Союзу.
ЄПС пропонує єдину, спеціалізовану та ефективну структуру для розгляду патентних
спорів на європейському рівні. Він розглядає як позови про порушення, так і позови про
анулювання патентів. Суд має виключну юрисдикцію щодо «класичних» європейських патентів
та європейських патентів з унітарною дією (унітарні патенти). Однак виключна юрисдикція
щодо «класичних» європейських патентів підлягає виключенням протягом перехідного періоду
тривалістю сім років. Протягом цього періоду позови щодо «класичних» європейських патентів
можуть подаватися до національних судів або інших компетентних національних органів. Крім
того, «класичні» європейські патенти можуть бути повністю виключені з юрисдикції ЄПС.
Хоча всі чинні європейські патенти мали бути автоматично перенесені до нової системи,
понад півмільйона таких патентів відмовилися від такого кроку, що дозволено протягом
перехідного періоду (до 12 років).
Раніше патенти в Європі мали національний характер і видавалися в кожній країні
національними патентними відомствами або ЄПВ. Тому компанії, які подавалися на отримання
патентів в Європі, в кінцевому підсумку отримували пакет окремих національних патентів на
один і той самий винахід. Як наслідок, судові спори про порушення патентних прав призводили
до паралельного розгляду справ у судах по всьому континенту.
Запущена з 1 червня нова єдина патентна система дозволяє компаніям подавати заявки на
один патент і використовувати єдину правову систему для розгляду будь-яких патентних спорів
в одному суді – ЄПС. Завдяки такому кроку значно зменшуються судові затрати, спрощуються
процедури та зростає прозорість розгляду справ. Опосередковано це сприятиме узгодженості
патентного права в Європі та його гармонізації. ЄПС також може видавати судові заборони
проти можливого порушення патенту, що розглядається як впливовий правовий інструмент,
оскільки судове рішення охоплює 17 країн з 300 мільйонами споживачів.

Суд складається з Суду першої інстанції, Апеляційного суду та Секретаріату. Крім того,
передбачено створення Центру патентної медіації та арбітражу для сприяння мирному
врегулюванню спорів. До складу Суду входять судді з усієї Європи. До складу колегій входять
як юридично, так і технічно кваліфіковані судді зі значним досвідом розгляду патентних спорів.
Суд першої інстанції має децентралізовану структуру і складається з центрального відділення в
Парижі з секцією в Мюнхені, а також різних місцевих і регіональних відділень, розташованих
по всій Європі. Апеляційний суд знаходиться в Люксембурзі і приймає рішення щодо апеляцій
на рішення Суду першої інстанції та щодо запитів на повторний розгляд остаточних рішень
Суду.
Компанії можуть з обережністю ставитися до використання суду на початковому етапі,
оскільки програш патентної справи в ВПС може бути дуже ризикованим, а несприятливе
рішення буде обов’язковим для виконання в 17 країнах, а не лише в одній юрисдикції.
Єдиний патент буде цікавим для компаній, що працюють на ринках кількох держав, що
підписали Європейську патентну конвенцію. Для секторів з великими портфелями міжнародних
патентів, таких як фармацевтика, хімічна промисловість та електроніка, нова система є більш
привабливою. Менші за розміром та фінансовими ресурсами суб’єкти, такі як університети, малі
та середні підприємства і стартапи, можуть обрати гнучку стратегію, віддаючи перевагу
єдиному патентному захисту лише для особливо перспективних винаходів. Для тих, хто захоче
отримати європейський патент, варто буде відмовитися від участі в ЄПС, що зробить патенти
об’єктом національних рішень про порушення та визнання недійсними і дозволить уникнути
застосування несприятливих рішень у всіх країнах-членах нової системи.
Загалом, нижча вартість єдиних патентів сприятиме збільшенню кількості заявок. Однак
низькі збори за продовження дії патенту, особливо протягом перших десяти років, можуть
зробити більш привабливим отримання патентного захисту для винаходів нижчої якості. Це
покладає на ЄПВ додатковий тягар відсіювання таких заявок. Нова система може також сприяти
патентним повіреним, які можуть використовувати загрозу накладення загальноєвропейських
судових заборон для отримання більших коштів від справжніх винахідників.
Така ситуація також підвищить важливість правильного вибору позивачем суду для
захисту своїх прав (так званий forum shopping). Причини вибору одного суду замість іншого
ґрунтуються на свободі маневру та розсуді, які надають суддям правила процедури та
матеріальні закони, що регулюють діяльність ЄПС. Це може призвести до статистично
значущих відмінностей між судами в тому, як вони приймають рішення з різних питань та як
вони розглядають справу. До уваги можуть братися: співвідношення виграшів/програшів;
частота призначення судових експертів; як часто зустрічні позови про відкликання передаються
до центрального органу, а відповідні позови про порушення прав призупиняються; як часто
позови про порушення прав призупиняються у зв’язку з розглядом заперечень в ЄПВ; частота
залучення місцевими судами технічно кваліфікованих суддів для розгляду позовів про
порушення прав; шанси на успіх клопотань про вжиття забезпечувальних заходів.
Правила, що регулюють діяльність ЄПС, певною мірою допускають вибір конкретного
суду. Позови про порушення можуть бути подані до місцевого та регіонального підрозділу суду
за місцем порушення або ж за місцезнаходженням відповідача. Якщо відповідач не перебуває на
території жодної держави, що є учасником конвенції, то позов може бути поданий до
центрального відомства. Якщо держава, учасниця конвенції, має кілька місцевих підрозділів, то
позов може бути поданий до будь-якого з них. Наприклад, якщо відповідач перебуває в Австрії,
а порушення відбулося в Німеччині, Італії та Франції, то позов про порушення може бути
поданий до одного з місцевих відділень у Відні, Мюнхені, Дюссельдорфі, Мангаймі, Гамбурзі,
Мілані та Парижі. Враховуючи високу вартість судових процесів у новій системі вибір
конкретного суду може вплинути на переговорні позиції та результати, можливо, на шкоду
малим підприємствам, стартапам та науково-дослідним організаціям.

Єдине патентне відомство та Єдиний патентний суд зрештою визначатимуть баланс між
силою патентних прав та якістю патентів у новій системі. Попри те, що нова система
спрямована на гармонізацію між країнами, вона водночас створює передумови для подальшої
фрагментації європейського патентного процесу. Хоча власники великих патентних портфелів
отримають найбільшу вигоду від здешевлення судових позовів, для інших ситуація погіршиться
через ускладнення процесу патентування. Загалом існує висока ймовірність того, що нова,
довгоочікувана патентна система може не досягти своєї мети – забезпечити кращий захист для
високоякісних винаходів.