Країни ЄС починають обговорювати 12-й пакет санкцій проти РФ

Європарламент закликав жорсткіше і при цьому розумніше підходити до санкцій проти Росії
Країни ЄС починають обговорювати 12-й пакет санкцій проти РФ, центральне місце в якому займе заборона на імпорт російських алмазів. Дискусії про це ведуться давно, але досягти консенсусу виявилося непросто. 9 листопада ЄП ухвалив резолюцію з критикою нинішнього підходу Брюсселя до санкційної політики.

Депутати заявили: ЄС діє недостатньо рішуче та залишає Росії багато лазівок для обходу санкцій. У той же час вони зажадали більш розумного підходу — зокрема, відмови від заходів, що «дискредитують», на кшталт заборони на ввезення росіянами особистих речей, включаючи автомобілі.
Країни ЄС наступного тижня, як повідомило агентство Reuters, розпочнуть обговорення 12-го пакету санкцій щодо РФ, зосередившись на забороні російських алмазів. З початку введення військ Росії на територію України у лютому 2022 року Брюссель наклав на Москву 11 пакетів обмежень, що охоплюють різні сектори економіки та близько 1,8 тис. фізичних та юридичних осіб. Однак поза обмежувальними заходами залишається державна алмазодобувна компанія АЛРОСА. Нерішучість ЄС із цього питання неодноразово ставала предметом критики з боку низки найбільш радикально налаштованих країн. Однак досягти повної згоди досі не вдавалося, оскільки такий захід може сильно вдарити й по європейському діамантовому бізнесу.
Втім, враховуючи той факт, що питання про заборону імпорту алмазів із РФ порушувалося давно, європейські ювеліри заздалегідь почали готуватися до можливих заходів, і, за повідомленнями західних ЗМІ, поступово самі почали відмовлятися від російського дорогоцінного каміння.
Зеленим світлом для прийняття узгодженого рішення, за словами глави європейської дипломатії Жозепа Борреля, стала заява «Групи семи», що надійшла днями з Японії, в якій США, Канада, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина та Італія підтримали алмазні обмеження проти Москви.
«План у тому, що ЄК ухвалить цей пакет найближчим часом. Потім його має схвалити Єврорада», – повідомив Reuters неназваний європейський чиновник, додавши, що консультації з урядами країн-членів щодо алмазного питання стартують наступного тижня. Глава ЄК Урсула фон дер Ляйєн нещодавно підтвердила, що ЄС незабаром розгляне заборону на імпорт дорогоцінного каміння з РФ, а також займеться введенням персональних санкцій проти ще 100 фізичних осіб і посиленням застосування стелі цін на російську нафту. Буде також розглянуто подальшу долю заморожених російських активів. Інакше кажучи, санкційний порядок денний ЄК широка і доки у всьому погоджена. Наприклад, Естонія вимагала включити до чергового списку скраплений природний газ (ЗПГ) із РФ, але в ЄС ця ідея сподобалася не всім.
Тим часом напередодні ухвалення 12-го пакету санкцій Європарламент 9 листопада ухвалив резолюцію, в якій фактично розкритикував підходи Брюсселя до вироблення та застосування санкцій проти Росії. Насамперед євродепутати висловили занепокоєння у зв’язку з тим, що за всієї безпрецедентності введених обмежень існує безліч лазівок для їхнього обходу. На їхню думку, чіткого механізму контролю за реалізацією «зусиль зі стратегічного ослаблення російської економічної та промислової бази» немає.
Не сподобалося євродепутатам, зокрема як працюють заходи, спрямовані на російську енергоресурсну галузь. За їхніми словами, наприклад, замість чистої російської нафти в ЄС потрапляють створені на її основі нафтопродукти з таких країн, як Індія, через що ефективність прийнятих рішень раніше викликає великі питання.
Дісталося також Азербайджану, який, як стверджують члени ЄП, «обіляє» російський газ та експортує його до ЄС під виглядом свого. Європарламентарі наголосили, що ЄС залишається одним з найбільших споживачів енергоресурсів з РФ, що насамперед через трубопровідний газ і ЗПГ, який, як і раніше, вступає в союз, а також «різних винятків із заборони на імпорт сирої нафти і нафтопродуктів».
Як ослаблення курсу компенсувало зниження цін на діаманти
У такій ситуації ЄП вимагає закрити європейський ринок для російських енергоресурсів, включаючи повну заборону на імпорт навіть ЗПГ, припинити проникнення викопного палива через інші країни, якщо воно було зроблено з використанням російських компонентів, і ввести санкції проти всіх великих нафтових компаній РФ та їх керівництва. Крім того, євродепутати заявили про необхідність запровадити обмеження на ціни та обсяги імпорту в ЄС російських та білоруських добрив, а також повну заборону на продаж та ограновування алмазів російського походження. Серед іншого, від чиновників ЄС вимагали знайти правові підстави для конфіскації російських суверенних активів та використання їх для відновлення України.

Іншими словами, ЄП, як це завжди й бувало, виступив із найбільш жорстких позицій щодо обмежень проти Росії та виставив єврочиновникам жорсткі вимоги, які вони навряд чи реалізують найближчим часом у повному обсязі.

Проте один із пунктів резолюції виявився критичним на адресу ЄС, навпаки, за надмірну санкційну жорсткість. Так, члени ЄП вважали шкідливими та неправильними заходи щодо конфіскації особистих речей та транспортних засобів у росіян, які в’їжджають до ЄС.

«Європарламент закликає Єврокомісію переглянути інтерпретацію санкцій, що ведуть до вилучення та конфіскації предметів та транспортних засобів для особистого користування, наголошує, що таке надмірне дотримання (вимоги.— “Ъ”) дискредитує мету та інструмент санкцій»,— йдеться у 13-му пункті .

ПРи цьому стало відомо, що Британія ввела санкції проти низки російських виробників золота
А ЄП закликав Єврораду та Єврокомісію професійніше підходити до виявлення осіб, «які мають бути об’єктом персональних санкцій або бути звільнені від них», вважаючи «нинішній порядок дій, які завдають шкоди репутації існуючого режиму санкцій». Таким чином, євродепутати, з одного боку, зажадали від єврочиновників розробити жорсткіші обмеження на адресу Москви, з іншого — закликали розумніше підходити до запропонованих заходів і наголосили на «необхідності більш комплексного підходу до Росії». На думку членів ЄП, Єврокомісія має «звести до мінімуму негативні наслідки для російського та білоруського громадянських суспільств» від запроваджених обмежень, оскільки нинішній стан справ не відповідає цілям санкцій та дискредитує весь механізм.

У Москві тим часом запевняють, що, хоч би які заходи вводили ЄС чи не входять до нього західні країни, на її політику це ніяк не вплине.