Рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)»

25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18. Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів.

Міністр юстиції України Денис Малюська: «Притягнення росії до відповідальності за воєнні злочини — це складний і довготривалий процес. Однак це завдання, яке має бути виконано, щоб досягнути справедливості для постраждалих та запобігти майбутнім порушенням прав людини. Тільки спільними зусиллями ми здатні здобути перемогу в юридичній площині, щоб рф та її керівництво понесли відповідальність за вчинені злочини».

«Саме справа про порушення росією прав людини у Криму стала першим позовом України, з якого розпочалася історія міждержавних справ проти росії в ЄСПЛ. У січні 2021 рішенням щодо прийнятності у цій справі ЄСПЛ відкинув версію росії щодо «волевиявлення» та «законного приєднання Криму до складу рф». Сьогодні, 25 червня 2024 року, рішенням по суті зведено нанівець десятирічні розповіді росії, що права людини в Криму не порушуються», — зазначила Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.

У своєму рішенні ЄСПЛ вказав, що Уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками рф та підконтрольних їй осіб прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколами до неї. Зокрема, у зв’язку з основними скаргами Уряду України, що пов’язані з адміністративною практикою:

• насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
• жорстокого поводження (стаття 3) та незаконних затримань (стаття 5);
• поширення законодавства російської федерації на територію Криму, у результаті чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
• незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства (стаття 8);
• незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
• утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9);
• припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа (стаття 10);
• заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
• експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції);
• заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції);
• обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції);
• переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції).

Також ЄСПЛ зазначив, що уряд рф є відповідальним за порушення прав українських політичних в’язнів – осіб, які переслідувалися та досі переслідуються рф за їхню проукраїнську позицію та дії, на тимчасово окупованих росією територіях України та на території рф.

Нагадаємо, що 14.01.2021 Європейський суд з прав людини оголосив ухвалу від 16.12.2020 щодо прийнятності міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14, визнавши її частково прийнятною, та прийняв рішення про приєднання до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14 справи «Україна проти Росії (VII)» за заявою № 38334/18 щодо політичних в’язнів.

У цій ухвалі Європейський суд з прав людини встановив, що російська федерація здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27.02.2014, та визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики рф стосовно порушень прав людини, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї, та перейшов до розгляду їх по суті.

13.12.2023 у приміщенні Європейського суду з прав людини у м. Страсбург, Французька Республіка, відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18, де делегація України представила позицію Уряду України у зазначеній справі.