Херсонський кавун набув особливого статусу

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс) зареєстрував нове географічне зазначення (ГЗ) — Херсонський кавун. Його носитимуть баштанні, вирощені на піщаних ґрунтах Таврійського регіону на території Скадовського, Херсонського, Каховського районів Херсонської області. Про це повідомляє Урядовий портал.

Херсонський кавун характеризується високим рівнем цукру, щільним мʼякушем. Шкірка кавуна — зелена з блідо-зеленими смужками, мʼякуш — від рожевого до насичено червоного. Такий кавун надзвичайно хрусткий і смачний.

“Реєстрація Херсонського кавуна як географічного зазначення є важливою подією для нашого аграрного сектору. Кавун, вирощений на піщаних ґрунтах Таврійського регіону, отримав визнання за свою унікальність і став символом стійкості та відданості українських фермерів, які працюють навіть у складних умовах війни.

Цей статус надає виробникам додаткові переваги, підвищуючи їх конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках. Місцеві громади отримають додаткові податкові надходження, що сприятиме економічному розвитку регіону. Для споживачів це гарантія високої якості та безпеки продукції”, – зазначив заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів.

Заявку на реєстрацію географічного зазначення подала громадська спілка “Асоціація виробників херсонського кавуна”, представники якої зараз захищають рідну землю від російських окупантів на фронті.

Довідково

Географічне зазначення – найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певної географічної території та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Приклади українських географічних зазначень: “Мелітопольська черешня”, “Кролевецькі рушники”, “Петриківський розпис”, “Закарпатське вино”, “Гуцульська бриндзя”.