Глави МЗС країн ЄС обговорили зняття обмежень для України на атаки західною зброєю щодо Росії

У Брюсселі 29 серпня відбулася неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС, на якій дипломатам, що зібралися, після довгої перерви довелося обговорювати відразу кілька гострих питань, що накопичилися за час серпневої перерви. Ключовою темою повістки стало питання допомоги Україні, а точніше зняття обмежень на використання західних озброєнь для ударів по Росії та відправка військових інструкторів від Євросоюзу на українську територію. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель, який незабаром залишає посаду, цілком подібні пропозиції підтримав. Однак не всі міністри, які приїхали до бельгійської столиці, виявилися рішучими. У москві такі обговорення називають «грою з вогнем».
Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель, який іде у жовтні у відставку, виступив радикальніше за багатьох, вимагаючи дозволу ЗСУ бити західною зброєю по об’єктах у глибині Росії і відправити на Україну європейських військових інструкторів.
Неформальна зустріч глав МЗС країн ЄС 29 серпня спочатку мала відбутися в Будапешті, оскільки саме до Угорщини з 1 липня перейшло головування в Євросоюзі. Однак через поїздку до Москви прем’єра республіки Віктора Орбана, який встиг на початку липня також відвідати Київ, Пекін та Вашингтон із «мирною місією», у Брюсселі вирішили покарати Угорщину та перенести зліт міністрів до бельгійської столиці. Перед початком засідання журналісти про всяк випадок — начебто залишалися сумніви — запитали Жозепа Борреля, чому ж було порушено традицію проведення подібних зустрічей у країні-головниці. Проте шеф європейської дипломатії не став вигадувати оригінальних пояснень і чесно відповів, що «іноді позиція, яку висловлює уряд Угорщини, прямо суперечить спільній зовнішній політиці» союзу, а тому організувати переговори в Брюсселі керівництву ЄС видалося надійнішим рішенням.

Набагато більш інтригуючим було питання про те, чи візьме участь у зустрічі у Брюсселі глава МЗС Угорщини Петер Сійярто. Пан Боррель відповів: Думаю, так. І він не схибив.

Угорський міністр не став посилювати конфлікт і прибув до Брюсселя, тим більше, що в цій поїздці пан Сійярто бачив свою особливу місію. Справа в тому, що ключовою темою порядку денного переговорів було обговорення подальшої допомоги Україні, проти чого Будапешт активно виступав, і Петер Сійярто не міг не нагадати про це колегам.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба перед засіданням європейських дипломатів зазначив, що головна вимога Києва до Брюсселя — «чітко озвучити позицію» та дозволити ЗСУ застосовувати далекобійну західну зброю територією росії. Основна претензія пана Кулеби до Євросоюзу полягала в тому, що окремо деякі країни заявляють, ніби не проти ударів по РФ, проте відсутність єдиної позиції залишає це питання у підвішеному стані. Жозеп Боррель, який зустрічав українського дипломата в Брюсселі, одразу — ще перед стартом переговорів — це прохання Києва підтримав.

«Обмеження на використання зброї, переданої Україні, мають бути зняті, має бути дозволено повне використання для завдання ударів по військових цілях у росії відповідно до міжнародних правил»,— заявив пан Боррель, закликавши ще й наростити обсяги поставок ЗСУ.

Панам Кулебе та Боррелю моментально відповів пан Сійярто, який написав у Facebook, що необхідно зупинити «це божевілля» та припинити постачання озброєнь Україні. За його словами, подальша допомога Києву та дозвіл бити далекобійною зброєю по рф призведуть до ескалації.

При цьому Петер Сійярто пообіцяв не обмежуватись постами в інтернеті та особисто висловитися перед колегами у Брюсселі, продовживши тим самим «мирну місію» прем’єра Віктора Орбана, мета якої посадити москву та Київ за стіл переговорів. Щоправда, тут на нього могло чекати розчарування з усіх боків.

Мало того, що Угорщина не сходилася на думці з іншими країнами ЄС щодо можливого мирного врегулювання, росія також зараз називає будь-які переговори з українською стороною безглуздими. Як запевнив 29 серпня глава МЗС рф Сергій Лавров, готовність до переговорів  не повинна була ні в кого викликати сумнівів, хоча, звичайно, після авантюри в Курській області якісь розмови щодо цього стають неактуальними» .

Тим часом ще одним питанням у контексті допомоги Україні став мандат військової тренувальної місії ЄС EUMAM Ukraine, який закінчується у жовтні. У Брюсселі не сумнівалися, що програму навчання українських військових необхідно продовжити, проте її параметри спричинили суперечки. Причиною дискусій стала пропозиція Франції, підтримана країнами Балтії, частково перенести тренування ЗСУ на територію України для прискорення процесу. Зовнішньополітична служба ЄС, очолювана Жозепом Боррелем, також визнала ініціативу Парижа логічною. Проте загальну згоду досягти не вдалося. Після дипломатів майбутнє військової місії ЄС для України 30 серпня обговорило міністрів оборони країн Євросоюзу.

У москві прохання Києва до союзників дозволити удари по росії далекобійною зброєю вважають «грою з вогнем», а західних інструкторів, якщо з’являться на території України, «законною метою». За словами Сергія Лаврова, «Захід, російською мовою, наривається».

Про Близький Схід та Грузію
Однією лише Україною порядок денний засідання міністрів закордонних справ не обмежувався. Другою великою темою для обговорення стали бойові дії, що продовжуються на Близькому Сході. Тут дипломати з ініціативи Жозепа Борреля мали приділити увагу перш за все перспективам припинення вогню в секторі Газа, де з 7 жовтня 2023 року триває війна між Ізраїлем та радикальним палестинським рухом «Хамас», яка почалася після атаки бойовиків на ізраїльську територію. Результатом цих дискусій став черговий заклик Брюсселя до припинення вогню у Газі. Під час засідання міністрів була, зокрема, поширена заява пана Борреля, який наголосив на необхідності «негайної гуманітарної паузи для проведення вакцинації всіх дітей у Газі від поліомієліту».

Крім того, обговорювали в Брюсселі і політичну ситуацію в Грузії, відносини з якою ЄС зіпсувалися після ухвалення в республіці закону «про іноагентів».

За словами глави МЗС Латвії Байби Браже, Грузія «розвивається не так, як хотілося б» Євросоюзу, а тому й стала темою окремої дискусії. Жодних рішень із цього приводу у Брюсселі прийнято не було. Проте їх і не очікувалося. На 26 жовтня в країні призначено парламентські вибори, за результатами яких зовнішні гравці, мабуть, і формуватимуть нові підходи до відносин із Тбілісі.

Процес вступу Грузії до Євросоюзу припинено до зміни влади.
Зрештою, трапилося під час засідання у Брюсселі і щось незвичайне, чого вже цілих п’ять років не відбувалося: на зустріч глав МЗС країн ЄС було запрошено міністра закордонних справ Туреччини, яка з 1999 року носить статус кандидата на вступ до організації. Хакан Фідан, який займає цю посаду, відмовлятися від поїздки в бельгійську столицю не став і постарався використати її по максимуму, серед іншого зустрівшись з главою МЗС Греції Йоргосом Герапетрітісом, а також зі своїм іспанським колегою Хосе Мануелем Альбаресом. Як пояснило агентству AFP турецьке дипломатичне джерело, запрошення з боку ЄС в Анкарі сприйняли як спробу розпочати діалог з відновлення відносин між Євросоюзом і Туреччиною, які останні роки переживали непрості часи.