in

Судді Мексики страйкують проти найрадикальнішої судової реформи у світі

Судді Мексики страйкують проти найрадикальнішої судової реформи у світі
Олена Стойко
В останні дні свого перебування на посаді президента Мексики Андрес Мануель Лопес
Обрадор (АМЛО) має намір довести до кінця одну з найрадикальніших реформ не лише в історії
країни, а й світу загалом – перейти до прямих виборів суддів на всіх щаблях судової влади. У
2011 році президент Болівії Е. Моралес вніс зміни до конституції, що передбачали вибори
суддів всенародним голосуванням, але він обмежився лише найвищим рівнем судової влади й
закріпив за парламентом право відбирати кандидатів для участі в виборах.
Президент має доволі непросту історію стосунків із судовою системою країни. Коли у
ході президентських перегонів у 2006 і 2012 роках він заявляв про випадки фальсифікації
результатів, Федеральний виборчий трибунал відмовився розглядати його скарги. У 2006 році
його суперник переміг з різницею в 0,6% голосів, що спровокувало «революцію кактусів» –
багатотисячні акції протесту з вимогою перерахунку голосів. Під час його президентства
Верховний суд заблокував деякі з його найбільш суперечливих кроків, включаючи реформу
виборчого інституту та переведення Національної гвардії, створеної для боротьби з
організованою злочинністю в 2019 році, під контроль Міністерства оборони. На початку цього
року Верховний суд за позовом приватних виробників «зеленої» електроенергії визнав
недійсним президентський закон про електроенергетику, що віддавав пріоритет державній
компанії Comision Federal de Electricidad (CFE). У відповідь АМЛО обвинуватив суддів, що
проголосували за таке рішення, у корупції й заявив про необхідність реформування судової
влади. На переконання президента судді перебувають під впливом груп осіб, що контролюють
певні сектори економіки: бізнесменів і членів організованих злочинних угрупувань.
Хорошим стартом для судової реформи стало отримання пропрезидентською партією
Морена двох третин голосів у нижній палаті парламенту у червні цього року. Тоді ж кандидат
від правлячої коаліції К. Шейнбаум здобула перемогу на президентських виборах і стане
першою жінкою-президентом в історії країни.
Згідно з президентським проєктом, усі судді країни, включно з суддями Верховного суду
(близько 1600 осіб), мають обиратися шляхом всенародного голосування. Реформа пропонує
скасування вимоги про мінімальний вік судді (не менше 35 років зараз) та вдвічі скоротити
необхідний стаж роботи в судовій системі: з 10 до 5 років. Також передбачається скорочення
кількості суддів Верховного Суду з 11 до 9, та терміну їхніх повноважень з 15 до 12 років, а їх
зарплата не може перевищувати президентську. Крім того, має бути створений дисциплінарний
орган суддів, члени якого також обиратимуться шляхом всенародного голосування. Згідно з
графіком реформи приблизно половина федеральних суддів Мексики буде обрана всенародним
голосуванням у 2025 році, включаючи суддів Верховного суду, а решта – у 2027 році, коли
обиратимуться судді Федерального виборчого трибуналу. Судді Верховного Суду матимуть
можливість подати у відставку до обрання нових суддів або балотуватися на їхні місця. Перший
варіант дозволить їм зберегти повну пенсію за віком, а другий – ні.
Проєкт реформи одразу викликав критику з боку суддів і нечисельної опозиції, яка
змогла в день її обговорення у нижній палаті парламенту організувати демонстрацію і з
міркувань безпеки парламентарі були змушені продовжити засідання на стадіоні. Проте
пропозиції президента були схвалені 359 голосами «за» і 135 «проти», і найближчим часом їх
має розглянути сенат, де реформаторам поки що бракує одного голосу. 3 вересня судді

Верховного суду Мексики 8 голосами «за» і 3 «проти» проголосували за участь у страйку проти
судової реформи, але це навряд чи вплине на долю реформи.
Критики висловлюють побоювання, що реформа відкриє двері для картелів, які зможуть
впливати на судову систему, виставляючи своїх кандидатів на виборах або здійснюючи тиск на
недосвідчених суддів. З огляду на популярність правлячої партії та високу ймовірність перемоги
її кандидатів на виборах суддів одна політична сила може отримати контроль над трьома
гілками влади.
Проти судової реформи виступили також низка найбільших торговельних партнерів
Мексики. Зокрема, посол США в Мексиці К. Салазар заявив, що ця пропозиція послабить
верховенство права в країні і, своєю чергою, відштовхне інвесторів, які потребують
визначеності. А зниження кваліфікаційних вимог до суддів може «полегшити картелям та
іншим недобросовісним суб'єктам використання політично мотивованих і недосвідчених
суддів». На його думку, Мексиці потрібні кваліфіковані судді для вирішення складних судових
процесів, пов’язаних з екстрадицією та комерційними спорами. Реформа викликала негативну
реакцію з боку іноземних інвесторів, що може призвести до подальшого падіння курсу песо,
зменшення іноземних інвестицій і, як наслідок, до ще більшого сповільнення економічного
росту.
Успішна реалізація найрадикальнішої судової реформи у Мексиці стане вагомим
аргументом в дискусіях на користь дедалі більшого залучення громадян до формування судових
органів влади в інших країнах світу.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Можливості для українців від країн ЄС (🇪🇺 💶

Повені в Європі: синоптик оцінила ризик паводків в Україні