Vasyl
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Семен Стеценко взяв участь у круглому столі «Державотворчий шлях від проголошення до захисту незалежності України: правові основи та виклики сьогодення», присвяченому 34-й річниці проголошення незалежності України.
Виступаючи з доповіддю на тему «Державотворчий шлях України: судово-правовий вимір», спікер зазначив, що судова влада, як одна з трьох гілок влади, є ключовим елементом у системі стримувань і противаг. Її основне призначення – вирішення правових конфліктів та суперечок, тоді як законодавча влада ухвалює закони, а виконавча – втілює їх у життя.
Шлях становлення судової влади в Україні, як і державотворчий шлях загалом, з 1991 року був непростим. За 34 роки незалежності, на думку доповідача, не було періоду тривалого спокою без суттєвих змін. Необхідність певних реформ була зумовлена як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами.
Хронологію основних складників судових реформ у нашій державі можна викласти так:
- 1992 рік – прийняття Концепції судово-правової реформи в Україні, що визначила стратегію розвитку судової системи;
- 1996 рік – присвячення судоустрою та судочинству окремого розділу в Конституції України;
- 2001 рік – відбулася «мала» судова реформа;
- 2006 рік – схвалення Концепції вдосконалення судівництва для утвердження
справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів;
- 2010 рік – ухвалення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у новій редакції, що змінив структуру судів;
- 2014–2016 роки – масштабні зміни, які формують сучасну судову систему.
Зважаючи на складний досвід реформування системи судочинства в Україні, доповідач запропонував для пошуку шляхів подальшого розвитку судоустрою і судочинства керуватися чотирма основними принципами (принципи «чотирьох “Н”»):
- науковість (залучення до підготовки програмних документів дослідників, коло наукових інтересів яких включає проблематику судочинства, під орудою Національної академії правових наук України);
- наступність (урахування позитивних результатів, отриманих при реалізації на практиці попередніх концепцій);
- незалежність (принцип незалежності суду, за аналогією, повинен бути відтворений і в діяльності робочих органів, які готуватимуть проєкти судової реформи);
- небездоганність (зважаючи на відомий латинський вислів errare humanum est – «людині властиво помилятись», усвідомлення потенційної неминучості помилок, тим більше при реформуванні такої складної царини, якою є організація судоустрою).
Захід організував Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України.
Джерело:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1868154/
Коментарі
Loading…