Країни ЄС посилюють підтримку України

Країни ЄС посилюють підтримку України

Європейські союзники США готуються збільшити допомогу Києву та посилити тиск на Росію, домагаючись участі у російсько-американських переговорах щодо українського врегулювання. Напередодні візиту спецпосланника президента США Стівена Віткоффа до Москви керівництво ЄС пообіцяло узгодити нову схему фінансування України, яка має бути затверджена на саміті блоку 18–19 грудня. Проте кинувши виклик миротворчим зусиллям Вашингтона, Брюссель зіткнувся з опором ідеї конфіскації російських активів усередині самої Європи.

Розгорнути на весь екран
На тлі активізації дипломатії США на російсько-українському треку французький лідер Емманюель Макрон традиційно запевнив свого українського колегу Володимира Зеленського у незмінності європейської допомоги Києву.
На тлі активізації дипломатії США на російсько-українському треку французький лідер Емманюель Макрон традиційно запевнив свого українського колегу Володимира Зеленського у незмінності європейської допомоги Києву.

На тлі активізації дипломатії США на російсько-українському треку французький лідер Емманюель Макрон традиційно запевнив свого українського колегу Володимира Зеленського у незмінності європейської допомоги Києву.

Відновлення російсько-американського діалогу, поставленого на паузу після саміту в Анкориджі, викликало різкий сплеск активності європейських союзників Вашингтона. Напередодні візиту до Москви спецпосланника президента США Стівена Віткоффа обговорення стратегії ЄС щодо української кризи за участю провідних європейських політиків відбулося одразу на двох майданчиках — у Парижі та Брюсселі.

У першій столиці президент Франції Емманюель Макрон вже вдруге за останні два тижні прийняв українського президента Володимира Зеленського, в ході зустрічі обидва лідери зателефонували головам Єврокомісії та Європейської ради Урсулі фон дер Ляйєн і Антоніу Кошті, генсеку НАТО Марку Рютте та прем’єру Великобританії Кіру Стармеру. Ще одним учасником онлайн-наради став Стівен Уіткофф.

«Відбулася гарна дискусія із Зеленським, який зустрічався з президентом Макроном та європейськими лідерами. Ми продовжуємо нашу роботу із задоволення фінансових потреб України. Ми досягли гарного прогресу і плануємо представити наші юридичні пропозиції цього тижня»,— написала за підсумками Урсула фон дер Ляйєн у соцмережі Х.

У свою чергу, господар зустрічі президент Макрон повідомив, що «найближчими тижнями тиск на Росію буде посилено».

Він також поспішив запевнити, що США та Росія не зможуть ні про що домовитися щодо України без участі Європи, побічно поставивши під сумнів місію Віткоффа у Москві. «У тому, що стосується питання про заморожені російські активи, гарантії безпеки, вступ України до ЄС, то це можна вирішити лише за спільним столом переговорів з європейцями»,— попередив Емманюель Макрон, додавши, що настав момент, «який може відіграти вирішальну роль у майбутньому світу в Україні та безпеці в Європі.

Ще одна гучна заява французького президента стосувалася корупційного скандалу в Україні. Коментуючи відставку глави офісу президента Зеленського Андрія Єрмака, французький лідер не лише відмовився критикувати Україну, а й висловив повну політичну підтримку українському керівництву. «Чи полягає наша роль у тому, щоб повчати Україну? Загалом ні, оскільки скандали такого роду можуть статися і в нас», – заявив Макрон. «Компетентні органи були створені та укріплені. І вони зробили свою роботу», – додав він.

Необхідність посилення підтримки України обговорювали й у Брюсселі, де під головуванням голови європейської дипломатії Каї Каллас зібралася Рада ЄС із закордонних справ у форматі міністрів оборони. У його роботі також взяли участь міністр оборони України Денис Шмигаль та заступник генсека НАТО Радміла Шекерінська.

За його підсумками глава європейської дипломатії висловила свої претензії до миротворчих зусиль адміністрації США ще більш точно, ніж це зробив президент Макрон.

«Я боюся, що весь тиск буде чинений на слабший бік, тому що це найпростіший спосіб зупинити цю війну, але це не в інтересах. Це не в інтересах України, не в інтересах Європи, не в інтересах Європейського союзу, а також не в інтересах глобальної безпеки загалом», – заявила Кая Каллас.

Нагадавши, що «ЄС вже надав підтримку Україні в €187 млрд — більше, ніж будь-хто інший», Кая Каллас закликала і далі нарощувати фінансування Києва. На її думку, чим більше грошей буде витрачено на країну, тим сильнішою вона буде на полі бою, а «чим сильнішою Україна буде на полі бою, тим сильнішою вона виявиться за столом переговорів». “Ми не маємо наміру йти з саміту в грудні без результату для фінансування України”, – запевнила вона.

З наближенням саміту лідерів ЄС 18–19 грудня суперечка про те, за якою схемою має здійснюватися фінансування України, стає дедалі запеклішою, враховуючи, що на кону перебувають сотні мільярдів євро, а участь у майбутніх схемах загрожує величезними політичними, економічними та репутаційними ризиками.

Єврокомісія не залишає спроб добитися згоди країн ЄС щодо використання заморожених російських активів. Йдеться про суму від €185 млрд до €210 млрд у вигляді кредиту, який Україна умовно має повернути після закінчення конфлікту.

Левова частка цих коштів заморожена на майданчику Euroclear у Бельгії, у разі реалізації схеми ЄС головна відповідальність автоматично ляже на цю країну, що категорично не влаштовує її керівництво.

«Найкращий варіант швидко надати Україні фінансову допомогу, яка їй потрібна, — це класична загальноєвропейська позика. Це набагато краще, ніж авантюра, яка надає ні необхідної юридичної безпеки, ні усунення системних фінансових ризиків. Нічого дивного, що європейські країни не хочуть брати на себе зобов’язання та розділяти ризики, до чого ми резонно закликаємо вже багато місяців»,— написав у соцмережі X глава МЗС Бельгії Максим Прево, відкинувши вимоги керівництва ЄС.

Ідея європейської бюрократії щодо конфіскації російських активів не знаходить підтримки і в інших європейських країнах. “Це нелегальна конфіскація, яка зіткнеться з величезною проблемою з арбітражами та відповіддю з боку Росії”, – попередив, зокрема, прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Таку думку озвучила і міністр оборони Австрії Клаудія Таннер: «Це буде дуже непросто, особливо з юридичної точки зору. Переговори ще тривають, але ми тут виявляємо стриманість». «Бельгія каже дуже прямо: якщо в майбутньому буде скасовано санкції і Росія виграє в міжнародному арбітражі, домігшись повернення цих грошей, то хто буде повинен повернути ці гроші? Бельгія. І звідси виникають побоювання»,— погодився з обґрунтованістю бельгійських заперечень та заступник голови МЗС Польщі Цезарі Немчицький.

«Росія і США вже давно досягли б угоди щодо мирного врегулювання в Україні, якби не втручання європейських країн», — зазначає газета The Wall Street Journal. Видання цитує французького дипломата, який визнав, що Європа «перебуває на самоті», оскільки Вашингтон від неї дистанціюється, і це означає, що європейцям потрібно більше сподіватися на себе

За публікаціями у ЗМІ.