Женева чекає на переговорників

У Женеві 17-18 лютого відбудеться третій раунд мирних переговорів Росії, України та США. Окрім зміни місця зустрічі, що перемістилася з ОАЕ до Швейцарії, ще однією новиною стало повернення в переговорний процес помічника президента РФ Володимира Мединського, який знову очолив російську делегацію. Взятий з початку року високий темп переговорів поки що не дозволяє вийти з глухого кута у вирішенні ключових проблем. У той час як президент Зеленський робить конфронтаційні заяви, відкидає територіальні поступки і висуває все нові вимоги щодо гарантій безпеки, США уникають жорсткого тиску на Київ.

Після двох перших раундів в Абу-Дабі сторони демонструють готовність не знижувати темп обговорення, незважаючи на відсутність ознак прогресу у вирішенні ключових проблем.

Як заявив речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков, вибір Женеви новим місцем переговорів обумовлений тим, що «так синхронізувалися графіки всіх трьох сторін».

Нагадаємо, що раніше на переговорах в Абу-Дабі російську делегацію очолював начальник Головного управління Генштабу ЗС РФ Ігор Костюков.

Той, хто має найбільший досвід переговорів з українською стороною, накопичений з моменту перших переговорів у Білорусії в лютому-березні 2022 року, Володимир Мединський водночас викликає роздратування Києва та його західних союзників, які говорять про недоречність його «лекцій з історії». Коментуючи новину про зміну першої особи у переговорній команді РФ, президент Зеленський розцінив її як підтвердження того, що Росія нібито має намір відкласти ухвалення рішень.

На цьому фоні нові пропозиції Москви, які як один зі сценаріїв можуть стати предметом для обговорення в Женеві, оприлюднив в інтерв’ю ТАРС член російської делегації заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін.

“Загалом Росія готова обговорити зі США, європейськими та іншими країнами можливість введення в Києві тимчасового зовнішнього управління під егідою ООН”, – зазначив російський дипломат. За його словами, таке рішення «дозволить провести в Україні демократичні вибори, привести до влади дієздатний уряд, з яким можна було б підписувати повноцінний мирний договір та легітимні документи щодо майбутнього міждержавного співробітництва».

Ідею запровадження в Україні управління ООН вперше висунув у березні минулого року президент Путін, проте тоді її не підтримала американська сторона.

Загалом російська сторона ніяк не коментує перебіг переговорів щодо України, наголошуючи на тому, що передчасне розголос може призвести до зриву переговорного процесу.

Як заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров, переговори люблять тишу, тому Москва зберігає «ввічливу мовчанку».

Київ йде на переговори в Женеві з іншими пріоритетами і навпаки прагне максимально перенести обговорення закритих питань у публічну площину. Президент Зеленський, який взяв участь у 62-й Мюнхенській конференції з безпеки, використав цей найбільший форум євроатлантичних союзників для того, щоб перевести закриті переговори щодо України у формат відкритої міжнародної дискусії із залученням максимальної кількості політиків, дипломатів, експертів та ЗМІ.

За підтримки великого за представництвом мюнхенського залу Зеленський підтвердив неможливість територіальних поступок Росії і заявив про те, що вважає гарантії безпеки, що пропонуються США, недостатніми. «Американська сторона запропонувала вільну економічну зону. Ми сказали, що ми готові розглянути такі пропозиції. Але це наша територія. Вона має залишатися нашою територією. Ми не можемо просто піти. Там мешкають 200 тис. українців. Ми не втекли в перший день цієї війни, то чому ми повинні зробити це сьогодні?» — заявив Зеленський, розмірковуючи про Донбас. Він також назвав «дивною» ідею виборів в Україні під час війни і допустив їх проведення, лише якщо країні на два місяці нададуть режим припинення вогню.

Не влаштовує Київ і зроблена йому американську пропозицію щодо гарантій безпеки. За словами Зеленського, Київ отримав від США пропозицію про 15-річні гарантії, але розраховує їх продовжити до 30 чи 50 років. «Угода про гарантії безпеки має бути укладена до будь-якої угоди про завершення війни. Ці гарантії дадуть відповідь на головне запитання: як довго не буде війни? І ми сподіваємось, що президент Трамп почує нас. Ми сподіваємося, що Конгрес почує нас», – заявив Зеленський.

Таким чином, напередодні переговорів у Женеві українська сторона дала зрозуміти, що з жодного з ключових питань Київ не бачить умов для компромісу.

У зв’язку з загрозою переговорного глухого кута адміністрація США стоїть перед непростим вибором: чи зберігати нинішній статус-кво або посилити тиск на Київ, який демонстративно продовжує дотримуватися своєї колишньої лінії.

Як повідомила газета The New York Times, “незрозуміло, які кроки готові зробити США, якщо не отримають від України бажаного з питань територій та виборів”.

Сам же президент Трамп обмежився закликом до Києва якнайшвидше підписати мирну угоду з Москвою. «Зеленському треба діяти швидко. Росія хоче укласти угоду. Йому треба діяти, інакше він упустить чудову нагоду»,— попередив Трамп.

У свою чергу, держсекретар США Марко Рубіо на конференції з безпеки в Мюнхені зробив дещо іншу за тональністю заяву, в якій простягається співчуття до Києва та докору Москві, яка потребує поступок від України. “Для України це важка поступка з очевидних причин як з тактичної, так і з політичної точки зору”, – попередив в інтерв’ю агентству Bloomberg голова Держдепу США.

«Ми продовжимо шукати вирішення цієї єдиної проблеми, яке було б прийнятним для України і яке б прийняла Росія. Можливо, це не спрацює, але ми зробимо все, щоб дійти угоди», – додав Марко Рубіо.

За матеріалами ЗМІ