Оскарження ухвал слідчого судді про арешт майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування: Суд розглядає справу за конституційною скаргою

Другий сенат Конституційного Суду України 4 березня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича.

Автори клопотання просять перевірити на відповідність пунктам 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України пункт 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до вказаного припису, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував про зміст конституційної скарги та долучених до неї матеріалів. Він зазначив, що слідче управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, визначених частиною третьою статті 190, частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 2 вересня 2020 року наклав арешт на нерухоме майно, заборонивши вчинення суб’єктами державної реєстрації, зокрема державними чи приватними нотаріусами, будь-яких реєстраційних дій щодо однокімнатних квартир, які на праві приватної власності належать Карась А.В.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 26 червня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання захисника, який діяв в інтересах Карась А.В. та Карася В.В., про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, який застосовано ухвалою цього суду від 2 вересня 2020 року.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника, який діяв в інтересах вказаних осіб, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року з огляду на те, що статтею 309 Кодексу визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, однак Кодекс не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у скасуванні такого арешту.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 вересня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, який діяв в інтересах суб’єктів права на конституційну скаргу, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Верховний Суд зазначив, що суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, дотримуючись вимог статті 309, частини четвертої статті 399 Кодексу, правильно дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно не підлягає перегляду в апеляційному порядку, тож відмовив у відкритті апеляційного провадження.

На думку суб’єктів права на конституційну скаргу, оспорюваний припис Кодексу порушує право на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно, визначене, на їхню думку, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Також вони зазначають про порушення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, відповідного до якого основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таке порушення автори клопотання вбачають у тому, що відповідно до приписів Кодексу з одного боку, прокурор має процесуальну можливість подати апеляційну скаргу у разі, якщо суд відмовить у задоволені його клопотання про накладення арешту на майно, а з другого боку, захисник не має процесуальної можливості оскаржити ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.

Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.

На пленарному засіданні Другого Сенату КСУ були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Дмитро Рябов, інші громадяни України.

Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.

Джерело:

https://ccu.gov.ua/novyna/oskarzhennya-uhval-slidchogo-suddi-pro-aresht-mayna-v-apelyaciynomu-poryadku-pid-chas