Штучний інтелект у правосудді — допомога чи загроза судовому розсуду: думки суддів Верховного Суду

Межі використання штучного інтелекту в правосудді, чи справді він розвантажить суддів, перші спроби врегулювання використання ШІ в правничій професії та сфери, що потребують захисту від надмірної експансії ШІ, – про це говорили суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк і суддя ВС у Касаційному цивільному суді Василь Крат на заході «Штучний інтелект у роботі адвоката та судовому процесі: можливості, межі, відповідальність».

Ян Берназюк зауважив, що моніторинг судової практики показує нечасте використання в судових рішеннях таких термінів, як «штучний інтелект», «ChatGPT», «Gemini», «АІ». Про технології ШІ згадується лише у близько 25 рішеннях, хоча перше з них, із сутнісним аналізом ШІ, з’явилося у 2023 році.

Доповідач звернув увагу на рішення Київського апеляційного суду, який наприкінці літа минулого року скасував вирок і направив справу на новий розгляд, оскільки при підготовці тексту вироку було використано ШІ, а це не відповідає вимогам КПК України.

Колегія суддів звернула увагу на зміст вироку, який обтяжений, зокрема, наведенням теоретичних аспектів права, згенерованих ChatGPT, що ставить під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення окремих питань з огляду на суть пред’явленого обвинувачення. Використовуючи технології, потрібно..? Технології слід використовувати так, щоб вони не порушували сутності судового розгляду (ухвала Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі № 11-кп/824/1818/2025).

Також суддя розповів, що дисциплінарний орган Португалії відкрив дисциплінарне провадження стосовно трьох суддів, яких адвокати звинуватили в тому, що рішення готували не вони, а ШІ.

Він зауважив, що рік тому прогнозував стрімке зростання застосування нових технологій у всіх сферах життя. Причиною того, що цей прогноз не справдився, може бути неготовність більшості людей інвестувати час, енергію, фінанси у їх вивчення. Щоб ефективно використовувати ШІ, треба не один місяць методом спроб і помилок набувати навичок його застосування. Натомість сьогодні в більшості людей просто немає необхідності робити такі інвестиції.

Також Ян Берназюк поінформував, що зараз КРЄС працює над Висновком № 29 (2026), присвяченим використанню ШІ в роботі суддів, його буде презентовано в грудні цього року. На запит Консультативної ради він і суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко підготували відповідь щодо того, як врегульовано використання ШІ в судочинстві України. В ній звернено увагу на 10 актів, які стосуються зазначеного питання. Зокрема, це Кодекс суддівської етики, ст. 16 якого допускає використання суддею технологій ШІ із певними застереженнями. У 2025 році Верховний Суд затвердив Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду. Раніше, у 2024 році, відповідні правила використання ШІ затвердив ВАКС. У стратегії цього суду на 2026–2028 роки також окреслено розвиток застосування новітніх технологій. Нещодавно Міністерство цифрової трансформації України затвердило Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників.

Крім того, Мінцифри розробило проєкт постанови КМУ стосовно реалізації експериментального проєкту щодо розгляду окремих категорій справ про адміністративні правопорушення з використанням ШІ.

В контексті дискусій щодо перспективи заміни судочинства штучним інтелектом Василь Крат поставив питання: чи можна передати судовий розсуд алгоритмам? Він наголосив: машина – це що завгодно, але не суд, ШІ не може бути суддею.

Існує думка, що завдяки застосуванню штучного інтелекту на суддів, завантажених справами, очікує когнітивне розвантаження. Доповідач із цим не погодився, оскільки технології все одно не здатні повноцінно замінити роботу людини в суді. Коли ми перекладаємо складні завдання на ШІ, відбувається «когнітивне розвантаження» і ми втрачаємо здатність до критичного мислення та вирішення проблем.

Щодо пропозицій віддати на розгляд ШІ лише типові справи Василь Крат зауважив, що таких справ не існує – кожна справа має свої унікальні відмінності. Крім того, він звернув увагу, що якщо в мовну модель завантажити файл із певними правовими висновками і дати їй завдання вибрати ключові аргументи, то щоразу вона видаватиме інакший результат, скільки б її не навчали. «І ми прагнемо передати судовий розсуд ШІ?», – риторично запитав Василь Крат.

Ян Берназюк також висловив думку щодо застосування ШІ в контексті захисту персональних даних. Зауважив, що традиційні сервіси (iCloud, OneDrive, Google News) давно збирають і зберігають дуже багато інформації про користувачів. Щойно людина починає набирати текст документа у Word, згадані сервіси вже копіюють інформацію на свої ресурси.

Від цього неможливо захиститися. Якщо людина хоче, щоб певна інформація не потрапила в мережу, вона повинна використовувати пристрій, не підключений до мережі. Хоча, акцентував доповідач, зазначене не нівелює конвенційний обов’язок сервісів захищати приватність. А Василь Крат у цьому контексті порівняв ШІ із джерелом підвищеної небезпеки.

Він ще раз наголосив на неможливості передання суддівського розсуду ШІ. А вирішення справ, де суддівський розсуд не потрібний, за його словами, не є судочинством у класичному розумінні. Доповідач припустив можливість передачі відповідних справ програмі. «Але це не можна назвати впровадженням штучного інтелекту в судочинство», – зауважив він.

Крім того, Василь Крат поставив запитання: наскільки ми готові жити і не думати? Зазначив, що до штучного інтелекту людей тягне можливість швидко знайти відповіді на складні питання та бути експертом з усіх питань. Суддя зазначив, що він завжди виступав за спеціалізацію у правничих професіях, особливо в інформаційному і технологічному світі, в якому ми живемо зараз. «Не може людина знати все. А поява ШІ призвела до того, що всі захотіли займатися всім», – сказав Василь Крат.

Доповідач також акцентував на необхідності убезпечити від експансії штучного інтелекту три ключові сфери – «трьох китів»: верховенство права, освіту та медіа. Він зауважив, що попри їх значущість зараз тривають спроби делегувати функції цих інституцій алгоритмам ШІ.

Організаторами заходу виступили Міністерство цифрової трансформації України, Комітет Асоціації правників України з ІТ, медіа та захисту персональних даних, Комітет АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права і Комітет АПУ з процесуального права.

Джерело:

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1987559/