Удари посилюються, санкції працюють…

1. Українські безпілотники в ніч на 15 березня атакували низку об’єктів на території росії, зокрема великий вузол перевалки нафти на півдні країни та енергетичну інфраструктуру в Бєлгороді.

– Під ударом опинилися 13 регіонів. У Краснодарському краї після падіння уламків спалахнула пожежа на нафтобазі поблизу Тихорєцька. Об’єкт входить до структури «Транснефти» та є частиною Тихорєцького нафтового вузла — одного з найбільших пунктів перевалки нафти на півдні росії. Цю ж нафтобазу вже атакували 12 березня.

– Також ракетного удару зазнав Бєлгород. Серйозних пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної інфраструктури. Під удар могла потрапити ТЕЦ «Луч» та інші енергетичні об’єкти.

2. російський рубль опустився до мінімальних значень за пів року, попри зростання цін на російську нафту та часткове пом’якшення санкцій США.

– У п’ятницю курс юаня на Московській біржі піднімався до 11,69 рубля — максимуму з 25 вересня. На позабіржовому ринку валюти долар зростав до 80,66 рубля (найвищий рівень із 6 січня), а євро — до 92,47 рубля (максимум із 12 січня).

– З початку березня рубль втратив майже 5% до юаня і близько 4% до долара, завершуючи четвертий тиждень поспіль зі зниженням — уперше з минулого літа.

– Ослаблення російської валюти відбулося після рішення влади припинити продажі іноземної валюти з Фонду національного добробуту для покриття дефіциту бюджету. 6 березня Мінфін рф оголосив про призупинення валютних інтервенцій, які в останні місяці досягали близько 2 млрд доларів на місяць.

– Ліквідні активи Фонду національного добробуту з початку повномасштабної війни скоротилися у 2,5 раза, а його валютні резерви впали до мінімуму з моменту створення фонду у 2008 році.

3. Авіаперевезення в росії почали скорочуватися після двох років зростання.

– За підсумками 2025 року пасажиропотік російських авіакомпаній зменшився на 2,5%, що стало першим спадом після двох років зростання.

– Міжнародні перевезення зросли на 1,6%, однак їхній обсяг досі залишається приблизно на 50% нижчим, ніж у 2019 році.

– Водночас внутрішні авіаперельоти скоротилися на 3,8%, хоча й залишаються приблизно на 11% вищими за доковідний рівень.

– Головною причиною падіння стало обмеження пропозиції, а не зниження попиту. За останні чотири роки парк російських авіакомпаній майже не поповнювався новими літаками, тоді як наявні судна все частіше потребують ремонту.

– Авіакомпанії змушені підвищувати ціни на квитки, що поступово робить авіаперельоти менш доступними для пасажирів.

4. Безнадійні кредити росіян перевищили 2,4 трлн рублів.

– За підсумками 2025 року обсяг безнадійних кредитів у росії перевищив 2,4 трлн рублів, збільшившись на третину за рік. Про це свідчать дані Центробанку рф. Частка таких боргів у роздрібному кредитному портфелі банків зросла з 5,7% до майже 7%.

– Водночас загальна заборгованість населення перед фінансовими установами за рік збільшилася на 1,1 трлн рублів — до 38 трлн рублів.

– До безнадійних відносяться кредити, повернення яких банки фактично не очікують, тому фінансові установи зобов’язані створювати під них резерви в розмірі 100% від суми позики.

– Найбільше погіршення ситуації зафіксовано в сегменті незабезпечених споживчих кредитів. Частка проблемних позик там зросла з 9% до 13%.

– За даними регулятора, проблеми переважно виникають за кредитами, виданими наприкінці 2023 — на початку 2024 року, зокрема позичальникам із низьким кредитним рейтингом або без кредитної історії.

5. російський агросектор стикається з різким скороченням виробництва сільськогосподарської техніки.

– За даними російської статистики, у січні 2026 року випуск сільськогосподарських тракторів скоротився на 64% — до 265 одиниць. Водночас продажі техніки впали приблизно на 25%, через що заводи зменшують обсяги виробництва.

– Проблема посилюється хронічним дефіцитом техніки. Ще рік тому агросектору бракувало близько 62 тис. тракторів і 34 тис. комбайнів. Для нормальної роботи парк техніки потрібно оновлювати щонайменше на 10% щороку, однак агрокомпанії не мають на це коштів.

– Фінансовий тиск на галузь зростає через високі відсоткові ставки за кредитами, експортні мита та податкове навантаження. У результаті аграрні компанії скорочують інвестиції, зокрема у закупівлю нової техніки.

– Дефіцит машин може безпосередньо вплинути на врожайність, оскільки нестача техніки ускладнює проведення посівної та збиральної кампаній. Це створює додаткові ризики для продовольчої стабільності країни.

За публікаціями у ЗМІ