Європейський суд з прав людини повідомив про готовність розглянути по суті міждержавний позов «Україна проти Росії (щодо Криму)»

Європейський суд з прав людини повідомив про готовність розглянути по суті міждержавний позов «Україна проти Росії (щодо Криму)». Обґрунтували це рішення тим, що було отримано достатньо доказів здійснення Росією ефективного контролю над Кримом з 27 лютого 2014 року – задовго до того, як вона офіційно визнала такий факт. Про це повідомив заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина в інтерв’ю виданню «Цензор. НЕТ».

«Чому, згідно з рішенням, ефективний контроль Росії над Кримом встановлено саме з 27 лютого? – Тому що саме тоді було захоплено будівлю Верховної Ради АРК. Під дулами автоматів проголосовано новий склад проросійського уряду, який узяв під контроль усі цивільні інституції. До того ж, це перша підтверджена дата, коли російські війська почали блокувати українські підрозділи: і військові, і правоохоронні. Тоді ж вони взяли під контроль усі точки входу в Крим. Тобто це був саме той момент, коли вони запустили маховик окупації», – пояснив заступник очільника Мін’юсту.

Іван Ліщина розповів, що у ході підготовки до слухань по справі українською стороною було відтворено детальну хронологію захоплення Криму, де похвилинно показано пересування російських військ: хто заходив, у який час, куди йшли, що робили, якою була кількість техніки і військовослужбовців. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні посилається на таку хронологію як на не заперечений Росією доказ отримання ефективного контролю над територією Криму за допомогою військових засобів.

Крім того, серед доказів від української сторони – свідчення понад 20 свідків. Серед них – люди, які постраждали від насильницьких дій російських правоохоронців, військових. Багато активістів, яких піддавали тортурам і тримали в приміщенні гауптвахти в Севастополі.

«Ми цих людей знаходили, домовлялися про зустрічі. Знаходили змогу отримати інформацію від державних органів, які не завжди виявлялися готовими нею ділитися. Це було непросто. До того ж намагалися докази підкріпити свідченнями, як це прийнято в міжнародних судах. Наприклад, до будь-якого відео додавали свідчення людини, яка або знімала його, або була в кадрі, чи навіть стояла поруч і могла підтвердити справжність цих подій. Російська ж сторона не надала в якості доказів своєї позиції жодного свідчення свідків», – зазначив заступник очільника Мін’юсту.

Також Іван Ліщина зазначив, що одне із завдань Міністерства юстиції полягало в тому, щоб ЄСПЛ частково підтвердив факт російської агресії. Серед іншого було необхідно юридично закріпити факт неспровокованої агресії з боку Російської Федерації на території Криму, яка призвела до втрати Україною території. Що власне і було встановлено в рамках рішення суду. «Рішення Європейського суду безперечно матиме велике значення для міжнародного іміджу України, для діалогу з Російською Федерацією. Та, власне, і для самої Росії, бо нині їм посилатися на результати «референдуму» безглуздо. Навряд чи Росія змінить риторику, але Захід буде ще менш схильний сприймати їхню позицію, ніж раніше», – говорить заступник Міністра юстиції України.

Разом із тим заступник Міністра юстиції зазначив, що рішення, прийняте ЄСПЛ, фактично розблоковує можливості для громадян і комерційних підприємств, які постраждали від окупації Криму Росією, вимагати компенсації. Власне, звертатися можна було і раніше. Однак до цього Суд не міг розглядати заяви щодо подій, які відбувалися на території АРК, пов’язані з анексією, захопленням території, діями так званої «Самооборони Криму», оскільки він не міг встановити наявність у Росії юрисдикції на цій території. Нині ж її було встановлено, і тому ЄСПЛ може продовжувати розгляд таких справ.

«Дуже сподіваюся, що представники бізнесу, які зазнали збитків через анексію Криму, зможуть використовувати це рішення Європейського суду з прав людини як аргумент в інших судах. Ми намагалися відбудувати основу для подальших процесів проти Російської Федерації. Основу, на якій індивідуальні справи, інвестиційні справи рухатимуться далі, щоб заявники могли стягувати компенсації з Росії за порушені права», – наголосив Іван Ліщина.

За інформацією Європейського суду, є близько 7 тисяч заяв, пов’язаних із Кримом і Донбасом. Але Україна поки що отримувала матеріали приблизно по 200 заявах – і вони всі пов’язані з Донбасом.

«Щодо подальшого розвитку справи «Україна проти Росії (щодо Криму)»: упродовж наступних 5-10 років суд запропонує сторонам обмінятися додатковими поясненнями по суті. Потім пильно вивчатиме надані матеріали. Далі, очевидно, слід очікувати засідання з допитом свідків. На наступному етапі ми сподіваємося на рішення, яким буде визнано системні порушення прав людини з боку РФ на території Криму та встановлено компенсацію постраждалим особам. Суд може за своїм бажанням, розглянувши справу по суті, призначити сатисфакцію або винести це питання на окремий процес», – розповів Іван Ліщина.

Крім того, заступник Міністра юстиції повідомив, що ЄСПЛ об’єднав справу щодо Криму зі справою політв’язнів. Очевидно тому, що ці заяви були дещо схожі в частині вивезення в’язнів. Україна ж скаржилися на такі факти, як на окреме порушення прав людини. Наразі очікуються коментарі від Росії щодо зазначених заяв.