Стан невизначеності

Життя бізнесу: два роки очікування

Два роки тривають реформи в Україні. Зроблено чимало, але проблем, особливо в бізнес-середовищі, не стає менше. Індекс ділового клімату в нашій країні знаходиться на позначці трохи вище нуля. Ми з’ясовували, у чому ж причина?

В Україні два роки з часу Революції Гідності тривають реформи, покликані перевести нашу країну після багаторічного простою на цивілізовані, європейські рейки розвитку. Одним із ключових завдань влади заявлено поліпшення бізнес-клімату, чого особливо гостро потребують вітчизняні підприємці, які пережили «лещата» періоду Януковщини.

Результатом політики влади має стати активний розвиток малого й середнього бізнесу – основи економіки будь-якої країни. Прогрес на цьому напрямку дозволить вирішити масу соціально-економічних проблем — зниження безробіття, наповнення ринку товарами і послугами, формування конкурентного середовища, зростання доходів бюджету, що само собою призведе до підвищення рівня життя населення.

І можна сказати, що на цьому шляху зроблено чимало, незважаючи на «братню допомогу» Росії – окупацію Криму, військову агресію на Донбасі, що спровокувало падіння національної економіки. Вже прийняті десятки бізнес-законів, внесені зміни в Податковий кодекс, стартувала так звана «регуляторна гільйотина» – скорочені терміни обслуговування бізнесу й обсяг необхідних документів для ліцензування та надання всіляких дозволів, кількість податків і зборів урізано з 22 до 9, стиснута ставка єдиного соціального внеску. Крім того, запроваджено електронні бази та системи звітності, а також «Електронний кабінет підприємця», який покликаний забезпечити повний комплекс послуг реєстрацію, розрахунок податків, отримання консультацій тощо.

Завдяки цим нововведенням Україна в 2015 році поліпшила на 13 позицій своє становище в рейтингу Doing Business, зайнявши 83 місце серед 189 країн світу.

Що говорить статистика

Але незважаючи на такі активні дії влади, про які чиновники рапортують мало не щодня, ситуація в бізнес-середовищі залишається невтішною. 86% малих і середніх підприємців України бачать державу «перешкодою» ведення бізнесу, і практично така ж частина (89%) очікує прямої або непрямої підтримки держави.

На тлі цього довіра до центральних органів влади продовжує залишатися на низькому рівні: до уряду – 30%, до Президента – 25%, парламенту – 22%. «Індекс ділового клімату» в нашій країні перебуває на позначці трохи вище «0» (за шкалою від -1 до +1). Такі дані наводяться в щорічному дослідженні USAID «Annual Business Climate Assessment», в якому взяли участь близько 2 тисяч підприємців, котрі працюють в різних секторах економіки нашої країни.

Основними проблемами вони називають низький внутрішній попит, інфляційні ризики, корупцію, податковий тиск і складність податкового адміністрування, високі митні ставки. Як результат – понад 40% підприємців в умовах кризи знизили обсяги діяльності, ще 8% мають намір це зробити. А поліпшень очікують лише 35% опитаних.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що для виправлення ситуації, досягнення заявлених цілей впровадження всього обіцяного владою не вистачає скоординованості. «Скоординованість різних гілок влади і дії щодо лібералізації, яку потрібно розуміти не як вседозволеність, а як домінування ринкових інструментів над адміністративними, поки ще не працює», – сказав експерт.

Проте, за словами експертів, очікування бізнесу залишаються позитивними – якщо держава полегшить адміністративний тягар, то розвиток малого і середнього бізнесу відбудеться вже в наступні кілька років.

Усвідомлюючи складність економічної ситуації, яка в першу чергу тисне на бізнес, уряд сформував план на найближчу перспективу реформування митниці, Державної фіскальної служби зі скороченням її штату до 41 співробітника, ліквідація податкової міліції. Крім того, за словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Міністерство фінансів уже розробило законопроект про реформу системи адміністрування податків, який до кінця липня планується направити в парламент. До речі, на внесення правок до Податкового кодексу, аби усунути нинішню «фіскальну» плутанину, прем’єр пообіцяв ввести мораторій на 2–3 роки. Також планується впровадити особисту відповідальність фіскалів за перевищення своїх повноважень.

Експерти вважають, що пропоновані кроки правильні, але в першу чергу потрібно домогтися відновлення економіки й утримати його. Це спричинить пожвавлення бізнесу, зростання виробництва і послуг, створення нових робочих місць, збільшення бюджетних потоків, а значить і купівельної спроможності населення.

«Усі кроки уряду правильні. Але бентежить інше – підготовлена бюджетна резолюція, де зроблена спроба подивитися на можливі перспективи не лише на найближчий рік, а й надалі – до 2019-го. Створюється враження, що за основу взято консервативний сценарій. Не можу сказати, що заявлене зростання економіки в 1–2% є результатом надзвичайно революційних реформ. Швидше, це показник, який характеризує мінімальну самовиживаність як економіки, так й економічних суб’єктів», – зазначив В. Юрчишин.

За його словами, для відновлення економіки після падіння в результаті різних дій і подій, зростання потрібно протягом декількох років хоча б на рівні 7–8%.

Тим часом, на думку Сергія Фурси, фахівця відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital, всі пропоновані урядом економічні нововведення вторинні. Найголовніше, що потрібно зробити владі, так це забезпечити в Україні верховенство права. Це є основною проблемою українського бізнесу.

«Усі економічні нововведення – вторинні. Найбільша біда – відсутність верховенства права. Це – основна й фундаментальна проблема українського бізнесу. Так, закони приймаються, але на ділі нічого не відбувається. Ще нічого не реалізовано і в якому вигляді це буде зроблено незрозуміло. У рамки верховенства права входять і претензії бізнесу щодо фіскальної служби, всіляких рейдерських атак, судових розглядів. Якщо дотримуватися верховенство права, то на тлі економічного потенціалу економічне зростання України буде величезним протягом найближчих років. І бізнес активно запрацює», – зазначив С. Фурса.

Тему верховенства права в Україні не раз порушували наші західні партнери. «Досить багато було досягнуто… Це чудові кроки, які тепер вимагають дій. Стосовно законодавства України показує дуже гарні результати, але тепер необхідно продемонструвати впровадження цих рішень… Україна повинна показати такі дії, які продемонструють різницю з минулим», – сказав комісар Європейського Союзу з питань розширення і європейської політики сусідства Йоханнес Хан.

У 2015 році Україна зайняла в рейтингу 102 країн світу за індексом верховенства закону, який визначає міжнародна неурядова організація World Justice Project, 70-е місце. Ми знаходимося між Молдовою і Китаєм, але випереджаємо Росію. У 2014 році в нас була 84-а позиція. Значить, прогрес є. Хоча й зробити в цьому напрямку треба ще чимало.

І не лише на законодавчому рівні. Немає сенсу нескінченно міняти закони, якщо не викорінено серед тих, хто повинен контролювати їх виконання, пристрасне бажання допомогти «вдячним» прохачам ухилитися від зобов’язань. Тобто викорінення корупції є одним із головних завдань влади. І якщо перераховані больові точки України будуть усунені, то бізнес оживе й активно запрацює на наше загальне благо.

Нана ЧОРНА, УНІАН