Актуальні правові новини

Реєстр громадян, які потребують поліпшення житлових умов, запрацює з 2022 р.

 

14.09.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про деякі заходи щодо соціального захисту ветеранів війни, сімей загиблих, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» від 11 вересня 2021 р. № 466/2021, яким Кабінету Міністрів доручено:

1) передбачити у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» видатки на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для:

– сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, для осіб з інвалідністю I – II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та які потребують поліпшення житлових умов;

– внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи або учасниками бойових дій, та які потребують поліпшення житлових умов;

– сімей учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах під час воєнних дій та конфліктів, для осіб з інвалідністю I – II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, та які потребують поліпшення житлових умов;

– сімей осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності, для осіб з інвалідністю I – II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, та які потребують поліпшення житлових умов;

2) забезпечити з 2022 р. функціонування Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

3) затвердити Державну цільову соціальну програму забезпечення реалізації права на житло осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на період до 2025 р.

 

Криптобіржі мають розкрити структуру власності щоб працювати в Україні

 

14.09.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про віртуальні активи» (законопроект № 3637), який дозволить запустити легальний ринок віртуальних активів в Україні.

«Ринок віртуальних активів – це додаткова точка для зростання цифрової економіки в Україні. Легалізація віртуальних активів створює передумови для запуску цього інноваційного ринку в Україні. Вже незабаром іноземні та українські постачальники послуг, пов’язані з оборотом віртуальних активів, зокрема, криптобіржі, зможуть офіційно працювати в нашій юрисдикції. Розвиток нової індустрії дозволить залучити прозорі інвестиції та посилить імідж нашої країни як високотехнологічної держави», – прокоментував Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Згідно із Законом  віртуальний актив  – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Мінцифри формуватиме та забезпечуватиме реалізацію державної політики щодо розвитку нового ринку, а також сприятиме адаптації законодавства України про оборот віртуальних активів до міжнародних стандартів, захищатиме права учасників ринку.

Щоб провадити діяльність, пов’язану з оборотом віртуальних активів, постачальники послуг повинні будуть розкрити структуру власності для можливості встановлення кінцевих бенефіціарних власників. Такі власники повинні мати бездоганну ділову репутацію, а також запровадити внутрішні процедури фінансового моніторингу для запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом.

 

Кінематографістам дадуть субсидії і податкові пільги

 

14.09.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про заходи щодо сприяння розвитку кінематографії в Україні» від 10 вересня 2021 р. № 464/2021, яким Кабінету Міністрів доручено вжити в установленому порядку заходів щодо:

1) прискорення розробки проекту закону України про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії та внесення його в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України;

2) активізації надання державної підтримки кінематографії у формах, визначених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»;

3) реального запуску механізму рібейту, для чого вжити заходів стосовно врегулювання питання звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із постачання вітчизняними суб’єктами господарювання робіт та послуг іноземним суб’єктам кінематографії при виробництві (створенні) ними фільмів на території України з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» для надання державної підтримки кінематографії у формі державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму, з уточненням особливостей надання такої підтримки;

4) забезпечення консолідації в єдиному центральному органі виконавчої влади, діяльність якого спрямовується Кабінетом Міністрів України, функцій із формування та реалізації державної політики у сфері кінематографії;

5) забезпечення ефективного управління цілісними майновими комплексами державних підприємств, які провадять діяльність у сфері кінематографії;

6) активізації міжнародного, зовнішньоекономічного співробітництва у двосторонньому і багатосторонньому форматах у контексті закріплення на світовому кіноринку іміджу України як держави з висококонкурентною індустрією кінематографії.

 

За «червоного» рівня епідемії працюватимуть ті заклади освіти, де 100% персоналу вакциновано

 

14.09.2021 Кабінет Міністрів прийняв зміни до постанови № 1236, що встановлюють нові карантинні обмеження для запобігання поширенню COVID-19.

Як пояснив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, ухвалені зміни передбачають, що COVID-сертифікат матиме дві опції (так звані «жовту» або «зелену») та міститиме інформацію про вакцинацію, негативний результат тестування (діє 72 години) або одужання від COVID-19. Так званий «жовтий» сертифікат матиме інформацію про перше щеплення, а «зелений» – про повний курс.

COVID-сертифікати матимуть кольорові відмітки виключно в цифровому форматі. Друкувати їх на папері відповідного кольору не потрібно.

Тепер у разі введення жовтого рівня епідемічної небезпеки спрощено вимоги до роботи навчальних закладів – вони працюватимуть за умови наявності не менше як 80% працівників з «жовтими» чи «зеленими» COVID-сертифікатами.

Водночас обмеження жовтого рівня не будуть застосовуватися, якщо всі учасники (відвідувачі) та щонайменше 80% організаторів масових заходів, працівників кінотеатрів, театрів, музеїв чи інших культурних закладів, спортзалів та басейнів матимуть «жовтого» чи «зеленого» COVID-сертифікату.

Кінцеве рішення про те, чи надавати послуги тільки вакцинованим, чи дотримуватись всіх карантинних обмежень, залишається за власником.

У разі введення червоного рівня епідемічної небезпеки заклади освіти працюватимуть лише якщо 100% працівників мають «зелений» COVID-сертифікат.

Окрім того, чинні обмеження червоного рівня не будуть застосовуватися за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів), працівників та організаторів масових заходів, у тому числі релігійних, працівників кінотеатрів, театрів, музеїв чи інших культурних закладів, розважальних закладів, ТРЦ, закладів громадського харчування, ринків, спортзалів та басейнів «зеленого» COVID-сертифікату.

За умови наявності в особи, що перетинає кордон України, «жовтого» чи «зеленого» сертифіката про вакцинацію або одужання від COVID-19, вона може не проходити самоізоляцію (це ж стосується й осіб, що які прибувають з тимчасово окупованих територій).

Постанова набирає чинності через 7 днів з моменту публікації.

 

 

Зарплати лікарів та стипендії студентів у 2022 році зростуть

 

15.09.2021 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2022 р. та подав його на розгляд Верховній Раді України, який за своєю пріоритетністю передбачає залучення ресурсів на:

– забезпечення якісного рівня медицини та освіти;

– створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору;

– підтримка ветеранів;

– посилення обороноздатності й безпеки держави;

– розвиток інфраструктури;

– цифровізація.

«Бюджет 2022 року – інвестиція в людину, країну та майбутнє! Людський потенціал є найбільш цінним ресурсом нашої країни. Наступного року ми передбачили збільшення зарплат лікарів та стипендій студентів. Збільшиться фінансування для покращення якості освіти. Ветерани АТО зі статусом ПВО будуть повністю забезпечені житлом. Пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги будуть профінансовані в повному обсязі», – розповів Міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, збільшиться фінансування сектору безпеки і оборони, на рівні 5,95 відсотків ВВП, передбачено кошти на будівництво та реконструкцію доріг, мостів і розвиток транспортної інфраструктури, зростуть і видатки на цифровізацію, зокрема буде профінансована підготовка до Всеукраїнського перепису населення.

 

Виробників біометану внесуть в особливий реєстр

 

15.09.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» № 5464, яким визначається термін біометан – біогаз, що за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі до газотранспортної та газорозподільної системи або для використання в якості моторного палива.

Також передбачається, що виробники біометану, що мають намір подавати біометан до газотранспортної або газорозподільної системи, зобов’язані отримати обліковий запис в реєстрі біометану, який веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Окрім того, врегульовується порядок формування гарантій походження біометану та здійснення подальших операцій з ними.

 

Угода про вибір суду не може змінювати виключну підсудність справи з іноземним елементом судам України

 

15.09.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду» № 5120.

Новою ст. 4-1 «Вибір суду» Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачається, що учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з такими правовими відносинами.

Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України. Вона не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.

Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсності угоди про вибір суду.

 

Органи місцевого самоврядування і надалі здійснюватимуть архітектурно-будівельний контроль

16.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 15 вересня 2021 р. № 958, якою, зокрема установлено, що:

– органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов’язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування;

– у разі, коли сільські, селищні, міські ради не утворили органи державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до 18 березня 2020 р., повноваження таких органів здійснює Державна інспекція архітектури та містобудування.

Відповідні зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів від 19 серпня 2015 р. № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю».

 

Державна інспекція архітектури та містобудування запрацювала

16.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» від 15 вересня 2021 р. № 960.

Уряд погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Водночас, визнано такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів, а саме:

– від 9 липня 2014 р. № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»;

– від 7 червня 2017 р. № 408 «Про внесення змін до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»;

– пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 143;

– від 25 вересня 2019 р. № 898 «Про внесення змін до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»;

– пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».

 

Переможці міжнародних учнівських олімпіад отримають премії Президента України

17.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 15 вересня 2021 р. № 959.

Відповідно до затвердженого нею Порядку бюджетні кошти спрямовуються на надання підтримки для:

1) продовження навчання молоді за програмами підготовки магістрів, докторів філософії та докторів наук у провідних вітчизняних закладах вищої освіти та наукових установах і за кордоном, у тому числі за рахунок грантів на навчання за кордоном;

2) стажування молоді у провідних іноземних закладах вищої освіти та наукових установах;

3) участі молоді в міжнародних науково-практичних семінарах та конференціях;

4) залучення науково-педагогічних і наукових працівників іноземних закладів вищої освіти та наукових установ, відомих громадських діячів для участі в науково-педагогічній і науковій роботі у закладах вищої освіти, наукових установах України;

5) заохочення молоді за досягнення в освітній діяльності (у тому числі учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали найвищі результати, переможців всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, переможців міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів), а також у науковій та спортивній діяльності;

6) реалізації проектів, у тому числі проектів інноваційних освітніх технологій та цифрової трансформації, у сферах освіти, науки та спорту.

Підтримка з Фонду Президента України з метою заохочення молоді за досягнення в освітній діяльності здійснюється Малою академією наук, зокрема у частині відповідних виплат – відповідно до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 347.

«Як і обіцяв, переможці цьогорічних міжнародних учнівських олімпіад з математики, фізики, інформатики та хімії отримають премії Президента України у розмірі 100 тис. гривень. А учасники зовнішнього незалежного оцінювання з найвищими результатами, – стипендії Президента України», – прокоментував Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Так, у 2021 р. Мала академія наук за рахунок бюджетних коштів здійснює виплати:

1) особам, яким з 1 вересня 2019 р. були призначені стипендії Президента України учасникам і призерам міжнародних учнівських олімпіад з базових навчальних предметів відповідно до Указу Президента України від 30 грудня 1998 р. № 1419 «Про стипендії Президента України учасникам і призерам міжнародних учнівських олімпіад з базових навчальних предметів», які не були зараховані до закладів вищої освіти державної форми власності, внаслідок чого такі стипендії не були виплачені. Зазначена виплата здійснюється одноразово з урахуванням розміру стипендії Президента України учасникам і призерам міжнародних учнівських олімпіад з базових навчальних предметів, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1047 «Про розміри стипендій у державних та комунальних закладах освіти, наукових установах», та строку, на який таку стипендію було призначено, у повному обсязі;

2) премій для переможців міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів особам, які у складі команд стали переможцями (здобули золоті, срібні і бронзові медалі) міжнародних олімпіад, що проводились у 2021 р. в умовах карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню у світі гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, дистанційно, а саме:

– Міжнародної математичної олімпіади;

– Міжнародної учнівської олімпіади з фізики;

– Міжнародної учнівської олімпіади з інформатики;

– Міжнародної учнівської олімпіади з хімії.

Також внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1133 і від 14 квітня 2021 р. № 347.

 

Тривалість процедури присвоєння професійних кваліфікацій не має перевищувати 25 робочих днів

17.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами» від 15 вересня 2021 р. № 956, якою затверджено Порядок, що не застосовується до професій, щодо яких законом або міжнародним договором передбачено додаткове регулювання (спеціальності, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання).

Так, процедура присвоєння/підтвердження складається з таких етапів:

– прийняття кваліфікаційним центром заяви про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації та інших документів, поданих здобувачем, стосовно набутих ним компетентностей та/або результатів навчання;

– співбесіда із здобувачем стосовно набутих компетентностей та/або результатів навчання, знань з питань охорони праці з урахуванням професії, кваліфікації;

– прийняття рішення щодо можливості проведення процедури оцінювання;

– проведення процедури оцінювання;

– прийняття рішення за результатами процедури присвоєння/підтвердження та видача відповідного документа.

Для проходження процедури присвоєння/підтвердження здобувач подає до кваліфікаційного центру заяву, зразок якої центр оприлюднює на власному веб-сайті. Інші документи, які необхідно подати для проходження процедури присвоєння/підтвердження, визначає кваліфікаційний центр. Документи про освіту, отримані в іншій країні, повинні бути перекладені українською мовою та визнані в Україні відповідно до законодавства.

Заява та документи в електронній формі подаються здобувачем з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Встановлення особи здобувача здійснюється шляхом її електронної ідентифікації.

Кваліфікаційний центр протягом десяти робочих днів з дати подання здобувачем заяви та документів, що додаються до неї, розглядає їх і проводить співбесіду. За результатами співбесіди не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати її проведення кваліфікаційний центр письмово повідомляє здобувача про одне з прийнятих рішень:

– визначення часу, дати, місця та умов проведення процедур оцінювання;

– відмову в проведенні процедур оцінювання (у разі встановлення невідповідності поданих документів вимогам професійного стандарту або процедурі присвоєння/підтвердження або встановлення недостовірності поданої інформації).

Процедура оцінювання проводиться комісією з оцінювання. Рівень кваліфікації членів комісії повинен бути не нижчий рівня професійної кваліфікації, на присвоєння/підтвердження якого претендує здобувач. Кожен член комісії повинен мати щонайменше три роки стажу роботи за видом занять (професією) оцінюваної професійної кваліфікації.

За результатами проведених процедур оцінювання комісія ухвалює одне з таких рішень, що відображається у протоколі, про:

– визнання результатів навчання здобувача, присвоєння/підтвердження його повної професійної кваліфікації;

– визнання результатів навчання здобувача, присвоєння/підтвердження його часткової професійної кваліфікації;

– відмову здобувачу у присвоєнні/підтвердженні повної/часткової професійної кваліфікації.

За результатами процедури присвоєння/підтвердження на підставі рішення комісії, затвердженого кваліфікаційним центром, такий центр протягом п’яти робочих днів видає здобувачеві сертифікат або рішення кваліфікаційного центру про відмову у присвоєнні/підтвердженні повної/часткової професійної кваліфікації.

Загальний строк проведення процедури присвоєння/підтвердження не повинен перевищувати 25 робочих днів.

Рішення кваліфікаційного центру про відмову в проведенні процедури оцінювання та про відмову в присвоєнні/підтвердженні повної/часткової професійної кваліфікації здобувач може оскаржити протягом місяця з дня надходження відповідного повідомлення, затвердження рішення комісії шляхом подання до такого центру апеляції.

Вартість виготовлення сертифіката, його дубліката визначається кваліфікаційним центром.

 

Проблеми залізничного транспорту врегулює Антикризовий штаб

20.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Антикризового штабу з відновлення сталого функціонування акціонерного товариства «Українська залізниця» від 15 вересня 2021 р. № 967.

Утворений Антикризовий штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, основними завданнями якого є:

1) сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади, установ, організацій та суб’єктів господарювання громадськими об’єднаннями, іноземними та міжнародними організаціями для відновлення стабільного фінансового стану та мінімізації корупційних ризиків у діяльності АТ «Укрзалізниця» як єдиного державного залізничного перевізника з метою задоволення потреби економіки та населення у якісних та безпечних перевезеннях залізничним транспортом;

2) підготовка пропозицій та рекомендацій щодо заходів, пов’язаних з урегулюванням проблемних питань діяльності залізничного транспорту, зокрема АТ «Укрзалізниця», а також шляхів усунення причин та умов, що сприяють проявам корупції у відповідній сфері державної політики;

3) здійснення контролю за вжиттям заходів, пов’язаних з урегулюванням проблемних питань діяльності залізничного транспорту.

 

«Офіційний вісник України» стає електронним

20.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації запровадження електронного офіційного видання інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник України» від 15 вересня 2021 р. № 965, якою Міністерству юстиції доручено запровадити електронне офіційне видання вказаного інформаційного бюлетеня для офіційного опублікування нормативно-правових актів.

 

2 підстави тимчасового зупинення експорту препаратів крові

20.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку тимчасового зупинення експорту препаратів крові, вироблених із заготовленої на території України плазми крові для фракціонування» від 15 вересня 2021 р. № 961.

Відповідно до затвердженого нею Порядку експорт препаратів крові може бути тимчасово зупинено шляхом прийняття рішення Кабінету Міністрів України у разі:

– незабезпечення потреб системи охорони здоров’я в таких препаратах у повному обсязі, якщо виробник препаратів крові відмовляється від їх продажу для забезпечення таких потреб;

– введення воєнного стану в Україні.

Обсяги обов’язкового забезпечення потреб системи охорони здоров’я донорською кров’ю, компонентами та препаратами крові визначаються і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Обласні та Київська міська держадміністрації, центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, яким визначені потреби у препаратах крові у відповідних обсягах, формують щоквартальні плани постачання препаратів крові відповідно до таких обсягів та укладених з виробником препаратів крові договорів.

У разі надходження від державних органів інформації про факт незабезпечення потреб системи охорони здоров’я в препаратах крові у повному обсязі за попередній квартал та документального підтвердження факту відмови виробника таких препаратів від їх продажу в порушення умов договорів, укладених юридичними особами, МОЗ проводить моніторинг виконання щоквартальних планів постачання препаратів крові в зазначених вище обсягах та у разі підтвердження факту їх невиконання в попередньому кварталі більш як на 30 % розробляє проект рішення Кабінету Міністрів України про тимчасове зупинення експорту препаратів крові, про що письмово повідомляє виробнику препаратів крові.

Виробник препаратів крові у тижневий строк з дня надходження повідомлення від МОЗ може письмово звернутися до МОЗ та підтвердити або спростувати факт своєї відмови від продажу юридичним особам препаратів крові для забезпечення потреб системи охорони здоров’я та невиконання в попередньому кварталі планів постачання препаратів крові більш як на 30 %.

У разі спростування виробником препаратів крові такого факту МОЗ протягом п’яти робочих днів з дня надходження повідомлення від виробника препаратів крові проводить повторний моніторинг виконання таких планів шляхом отримання від державних органів підтвердних документів.

А у разі підтвердження виробником препаратів крові такого факту, а також у разі його підтвердження за результатами повторного моніторингу МОЗ в установленому порядку розробляє та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про тимчасове зупинення експорту препаратів крові, погоджений державними органами відповідно до вимог законодавства.

Тимчасове зупинення експорту препаратів крові з цієї підстави запроваджується на один, два чи три місяці наступного кварталу залежно від розміру невиконання обсягів щоквартальних планів постачання препаратів крові за попередній квартал:

– від 30 до 45 відсотків – один місяць;

– від 45 до 60 відсотків – два місяці;

– більш як 60 відсотків – три місяці.

У разі введення воєнного стану в Україні МОЗ в одноденний строк з дня набрання чинності Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні розробляє та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про тимчасове зупинення експорту препаратів крові, погоджений державними органами відповідно до вимог законодавства.

Тимчасове зупинення експорту препаратів крові з цієї підстави запроваджується на строк введення воєнного стану і набирає чинності відповідно до вимог законодавства.

Таке тимчасове зупинення експорту препаратів крові підлягає скасуванню у разі прийняття Указу Президента України про скасування воєнного стану.

 

Кредитні посередники мусять мати бездоганну репутацію

 

21.09.2021 Національний банк опублікував для обговорення проект Положення про встановлення вимог до кредитних посередників небанківських фінансових установ та до їх діяльності у сфері споживчого кредитування, яким, зокрема передбачено:

– установити вимоги до кредитних посередників щодо бездоганної ділової репутації, достатнього рівня знань у сфері споживчого кредитування та законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг;

– визначити порядок включення кредитних посередників до переліку кредитних посередників Національного банку за принципом «мовчазної згоди», передбачити  склад відомостей, потрібних для включення кредитних посередників до переліку, а також механізм виключення з переліку відомостей про кредитного посередника;

– установити вимоги до небанківської фінансової установи, яка укладає договір із кредитним посередником;

– запровадити вимоги щодо розкриття інформації про кредитних посередників на веб-сайтах небанківських фінансових установ, кредитних посередників, а також у місцях обслуговування споживачів;

– визначити порядок контролю за діяльністю кредитних посередників з боку небанківських фінансових установ.

 

Визначено напрями воєнної політики України

 

21.09.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України» від 17 вересня 2021 р. № 473/2021.

Ним уведено в дію вказане рішення Ради національної безпеки і оборони, яким затверджено Стратегічний оборонний бюлетень України, що визначає:

– основні напрями реалізації воєнної політики України в контексті всеохоплюючої оборони України;

– перспективну модель Збройних Сил України та інших складових сил оборони і вимоги до її побудови, місію та візію сил оборони зразка 2030 року;

– основні спроможності сил оборони, яких необхідно досягти;

– стратегічні цілі розвитку сил оборони на період до 2025 року, основні завдання та очікувані результати їх досягнення.

Зокрема відповідно до змісту та засад всеохоплюючої оборони України, а також цілей, пріоритетів і завдань державної політики у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва реалізація воєнної політики України здійснюється за такими основними напрямами:

– забезпечення відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах державного кордону, запобігання воєнним конфліктам з будь-якими іноземними державами;

– планування всеохоплюючої оборони України з розробленням плану оборони України, Стратегічного плану застосування Збройних Сил України, інших складових сил оборони, оперативних планів і планів застосування сил та засобів оборони тощо;

– набуття центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами необхідних інституційних спроможностей щодо своєчасного та організованого проведення мобілізації, задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії та ефективного управління оборонними ресурсами;

– розвиток спроможностей сил оборони в контексті підготовки до ведення всеохоплюючої оборони України, їх всебічне забезпечення;

– упровадження в силах оборони передового досвіду, принципів і стандартів держав – членів НАТО, участь у спільних операціях та навчаннях для досягнення критеріїв членства в НАТО з подальшою інтеграцією в євроатлантичні безпекові структури.

Водночас, визнано такими, що втратили чинність, Укази Президента України:

– «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України» від 6 червня 2016 року № 240;

– «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Державну програму розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року» від 22 березня 2017 року № 73.

 

Мораторій на припинення надання житлово-комунальних послуг пропонують відновити

 

21.09.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (щодо встановлення мораторію на припинення надання житлово-комунальних послуг у період дії обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19)» № 6064.

Документом пропонується на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни знову заборонити припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

 

Система е-платежів нового покоління  СЕП-4.0 запрацює через рік

 

21.09.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» від 16 вересня 2021 р. № 93.

Згідно з документом Національний банк України з 20 серпня 2022 р. запроваджує систему електронних платежів Національного банку України нового покоління – СЕП-4.0 та не використовує діюче покоління СЕП – СЕП-3.3 для виконання міжбанківських платіжних операцій.

Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 20 серпня 2022 р. виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7, що передбачає миттєвий перехід від поточного до наступного банківського дня, без призупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.

При цьому банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України зобов’язані:

1) до 31 жовтня 2021 р. підключитися до стенда СЕП-4.0 для відпрацювання взаємодії своїх систем автоматизації і внутрішньобанківських міжфілійних платіжних систем із СЕП та забезпечити тестування на стенді СЕП-4.0 на базі структур обміну інформацією з учасниками СЕП за міжнародним стандартом ISO 20022-1:2013 «Фінансові послуги – Універсальна схема повідомлень фінансової індустрії»;

2) до 20 серпня 2022 р. внести зміни до регламентів роботи своїх систем автоматизації, формування балансів за день та іншої звітності.

 

В СІЗО робитимуть аудіозапис телефонних розмов осіб, узятих під варту

 

21.09.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку реалізації експериментального проєкту щодо надання особам, взятим під варту, в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України платної послуги з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку за допомогою засобів IP-телефонії» від 9 вересня 2021 р. № 3191/5.

Експериментальний проєкт реалізується такими етапами:

– перший – визначення приміщень слідчого ізолятора Державної кримінально-виконавчої служби України, в яких можливе встановлення обладнання та організація надання доступу до Інтернету та телефонного зв’язку за допомогою засобів IP-телефонії, придбання обладнання;

– другий – запуск та реалізація експериментального проєкту, моніторинг стану його реалізації;

– третій – оцінка результатів експериментального проєкту та їх оприлюднення.

Актуальна інформація про платну послугу з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку, її вартість оприлюднюється на офіційному веб-сайті Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Адміністрація СІЗО ознайомлює осіб, взятих під варту, зі складовими платної послуги з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку у приміщеннях збірного відділення та прогулянкових двориках СІЗО.

Платна послуга з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку надається на підставі письмової заяви особи, взятої під варту, на ім’я начальника СІЗО, за формою згідно з додатком 1 до Порядку. Бланки таких заяв особам, взятим під варту, надаються відповідальною особою, яка визначена начальником СІЗО. Заяви розглядаються у порядку черговості їх надходження.

Особі, взятій під варту, може бути відмовлено у наданні платної послуги з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку у разі:

– відсутності технічної можливості у СІЗО змонтувати та експлуатувати обладнання для забезпечення надання доступу до Інтернету та телефонного зв’язку;

– залучення персоналу до режимних заходів.

У разі накладення на особу, взяту під варту, яка злісно порушує вимоги режиму, стягнення у виді поміщення до карцеру, під час відбування такого стягнення платна послуга з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку не надається.

Адміністрація СІЗО протягом одного робочого дня інформує слідчого або суддю, які здійснюють кримінальне провадження, про надання особі, взятій під варту, платної послуги з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку.

Розрахунки за платну послугу з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку здійснюються виключно в безготівковій формі за попередньою оплатою.

За платну послугу з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку встановлюється диференційована вартість, що визначається, виходячи з вартості разової послуги та послуги на місяць. Встановлення та перегляд вартості платної послуги (тарифів) з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку здійснюється адміністрацією СІЗО за погодженням з Департаментом з питань виконання кримінальних покарань на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням.

За наявності технічної можливості доступ до Інтернету та/або телефонного зв’язку надається безпосередньо у камерах або в іншому приміщенні, обладнаному для отримання таких послуг, а під час надання платної послуги з доступу до Інтернету та телефонного зв’язку застосовується відеоспостереження.

 

Страхові брокери не подаватимуть звітність до НБУ

 

22.09.2021 Національний банк опублікував для обговорення проект постанови «Про затвердження Положення про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів та умови провадження посередницької діяльності у сфері страхування та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».

Положення вдосконалює процедури регулювання посередницької діяльності у сфері страхування та перестрахування, визначаючи:

– порядок реєстрації страхових та/або перестрахових брокерів-резидентів;

– порядок повідомлення страховими та/або перестраховими брокерами-нерезидентами, включаючи постійні представництва таких брокерів, про намір здійснювати діяльність на території України;

– перелік посередницьких послуг у страхуванні та перестрахуванні;

– вимоги до професійної придатності брокерів-резидентів, які є фізичними особами-підприємцями, керівників брокерів-резидентів, які є юридичними особами;

– порядок та вимоги здійснення посередницької діяльності з укладання договорів страхування (перестрахування) зі страховиками-нерезидентами;

– порядок припинення здійснення посередницької діяльності страхового та/або перестрахового брокера у сфері страхування та перестрахування.

Документом також передбачається зобов’язання брокерів, включених до Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів, повідомляти Національний банк про призначення керівників та проходження ними навчання. Здійснюючи діяльність, такі брокери повинні мати власний веб-сайт, а брокери-юридичні особи зобов’язані мати окремі поточні рахунки в банківських установах для здійснення власної господарської діяльності та для здійснення операцій із страхувальниками (перестрахувальниками).

Окрім цього, положенням скасовується зобов’язання брокерів подавати звітність до Національного банку.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються до 21 жовтня 2021 р. на електронну адресу: NBFI.regulations@bank.gov.ua.

 

Роботодавець має письмово повідомити особу про причину відмови у прийнятті на роботу

 

22.09.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» № 5266.

Заступник Міністра економіки України Світлана Глущенко поінформувала, що серед основних нововведень, які пропонується передбачити законопроектом:

– обов’язкове повідомлення роботодавцями профспілок про заплановане масове вивільнення та подання необхідної інформації для розроблення заходів щодо зменшення масштабів звільнення на підприємстві;

– уточнення критерію масового вивільнення працівників;

– право всіх працівників на укладення колективних договорів, у тому числі тих, що працюють у роботодавців – фізичних осіб;

– можливість поширення норм галузевої угоди на всіх роботодавців відповідної галузі;

– коригування строку дії умов колективного договору у разі зміни власника юридичної особи, її відокремленого структурного підрозділу;

– інформування працівників про умови колективного договору не лише до початку їхньої роботи, а також, якщо договір укладено пізніше та коли до нього вносяться зміни.

Також забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з підстав, не передбачених законом. На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови.

Окрім цього, у чинне законодавство включаються норми щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування, а також надання права особам, що зазнали дискримінації у сфері праці звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

 

Верховна Рада визнала вибори депутатів Державної Думи РФ 2021 р. незаконними

 

22.09.2021 Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Заяву Верховної Ради України щодо нелегітимності виборів депутатів Державної Думи Російської Федерації 2021 року» № 6078.

 

Затвердженою нею Заявою Верховна Рада України привертає увагу до таких аспектів організації та проведення псевдоголосування на тимчасово окупованій території України із залученням до нього громадян України – мешканців тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України:

1) включення громадян України до списків виборців на виборах депутатів Державної Думи Російської Федерації 2021 р. є незаконним і безпідставним з точки зору Конституції України і міжнародного права, оскільки Автономна Республіка Крим та м. Севастополь є невід’ємною частиною України, а примус мешканців Криму та тимчасово окупованої частини Донецької та Луганської областей до набуття громадянства Російської Федерації є порушенням міжнародного гуманітарного права;

2) організація голосування в Криму та залучення до виборів громадян України з незаконно виданими російськими паспортами на тимчасово окупованій частині Донецької та Луганської областей є юридично нікчемними, адже до списків виборців, використаних на виборах депутатів Держдуми Російської Федерації, проведених у 2021 р., були протиправно і безпідставно включені мешканці тимчасово окупованих територій України, що призвело до фальсифікації списків виборців;

3) процес формування так званих «списків виборців» у Криму та в окремих районах Донецької та Луганської областей для голосування на виборах депутатів Державної Думи Російської Федерації у 2021 р. також має ознаки чергового порушення Російською Федерацією положень міжнародного гуманітарного права щодо заборони на переміщення населення держави окупанта на окуповані території іншої держави, враховуючи неконтрольований процес перетину міжнародно визнаного державного кордону України громадянами Російської Федерації.

Верховна Рада України визнає чергові вибори депутатів Державної Думи Російської Федерації 2021 р. незаконними, а сформовану за їх результатами Державну Думу Російської Федерації – нелегітимною та закликає парламенти іноземних держав та міжнародні парламентські організації надати належну оцінку фальсифікованим парламентським виборам в Російській Федерації, фактам незаконного голосування на території незаконно окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також участі у цих виборах громадян України з тимчасово окупованої Російською Федерацією частини території в Донецькій та Луганській областях.

 

Резервні копії державних інформаційних е-ресурсів зберігатиме Держспецзв’язку

 

22.09.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України» № 4378, яким на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України покладаються обов’язки щодо забезпечення збереження резервних копій державних електронних інформаційних ресурсів.

Також передбачається, що органи державної влади, військові формування, утворені відповідно до законів України, державні підприємства, установи та організації з метою усунення можливих наслідків кіберінцидентів та кібератак створюють резервні копії державних електронних інформаційних ресурсів, що перебувають у їх володінні або розпорядженні та є критичними для їх сталого функціонування, та передають їх на зберігання до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, крім тих, передача яких обмежена законодавством.

Порядок передачі, збереження і доступу до зазначених копій визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Замість згоди профспілки на звільнення працівника – консультації

 

22.09.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» № 5388.

Як інформує Міністерство економіки, проектом пропонується:

1) спростити процедуру укладення строкового трудового договору. Роботодавець та працівник у трудовому договорі зможуть узгодити додаткові умови трудових відносин, зокрема це стосується визначення додаткових прав і обов’язків сторін, поліпшення умов праці та відпочинку, підстав та умов припинення відносин. Також вводяться додаткові гарантії для тих, хто працює за строковим трудовим договором, можливості подальшого працевлаштування на невизначений строк;

2) забезпечити роботодавцю можливість перевірки компетентності працівника. Визначено найбільш вразливі категорії працівників, яким заборонено встановлювати випробувальний термін;

3) чітко визначити порядок надання працівникові інформації про умови трудового договору. Встановлюється мінімальний обсяг інформації, яку роботодавець має надавати працівникові, зокрема працівнику повідомлятимуть про його права та посадові обов’язки, ознайомлять з умовами праці, режимом роботи та відпочинку, розміром оплати праці, тривалістю відпустки, додатковими гарантіями, визначеними колективним договором, а також порядком припинення трудових відносин;

4) спростити регулювання деяких процедур щодо внесення змін до трудового договору, що стосуються покращення умов праці;

5) зменшити кількість обов’язкових кадрових документів. Роботодавець та працівник самостійно домовлятимуться про доцільність ведення таких документів: правил внутрішнього трудового розпорядку та графіків змінності, графіків відпусток та повідомлень про початок відпустки, повідомлень про зміну істотних умов праці (окрім випадків їх погіршення);

6) надати можливість альтернативного регулювання окремих аспектів праці в трудовому договорі. Час початку і закінчення роботи, вихідні дні, порядок роботи зі змінами, залучення до позанормових робіт та роботи у вихідні дні може визначатися як загальними нормативними актами роботодавця, так і індивідуальним трудовим договором з окремим працівником;

7) змінити механізм участі профспілок при розірванні трудового договору. Процедура отримання згоди профспілки у відповідних випадках замінюється процедурою інформування та проведення консультацій;

8) оновити умови матеріальної відповідальності. Конкретизуються умови матеріальної відповідальності працівника, оптимізується процедура притягнення до матеріальної відповідальності, що створює додаткові гарантії та зацікавленість роботодавця у оформленні офіційних трудових відносин з метою зменшення ризиків втрати чи пошкодження засобів виробництва при виконанні роботи.

 

Тільки 10 % трудових договорів може бути з нефіксованим робочим часом

 

22.09.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» № 5161, яким передбачається ввести трудовий договір з нефіксованим робочим часом – особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні бути дотримані вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 % загальної кількості трудових договорів.

Зазначені обмеження не застосовуються для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, які можуть укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.

Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням власником або уповноваженим ним органом працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця – 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

Власник або уповноважений ним орган не може забороняти або перешкоджати працівникові, що виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншими трудовими договорами. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.

Окрім того, передбачено удосконалення процедури нарахування ЄСВ для осіб, які використовують працю працівників на нерегулярній основі.

 

Фінансування національної безпеки і оборони збільшиться до 5,95% ВВП

 

22.09.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2021 року «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» від 20 вересня 2021 р. № 477/2021.

Ним уведено в дію вказане рішення Ради національної безпеки і оборони, яким Кабінету Міністрів, зокрема доручено:

1) передбачити в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» загальний фінансовий ресурс на забезпечення національної безпеки і оборони України в обсязі не менше 5,95 відсотка валового внутрішнього продукту для сектору безпеки і оборони України, при цьому фінансування потреб сектору безпеки і оборони України передбачити в обсязі не менше 319437,7 млн гривень;

2) вжити у 2022 р. заходів щодо забезпечення першочергового фінансування діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони України за такими пріоритетними напрямами:

– розвиток сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО;

– виконання Національної розвідувальної програми на 2021 – 2025 роки;

– реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, насамперед підвищення розмірів їх грошового забезпечення та забезпечення житлом;

– виконання заходів з розроблення, підготовки виробництва та закупівлі сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, у тому числі крилатих ракет), боєприпасів і продуктів спеціальної хімії;

– розвиток Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

– удосконалення системи охорони та підвищення рівня захисту державного кордону України;

– посилення територіальної оборони, удосконалення її системи управління;

– реалізація державної політики у сфері кібербезпеки;

– розвиток спроможностей вітчизняного оборонне-промислового комплексу у створенні та виробництві сучасного озброєння і військової техніки, забезпечення роботи системи спеціальної інформації;

– проведення досліджень, розроблення нових технологій, виробництво комплектувальних виробів, здійснення технічного переоснащення і модернізації виробничих потужностей у рамках реалізації заходів з імпортозаміщення продукції оборонного та авіаційного призначення;

– посилення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та пожеж;

3) опрацювати питання щодо підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських;

4) вжити в установленому порядку заходів щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування у 2022 р. для Міністерства оборони України, органів сектору безпеки і оборони України на виплату грошового забезпечення військовослужбовців;

5) забезпечити фінансування завдань, визначених рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, щодо розвитку ракетного озброєння та Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

6) передбачити протягом 2022 р. відповідно до обґрунтованих потреб фінансування видатків для забезпечення виконання заходів, передбачених Законом України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про чисельність Збройних Сил України» щодо збільшення чисельності Збройних Сил України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про основи національного спротиву».