Актуальні правові новини

Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

 

26.08.2021 Набрала чинності постанова Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, Європейського Парламенту, урядів і парламентів іноземних держав щодо посилення міжнародного співробітництва в рамках Кримської платформи для протидії агресії Російської Федерації» від 23 серпня 2021 р. № 1706-IX, якою Верховна Рада України:

1) закликає парламентські інституції міжнародних організацій та парламенти іноземних держав до посилення міжпарламентського співробітництва у рамках Кримської платформи з метою консолідації зусиль та здійснення міжнародного політико-дипломатичного тиску на державу-окупанта – Російську Федерацію для захисту демократичних ідей та цінностей;

2) звертається до держав – членів ООН із закликом підтримати Кримську платформу як інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення територіальної цілісності України, а також долучитися до роботи Кримської платформи в урядовому, парламентському та експертному вимірах;

3) звертається до парламентських асамблей міжнародних організацій та Європейського Парламенту із закликом схвалити рішення на підтримку Кримської платформи як інструменту консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, та закликати їхні держави – члени долучитися до роботи Кримської платформи в урядовому, парламентському та експертному вимірах;

4) закликає міжнародне співтовариство утриматися від підтримки дій та ініціатив Російської Федерації, прямо чи опосередковано спрямованих на протидію діяльності та розвитку Кримської платформи як інструменту консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та відновлення територіальної цілісності України;

5) наголошує на важливості збереження міжнародної політики невизнання спроби анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, запобігання порушенням державою-окупантом та її окупаційними адміністраціями норм міжнародного права, фундаментальних прав, свобод та інтересів громадян України, забезпечення безпеки у регіоні Чорного та Азовського морів, зокрема припинення мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також частин Чорного і Азовського морів, та забезпечення свободи мореплавства в регіоні;

6) засуджує примусову паспортизацію Російською Федерацією громадян України на тимчасово окупованих територіях, не визнає паспортів Російської Федерації, виданих на тимчасово окупованих територіях, та закликає іноземних партнерів не визнавати ці документи та посилити тиск на Російську Федерацію з вимогою припинити незаконну паспортизацію;

7) закликає іноземних партнерів до посилення політико-дипломатичного та економічного тиску на Російську Федерацію, у тому числі шляхом впровадження додаткових санкцій, у відповідь на триваюче порушення нею норм міжнародного права, а також до пошуку шляхів подолання наслідків злочинної діяльності держави-окупанта та її окупаційних адміністрацій у військово-політичній, економічній, екологічній, культурній, релігійній сферах регіону;

8) висловлює підтримку реалізації внутрішньодержавних проектів, спрямованих на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на захист та відновлення прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або були вимушені переселитися з неї і перебувають в інших регіонах України, а також на зміцнення стійкості південних областей України;

9) у черговий раз вимагає від Російської Федерації повного виконання своїх міжнародних зобов’язань та виведення з території України своїх збройних формувань, включаючи ті, над якими вона здійснює прямий або опосередкований контроль, виведення озброєння та військової техніки, припинення злочинної практики зміни демографічного складу населення тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, системних порушень прав людини, у тому числі прав корінних народів, зокрема права на збереження культурної спадщини та свободу віросповідання, а також припинення вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності та повернення Україні повного контролю над її територією у міжнародно визнаних кордонах;

10) наголошує на важливості вироблення уніфікованих та консолідованих позицій міжнародної демократичної спільноти у протидії російській агресії проти України та закликає друзів і партнерів Кримської платформи ініціювати створення Міжпарламентської координаційної ради Кримської платформи.

 

Вакцинованим однією дозою іноземцям дозволено в’їзд в Україну

26.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 р. № 677» від 18 серпня 2021 р. № 889.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 дозволено перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства за наявності іноземного COVID-сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин, включених Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Такий сертифікат має бути виданий уповноваженими органами держав – членів Європейського Союзу або уповноваженими органами інших іноземних держав, з якими Україною укладено міжнародні договори про взаємне визнання COVID-сертифікатів.

Також передбачено, що після перетину державного кордону на в’їзд в Україну чи прибуття з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя самоізоляції не підлягають особи, які мають документ, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин, включених Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, або одужання особи від COVID-19.

Нагадаємо, раніше після отримання лише однієї дози вакцини самоізоляції не підлягали лише громадяни України.

Окрім того, змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 р. № 677 викладено в новій редакції таблицю 3 «Мінімальні та максимальні строки між етапами вакцинації, які становитимуть повний цикл, для застосування в алгоритмі перевірки відповідності наявних у центральній базі даних записів про вакцинацію (щеплення, імунізацію), що підтверджують факт проведення повного циклу вакцинації від COVID-19» додатка до Порядку.

 

Банки мають подати плани відновлення діяльності до 31 грудня 2021 р. 

 

26.08.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Правил роботи банків України у зв’язку з установленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів із метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» від 19 серпня 2021 р. № 89.

Національний банк інформує, що змінами до Правил, затверджених постановою Правління Національного банку України від 21 грудня 2020 р. № 160, відтерміновано з 1 жовтня до 31 грудня 2021 р. кінцевий термін подання банками планів відновлення діяльності.

Також під час розроблення планів відновлення діяльності у 2021 р. дозволено застосування системно важливим банкам двох стрес-сценаріїв: комбінованого (найбільш жорсткого) та стрес-сценарію, визначеного Національним банком, а іншим банкам – лише комбінованого (найбільш жорсткого).

При цьому, у разі отримання від Національного банку листа із зазначенням переліку недоліків, виявлених за результатами розгляду поданих планів відновлення діяльності, банки зобов’язані вжити заходів щодо недопущення таких недоліків під час розроблення планів у 2022 р.

 

НБУ не каратиме кредитні спілки за порушення з непродуктивними активами, допущені через карантин

 

26.08.2021 Національний банк опублікував для обговорення проект постанови «Про незастосування заходів впливу за недотримання вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, у зв’язку із запровадженням карантину», якою передбачається, що до кредитної спілки не будуть застосовуватися заходи впливу за порушення вимоги, що обмежує ризики за операціями з фінансовими активами щодо частки непродуктивних активів кредитної спілки у разі, якщо:

– недотримання такої вимоги відбулося в період встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів;

– недотримання цієї вимоги було викликано встановленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів;

– частка таких непродуктивних активів кредитної спілки, відповідно до вимоги, встановленої Положенням про обов’язкові фінансові нормативи та вимоги, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами кредитних спілок, від 19 вересня 2019 р. № 1840, перевищує розмір її основного капіталу не більше ніж на 15 %;

– у кредитної спілки відсутні порушення інших вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, та фінансових нормативів, встановлених Положенням № 1840.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються до 19 вересня 2021 р. на електронну адресу: NBFI.regulations@bank.gov.ua.

 

Визначено порядок встановлення сервітутів на землях державної та комунальної власності

 

26.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж» від 15 липня 2021 р. № 1657-IX.

Зокрема новим абзацом ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу передбачено, що у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно права оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві власності на такий об’єкт. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

Земельний кодекс також доповнено ст. 124-1 «Порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної, комунальної власності».

Новою ст. 31-6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду) або окрему частку у праві спільної власності на нього, об’єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), яка перебувала у власності відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта нерухомого майна, проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права власності на земельну ділянку (окрему частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта нерухомого майна до його набувача.

Державна реєстрація переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці усіх форм власності, яка перебувала у користуванні (оренді, емфітевзисі, суперфіцію) відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права користування такою земельною ділянкою від відчужувача (попереднього власника) відповідного об’єкта нерухомого майна до його набувача. Про перехід відповідного права державний реєстратор зобов’язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію (якщо інформація про його місце проживання (місцезнаходження) міститься у Державному реєстрі прав) поштовим відправленням або електронною поштою.

 

Міндовкілля анулюватиме ліцензії підсанкційним виробникам особливо небезпечних речовин

26.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів» від 18 серпня 2021 р. № 888.

Зокрема новими підпунктами 27-1, 158-1 і 158-2 п. 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614, визначено, що Міндовкілля відповідно до покладених на нього завдань:

1) у разі застосування санкцій до ліцензіатів відповідно до Закону України «Про санкції» анулює або зупиняє дії ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та/або поводження з небезпечними відходами;

2) вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до запровадження додаткових обмежувальних заходів у сфері екологічного контролю в установленому порядку;

3) надає пропозиції щодо:

– запровадження ліцензування експорту та імпорту товарів у разі необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я тварин або рослин, навколишнього природного середовища;

– заборони імпорту або транзиту будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди тваринному світу та рослинам або призвести до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, якщо стосовно транзитних товарів не вжито необхідних заходів для запобігання такій шкоді, експорту природних ресурсів, які вичерпуються, якщо обмеження також застосовуються до внутрішнього споживання або виробництва;

– застосування екологічних заходів, стандартів та вимог до товарів, що імпортуються в Україну.

 

Комісія з помилування може засідати в режимі відеоконференції

 

26.08.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення помилування» від 20 серпня 2021 р. № 373/2021.

Змінами до Положення, затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2015 р. № 223, встановлено, що:

– у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин клопотання про помилування також може бути подано головою або іншим членом Комісії при Президентові України у питаннях помилування, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Радником – уповноваженим Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Радником – уповноваженим Президента України з питань безбар’єрності (абз. 6 п. 3). Такі особи подають клопотання про помилування безпосередньо до Офісу Президента України. До такого клопотання долучаються будь-які документи, які мають значення для застосування помилування (абз. 3 п. 6);

– засідання Комісії за наявності технічних засобів може бути проведено дистанційно в режимі відеоконференції (новий абзац п. 8);

– особи, засуджені за вчинення корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 Кримінального кодексу України (абз. 2 п. 5).

 

Плагіаторів і фальсифікаторів позбавлятимуть ступенів вищої освіти

 

27.08.2021 Кабінету Міністрів ухвалив Порядок скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації, який визначає:

– процедуру скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності;

– процедуру розгляду справи про порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності;

– процедуру розгляду питання щодо добровільної відмови здобувача вищої освіти від ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації;

– правові наслідки скасування рішення та порядок його оскарження.

Дія Порядку поширюватиметься на рішення про присудження ступенів вищої освіти «молодший бакалавр», «бакалавр» і «магістр» та присвоєння відповідних кваліфікацій.

«Урядом ухвалено важливе рішення, а саме – створення правових умов, які будуть стимулювати здобувачів освіти дотримуватись академічної доброчесності та нести відповідальність у разі порушень. Важливо, що відтепер на державному рівні чітко визначені процедура ухвалення рішення про скасування ступеня чи кваліфікації фахівця й коло уповноважених на такі дії суб’єктів. Мова виключно про заклади вищої освіти», – прокоментував Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Так, скасування рішення здійснюватиметься з урахуванням вимог Закону України «Про освіту» в разі виявлення, зокрема у кваліфікаційній роботі, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, списування, обману, хабарництва. Забезпечуватиме дотримання учасниками освітнього процесу академічної доброчесності система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти університету.

Також вченою радою закладу вищої освіти затверджуватиметься порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, який буде містити:

– процедуру утворення та роботи органу, який проводить перевірку заяв (повідомлень) щодо фактів порушення академічної доброчесності;

– підстави для проведення перевірки, строки, підстави та порядок оскарження результатів перевірки;

– процедуру і строки вивчення та експертизи кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, заяв (повідомлень) щодо фактів порушення академічної доброчесності, а також порядок підготовки та вимоги до експертного висновку;

– кваліфікаційні вимоги до експертів;

– процедуру ухвалення рішення про скасування рішення та найменування органу, уповноваженого приймати таке рішення;

– процедуру реалізації особою, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, прав, передбачених ч. 8 ст. 42 Закону України «Про освіту».

Перевірка інформації про порушення вимог академічної доброчесності та прийняття відповідного рішення щодо можливих фактів порушення академічної доброчесності буде здійснюватися у двомісячний строк.

На основі експертного висновку закладом вищої освіти буде прийматися одне з таких рішень:

– про скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації;

– про відсутність підстав для скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.

Скасування рішення буде здійснюватися закладом вищої освіти, який присудив відповідний ступінь вищої освіти, або його правонаступником.

Особа, яка має ступінь вищої освіти та якій присвоєно відповідну кваліфікацію, до подання експертного висновку, що готується за результатами перевірки інформації, матиме змогу добровільно відмовитися від ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації.

У разі скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації відповідний документ про вищу освіту та документи про вищу освіту, видані на його основі, будуть недійсними.

 

Змінюється механізм перегляду результатів наукової та науково-технічної експертизи

 

27.08.2021 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», основними цілями якого є:

– встановлення вимог щодо запобігання та наслідків виявлення конфлікту інтересів під час проведення наукової і наукової-технічної експертизи;

– розширення та конкретизація принципів наукової і науково-технічної експертизи;

– уточнення переліку, прав та обов’язків суб’єктів наукової і науково-технічної експертизи;

– визначення особливостей проведення наукової і науково-технічної експертизи заявок на одержання фінансової підтримки;

– залучення до проведення наукової і науково-технічної експертизи іноземних експертів;

– застосування гнучких умов фінансування експертизи і механізмів оплати праці експертів та інших учасників проведення наукової і науково-технічної експертизи;

– визначення кваліфікаційних вимог до виконавців експертизи;

– оновлення механізму перегляду результатів наукової та науково-технічної експертизи;

– посилення відповідальності експертів та інших учасників проведення наукової і науково-технічної експертизи.

 

МОН береться розбудовувати мережі гуртожитків закладів вищої освіти

 

28.08.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми відновлення та розбудови мережі гуртожитків для проживання здобувачів освіти закладів вищої освіти на 2022 – 2026 роки» від 26 серпня 2021 р. № 992-р.

Відповідно до схваленої Концепції програма спрямована на розв’язання проблем з покращення умов проживання здобувачів освіти в гуртожитках закладів вищої освіти, а саме:

– відновлення і розширення мережі гуртожитків, що передбачає ремонт і реконструкцію старих гуртожитків, будівництво нових гуртожитків (за потреби), добудову недобудованих гуртожитків;

– створення безпечних умов проживання та забезпечення доступності гуртожитків, що передбачає проведення ремонту систем електро-, тепло-, водопостачання, водовідведення та каналізації, модернізацію або встановлення систем протипожежного захисту, забезпечення гуртожитків засобами безперешкодного доступу до об’єктів, створення умов доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

– створення комфортних умов проживання шляхом оснащення гуртожитків додатковими зручностями (спортивними залами, пральними кімнатами, приміщеннями для самостійної роботи, залами для тренінгової та групової роботи, обладнаними сучасними меблями, з доступом до Інтернету);

– збільшення кількості гуртожитків готельного типу та підвищеної комфортності;

– впровадження енергозберігаючих технологій, встановлення лічильників на електроенергію у житлових кімнатах;

– поетапний процес фінансування виконання однотипних робіт одночасно для всіх визначених об’єктів закладів вищої освіти відповідної сфери управління.

«Команда МОН починає роботу над масштабною Державною програмою з відновлення та розбудови мережі гуртожитків закладів вищої освіти. Студенти під час навчання в університетах мають проживати в якісних та доступних гуртожитках. Нашим спільним завданням є покращення умов їх проживання, навчання та відпочинку, забезпечення доступності гуртожитків для осіб з особливими освітніми потребами. Комфорт перебування студента у ЗВО є невід’ємною складовою цілісного освітнього процесу, а тому ця програма, вважаю, надзвичайно важлива та необхідна в межах реформи вищої освіти», – прокоментував Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

 

Затверджено витрати на освіту в рамках Дунайської транснаціональної програми

28.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва» від 26 серпня 2021 р. № 896.

Змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1197, затверджено додаткові напрями використання коштів у межах бюджетної програми 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій».

Міністерство освіти і науки інформує, що додаткові видатки, зокрема передбачені на:

– реалізацію Партнерської Угоди Пріоритетного напряму 9 «Інвестиції в освіту та перепідготовку» Дунайської транснаціональної програми в рамках реалізації Європейської стратегії ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР);

– використання коштів спеціального фонду, отриманих за рахунок відповідного зовнішнього інструменту допомоги ЄС.

«Ухвалені Урядом зміни до Порядку дозволять спрямувати кошти, отримані в межах участі України в програмі «Горизонт 2020», на проведення конкурсного відбору наукових та інноваційних проектів, підтримку участі українських вчених у заходах та ініціативах ЄС, придбання обладнання та матеріалів для проведення наукових досліджень, розроблення й підтримку національного порталу міжнародного науково-технічного співробітництва. Також внесені зміни сприятимуть реалізації Партнерської Угоди Пріоритетного напряму 9 «Інвестиції в освіту та перепідготовку» Дунайської транснаціональної програми, що передбачає співкоординацію одного з 12 пріоритетних напрямів Європейської стратегії для Дунайського регіону (ЄСДР) у партнерстві з Республікою Австрія, сприятиме розвитку транскордонного співробітництва України в межах Дунайського регіону у сфері професійно-технічної освіти», – повідомили у МОН.

 

Указ про створення кібервійськ набрав чинності

 

28.08.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про невідкладні заходи з кібероборони держави» від 26 серпня 2021 р. № 446/2021.

Ним уведено в дію вказане рішення Ради національної безпеки і оборони, яким Кабінету Міністрів України доручено:

1) невідкладно з метою створення у системі Міністерства оборони України кібервійськ та набуття ними відповідних спроможностей здійснити розрахунки потреб щодо:

– обсягу матеріально-технічних та фінансових ресурсів, необхідних для створення та забезпечення належного функціонування кібервійськ;

– комплектування особового складу кібервійськ з урахуванням оптимального співвідношення військовослужбовців, працівників Міністерства оборони України, а також зарахованих у запас, резервістів та інших категорій осіб;

2) за результатами розрахунків у двомісячний строк розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо створення та функціонування у системі Міністерства оборони України кібервійськ.

 

Державний банк мусить мати хоч один підрозділ у кожній територіальній громаді

 

28.08.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо посилення захисту інтересів клієнтів державних банків» № 5862, яким пропонується встановити, що державний банк надає послуги на всій території України.

Державний банк зобов’язаний мати щонайменше один відокремлений підрозділ (філію, відділення, тощо) в кожному обласному, кожному районному центрі, а також в кожному адміністративному центрі територіальної громади.

З метою забезпечення рівного доступу клієнтів – держателів платіжних інструментів (платіжних карток) до отримання банківських послуг державний банк зобов’язаний забезпечити розміщення не менше одного банкомату у кожному населеному пункті, в якому розташоване відділення національного оператора поштового зв’язку (не враховуючи пересувних відділень), а також у кожному в населеному пункті, у якому кількість клієнтів – держателів платіжних інструментів (платіжних карток) такого державного банку становить не менше 150 осіб, незалежно від розташування в такому населеному пункті відділення національного оператора поштового зв’язку (в тому числі пересувного).

 

Перевірки великих платників податків: нові вимоги до е-документів

 

28.08.2021 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі при проведенні документальної перевірки» від 15 вересня 2020 р. № 561.

Змінами до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 р. № 1393, уточнено, що ВПП відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України зобов’язаний також надати електронні документи (інформацію) ВПП з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту контролюючого органу.

Електронні документи (інформація) ВПП надаються у форматі XML у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), який являє собою електронний файл стандартизованої структури, що містить експортовані з вихідної системи обліку дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов’язань, а також інформацію щодо змін у фінансово-господарському стані суб’єкта господарювання за певний період. Структуру електронних документів (інформації) ВПП (стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA)) наведено у додатку до цього Порядку.

Електронні документи (інформація) ВПП надсилаються до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку.

При прийманні електронних документів (інформації) ВПП від платника податків контролюючим органом здійснюється їх розшифрування, перевіряється кваліфікований електронний підпис, визначається відповідність електронного документа (інформації) ВПП, надісланого засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженому формату.

При надходженні електронних документів (інформації) ВПП засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється також їх автоматизована перевірка відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 р. № 557.

Контролюючим органом забезпечується зберігання отриманих електронних документів (інформації) ВПП до закінчення процедури узгодження результатів перевірки або спливу строку, передбаченого для оскарження результатів в адміністративному та судовому порядках, але не менше строку зберігання акта документальної перевірки, при проведенні якої використовувались зазначені електронні документи (інформація) ВПП.

Підтвердженням прийняття та реєстрації або відхилення контролюючим органом електронних документів (інформації) ВПП є повідомлення, яке направляється платнику податків у вигляді електронного документа засобами телекомунікаційного зв’язку. У разі неодержання від контролюючого органу протягом двох робочих днів повідомлення про прийняття і реєстрацію або про відхилення електронного документа (інформації) ВПП відправник вживає додаткових заходів з використанням інших засобів зв’язку для одержання від адресата відповідного повідомлення.

В разі виникнення у посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірки необхідності у розгляді і дослідженні електронних документів (інформації) ВПП, не наданих платником податків, ВПП зобов’язаний забезпечити доступ посадових осіб контролюючого органу до електронних документів (інформації) ВПП за місцезнаходженням платника податків та його підрозділів (при проведенні документальних виїзних перевірок) або додатково надати електронні документи (інформацію) ВПП, що належать або пов’язані з предметом перевірки, на вимогу контролюючого органу, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту контролюючого органу, в порядку та обсязі, визначених у цьому запиті.

 

Документи для переведення дачного (садового) будинку у жилий можна подати в е-формі

28.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки» від 18 серпня 2021 р. № 881.

Змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 321, уточнено, що для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі – власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, – сільському голові у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника, заяву за формою згідно з додатком.

До заяви додається, серед іншого, звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.

Звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку містить відомості, передбачені Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Рішення створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера та накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника уповноваженого органу.

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

– неподання документів, зазначених у п. 3 цього Порядку;

– виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;

– встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;

– встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій.

Уповноважений орган у триденний строк з дня прийняття рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки видає або надсилає власникові рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є уповноважений орган, рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок із зазначенням його адреси (рішення про відмову в переведенні разом з поданими документами).

У разі подання заяви про переведення дачного або садового будинку у жилий будинок через центр надання адміністративних послуг рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, видається через зазначені центри.

Окрім цього, додаток 1 до Порядку викладено в новій редакції, а додаток 2 – виключено.

 

Новий Технічний регламент засобів індивідуального захисту

30.08.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту» від 21 серпня 2019 р. № 771.

Затверджений нею Технічний регламент визначає, зокрема:

– обов’язки виробників, уповноважених представників, імпортерів, розповсюджувачів;

– процедуру оцінювання відповідності;

– спеціальні вимоги до призначених органів з оцінки відповідності;

– здійснення державного ринкового нагляду.

При цьому установлено, що надання на ринку засобів індивідуального захисту, які відповідають вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761, та були введені в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

Водночас, визнано такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком.

 

Нова Стратегія кібербезпеки України

 

30.08.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України» від 26 серпня 2021 р. № 447/2021.

Відповідно до затвердженої Стратегії Україна створюватиме максимально відкритий, вільний, стабільний і безпечний кіберпростір в інтересах забезпечення прав і свобод людини, соціального, політичного і економічного розвитку держави.

Для подальшої розбудови національної системи кібербезпеки на засадах стримування, кіберстійкості, взаємодії необхідним визнано:

– посилення спроможності національної системи кібербезпеки для унеможливлення збройної агресії проти України у кіберпросторі або з його використанням, нейтралізації розвідувально-підривної діяльності, мінімізації загроз кіберзлочинності та кібертероризму (стримування);

– набуття здатності швидко адаптуватися до внутрішніх і зовнішніх загроз у кіберпросторі, підтримувати та відновлювати стале функціонування національної інформаційної інфраструктури, насамперед об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (кіберстійкість);

– забезпечення розвитку комунікації, координації та партнерства між суб’єктами забезпечення кібербезпеки на національному рівні, розвиток стратегічних відносин у сфері кібербезпеки із ключовими іноземними партнерами, передусім з Європейським Союзом, Сполученими Штатами Америки та іншими державами – членами НАТО, співробітництво у цій сфері з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України (взаємодія).

Ключову об’єднувальну та координаційну роль у цьому процесі відіграватиме Національний координаційний центр кібербезпеки.

Для формування потенціалу стримування (С) взято орієнтир на досягнення таких стратегічних цілей:

– ціль С.1. Дієва кібероборона;

– ціль С.2. Ефективна протидія розвідувально-підривній діяльності у кіберпросторі та кібертероризму;

– ціль С.3. Ефективна протидія кіберзлочинності;

– ціль С.4. Розвиток асиметричних інструментів стримування.

Для набуття кіберстійкості (К) необхідним є досягнення таких стратегічних цілей:

– ціль К.1. Національна кіберготовність та надійний кіберзахист;

– ціль К.2. Професійне вдосконалення, кіберобізнане суспільство та науково-технічне забезпечення кібербезпеки;

– ціль К.3. Безпечні цифрові послуги.

Для вдосконалення взаємодії (В) необхідним є досягнення таких стратегічних цілей:

– ціль В.1. Зміцнення системи координації;

– ціль В.2. Формування нової моделі відносин у сфері кібербезпеки;

– ціль В.3. Прагматичне міжнародне співробітництво.

Водночас, визнано такою, що втратила чинність, ст. 2 Указу Президента України від 15 березня 2016 р. № 96 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року «Про Стратегію кібербезпеки України».

 

Боржників по оплаті житлово-комунальних послуг дозволили відключати

 

30.08.2021 Законом від 15 липня 2021 р. № 1657-IX внесено зміни до розд. II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX.

Відтепер у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни дозволено припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

При цьому на території регіонів України (областей, м. Києва, м. Севастополя), на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), на період дії «червоного» рівня епідемічної небезпеки та протягом 30 днів з дня його скасування забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

 

Уряд береться стримувати зростання цін на житлово-комунальні послуги

 

30.08.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови «Про заходи, спрямовані на соціальний захист населення та удосконалення порядку призначення житлових субсидій у зв’язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги» № 5868.

Постановою передбачено, що Кабінет Міністрів має вжити невідкладних заходів щодо соціального захисту населення від підвищення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, зокрема:

1) у двотижневий строк з дня прийняття цієї Постанови:

– подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в частині збільшення видатків за бюджетною програмою (КПКВК 2501230) «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі»;

– встановити на постійній основі базової норми плати за житлово-комунальні послуги на рівні не більше 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства;

– встановити (відновити) пільгові (соціальні) тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню, яке проживає в будинках, обладнаних опалювальними електроустановками, негазифікованих будинках, гуртожитках; для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; для мешканців населених пунктів, розташованих у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, а також встановлення окремого тарифу на електричну енергію, що відпускається населенню, за обсяг, спожитий до 100 кВт·год електроенергії на місяць (включно);

2) спільно з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у місячний строк з дня прийняття цієї Постанови:

– запровадити державне регулювання цін (тарифів), зокрема визначати ціну на природний газ для населення з обов’язковим урахуванням обсягів та собівартості газу власного видобутку, граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) до тарифів на житлово-комунальні послуги з постачання побутовим споживачам теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, з віднесенням цих послуг до таких, що мають істотну соціальну значущість;

– вжити заходів для недопущення зростання цін (тарифів) на природний газ, електроенергію та інші житлово-комунальні послуги для населення у 2021-2023 роках.

 

Заборгованість перед  Нафтогазом реструктуруватимуть за новим законом

 

30.08.2021 Набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14 липня 2021 р. № 1639-IX, дія якого поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб’єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу.

Так, Законом врегульовано:

– порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості;

– проведення взаєморозрахунків;

– реструктуризацію заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування;

– списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування;

– гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів.