Утім, реальність інша. Попри наявність родючого чорнозему, державні та комунальні землі не приносять прибутку державі. Навіть навпаки: вона отримує сотні мільйонів гривень збитків.
Серед держпідприємств у галузі є прибуткові господарства, але їх “плюси” не перекривають “мінуси” неефективних колег.
Органи влади, які керують такими підприємствами, пояснюють це невигідними умовами роботи або невигідними договорами, які уклали попередники.
Один з прикладів – багатостраждальне ДП “Конярство України” із земельним банком 43 тис га землі. Його співробітництво з низкою підприємств, у тому числі шляхом укладання договорів спільної діяльності, закінчилося мільйонними збитками для держкомпанії.
Українці купують один в одного та продають один одному ділянки, хоча не менше 60% угод – це придбання землі аграрними виробниками через простих громадян і непрофільних інвесторів. У дивний спосіб, але приватне землеволодіння поступово переходить у цивілізоване русло.
З державними землями все складніше. Влада не хоче з ними прощатися. Їх винесли за рамки реформи ринку.
Земля державних підприємств – це 750 тис га землі, які перебувають у постійному користуванні різних компаній. Їх площа – це третина Волинської області або дев’ять столиць України.
При цьому більшість державних підприємств збиткові. Про це свідчать дані ФДМ, якому передані права з управління частиною таких компаній.
“У сфері управління Фонду державного майна перебувають цілісні майнові комплекси 88 сільськогосподарських підприємств. 86 з них передало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства наприкінці 2019 року”, – повідомили ЕП у фонді.
Таким чином, Фонд держмайна отримав від Мінекономіки близько 66 тис га земель, більшість з яких сільськогосподарського призначення.
“Серед підприємств, які перебувають в управлінні Фонду державного майна, 30 – активні та здійснюють господарську діяльність, 29 – на стадії відновлення господарської діяльності, 29 – не працюють”, – зазначили в ФДМ.
“Відновленням господарської діяльності” у відомстві називають процес призначення нових керівників, оформлення документації на нерухомість та повернення на баланс “незаконного відчужуваного раніше”, тобто краденого.
Поняття “не працюють” означає, що такі підприємства перебувають у жахливому стані. На них усе або “незаконного відчужене”, або відсутня документація чи навіть керівник. На звітність, договори, дані щодо обсягів врожаю та карти посівів можна не сподіватися.
Фонд держмайна назвав три найбільші агропідприємства за площею ділянок, що підуть на продаж.
✔ ДП “Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу” (25 філій по всій Україні) – 17,7 тис га.
✔ ДП “Племрепродуктор “Степове” (вирощування великої рогатої худоби, свиней, зернових, олійних та кормових культур, розташоване в Миколаївській області) – 7,5 тис га.
✔ ДП “Благодатне” (вирощування великої рогатої худоби, свиней, зернових, олійних та кормових культур, розташоване в Харківській області) – 5,3 тис га.
Ці підприємства пов’язують повідомлення про рейдерські захоплення, спроби чиновників переписати землі на свої компанії, “незаконні відчуження” врожаю, техніки, пального. У 2020 році державні агропідприємства в управлінні ФДМ отримали збитків на 48,2 млн грн. Якщо цю суму поділити на площу земель підприємств, то вийде 729 грн збитку на кожен гектар.
Це лише за рік. Звісно, ця сума не зрівняється з результатами державних аграрних гігантів.
Наприклад, у 2020 році Державна продовольчо-зернова корпорація України – один з найбільших активів держави на агроринку під управлінням Мінекономіки – показала збитків на 5,8 млрд грн.
Хоча збитковими є більшість державних агропідприємств, від’ємні результати для бюджету генерують далеко не всі.
“Наразі налічується десять прибуткових та 16 збиткових державних агропідприємств. Решта підприємств (з 88-ми. – ЕП) тримаються на рівні беззбитковості або не ведуть господарську діяльність протягом років”, – відповіли в ФДМ.
Серед лідерів за прибутковістю у 2020 році були ДП “Благодатне” (2,5 млн грн), ДП “Іскра” (1,2 млн грн) та ДП “Чутове” (799 тис грн). Їх земельні банки становлять 5,34 тис га, 1,7 тис га та 2,7 тис га відповідно.
Рейтинг збитковості очолює ДП “Пуща Водиця” з 32,4 млн грн збитку за 2020 рік. Підприємство має понад 2 тис га земель і перебуває в епіцентрі кількох скандалів навколо забудови Мінського масиву та ЖК “Варшавський квартал”.
Значний “мінус” показав Державний резервний насіннєвий фонд України – 10,5 млн грн збитків. “Бронзу” за збитковість отримав Знам’янський шовкорадгосп із земельним банком 372 га – 2,8 млн грн.
Отже, два найзбитковіші агропідприємства, що перебувають у сфері управління ФДМ, майже повністю сформували загальний від’ємний результат – 48,2 млн грн. Чому так відбувається?
Причиною збитковості ДП “Пуща Водиця”, зазначають у Фонді держмайна, є невигідні інвестиційні договори.
“Головною причиною збитковості наразі є невигідні інвестиційні договори, укладені у 2009-2014 роках. Уже подані відповідні судові позови для захисту майнових інтересів держави. Найближчими місяцями очікується врегулювання цієї ситуації зі значним покращенням фінансових показників для державного підприємства”, – запевняють у відомстві.
Також у Фонді держмайна розповідають про низьку технічну оснащеність, обтяженість боргами, судові справи, арешти рахунків та майна.
Три найзбитковіші держпідприємства постійно згадуються в повідомленнях та розслідуваннях про незаконні відчуження майна та спроби рейдерства. Однак є і напівофіційні причини.
Як зазначають у фонді, землі підприємств, що обліковуються у ФДМ, наразі не надаються в оренду. Однак це не означає, що на території “непрацюючих” підприємств нічого не відбувається.
Землі занедбаних державних компаній, що існують лише на папері, можуть використовувати приватні підприємства або нелегально, або за напівлегальними договорами. У таких випадках може допомогти лише судова система.
ФДМ стикається із систематичним порушенням законодавства іншими компаніями. Співрозмовник ЕП в уряді розповів про схему, з якою зіткнулося одне з державних підприємств.
Схема полягає у незаконному передаванні органами Держгеокадастру ділянок сільськогосподарського призначення на тисячі гектарів у користування третім особам.
За оцінками фонду, у момент створення підприємства мали набагато більше земель, тож там вважають за необхідне перевірити законність попередніх відчужень земель, що вже не належать ДП відповідно до поточної документації.
Кінцева мета, зазначають у Фонді державного майна, – залучення ефективного приватного власника. Саме тому землі цих підприємств не віддають в оренду. У відомстві вважають, що реалізація у вигляді єдиних майнових комплексів позитивно вплине на кінцеву вартість майна.
Наразі до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, що підлягають приватизації, включено 16 підприємств. Питання приватизації ще 43 цілісних майнових комплексів вирішиться після ухвалення законопроєкту про розпаювання державних земель при приватизації підприємств.
Документ передбачає безоплатне передавання учасникам бойових дій та державним працівникам чи пенсіонерам до 20% та до 40% відповідно площ сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації.
Попри всі перешкоди, у Фонді державного майна оптимістично дивляться на можливість приватизації як способу спочатку знищити корупцію на підприємстві, а потім передати його в приватні руки.
Щодо найбільш збиткового ДП “Пуща Водиця” там мають оптимістичний прогноз на 2021-2022 роки: планують вийти “в плюс” через оптимізацію видатків, модернізацію сільгоспвиробництва і завдяки плановим продажам квартир.
Як відомо, частина земель “Пущі”, які розташовані в межах Києва, забудовується. У 2021 році підприємство має вийти із збиткового стану, а у 2022 році повинно отримати 100 млн грн прибутку.
За публікаціями у ЗМІ
Коментарі
Loading…