Держбюджет кризь призму аналізу доходів та видатків.

Загальна характеристика законопроекту

Законопроект визначає доходи Державного бюджету України на 2022 рік у сумі 1.267.393.399,1 тис. гривень та видатки у сумі 1.441.939.445,6 тис. гривень. Визначаються обсяги повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 10.280.412,8 тис. гривень та надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 23.740.366,5 тис. гривень. Визначається граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 188.006.000,2 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у сумі 160.259.208 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 27.746.792,2 тис. гривень.

Прогноз доходів Державного бюджету України на 2022 рік розроблено на базі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 586, із застосуванням чинних норм Бюджетного та Податкового кодексів України.

Законопроектом затверджуються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2022 рік та міжбюджетні трансферти. Визначається також граничний обсяг державного боргу в сумі 2.725.325.400,9 тис. гривень на 31 грудня 2022 року та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 367.977.247,8 тис. гривень.

Статтею 6 встановлюється порядок надання і державних гарантій у 2022 році. Статтями 7 та 8 встановлюється прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата. Статтею 9 встановлюється рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення соціальної допомоги.

Статтями 10-14 встановлюються джерела формування загального та джерела формування та спрямування спеціального фонду Державного бюджету України на 2022 рік.

Стаття 15 встановлює, що у 2022 році Національний банк України перераховує до Державного бюджету України кошти на загальну суму не менш як 24.434.000 тис. гривень.

Статті 16 та 17 визначають права Міністерства фінансів України щодо здійснення за рішенням Кабінету Міністрів України випусків облігацій внутрішньої державної позики.

Законопроект визначає також інші питання державної бюджетної політики у 2022 році, зокрема стаття 18 встановлено, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Положення законопроекту в сфері регіональної політики

Головним інструментом реалізації державної політики в сфері регіонального розвитку, яка визначається Державною стратегією регіонального розвитку на шестирічний період, є Державний фонд регіонального розвитку. Він утворюється відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України в розмірі не менше 1% доходів загального фонду Державного бюджету на відповідний рік.

У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено кошти Державного фонду регіонального розвитку у обсязі 1 відсотка доходів загального фонду проекту державного бюджету або у сумі 11 205 млн. гривень. Кошти ДФРР розподіляються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до проектів, які подають територіальні громади. Ці проекти мають відповідати цілям Державної стратегії регіонального розвитку та цілям стратегій розвитку відповідної області (регіональним стратегіям). Умовою отримання коштів з ДФРР є обов’язкове співфінансування 10% вартості проекту з місцевих бюджетів.

Крім того, в Пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що в проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено видатки на:

створення 62 сучасних та багатофункціональних центрів надання адміністративних послуг в 165 громадах та придбання 127 комплектів обладнання для центрів надання адміністративних послуг – 231 млн. грн.;

справедливу, як сказано в Пояснювальній записці до законопроекту, трансформацію вугільних регіонів України, що сприятиме покращенню умов проживання, розвитку якісної та зручної інфраструктури у 8 територіальних громадах – 118 млн. грн.;

розроблення 150 комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад відповідно до укладеної Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку за Програмою «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України» – 187,7 млн. гривень.

У цілому в рамках цієї Угоди передбачається розробити близько 600 схем просторового планування територій громад. Нові плани дадуть змогу вирішити актуальні завдання просторового розвитку, зокрема комплексний розвиток мережі розселення, транспортної інфраструктури місцевого значення, організації ефективної мережі закладів освіти, охорони здоров’я тощо відповідно до потреб територіальних громад.

Таким чином, додатково до 11,205 млрд. грн., передбачених в ДФРР, планується направити на регіональний розвиток ще 536,7 млн. грн.

Паралельно в презентації законопроекту, підготовленої Мінфіном, крім зазначених, визначено ще декілька напрямків використання коштів на регіональний розвиток, а саме:

• 23,1 млрд. грн. – розбудова автомобільних доріг;
• 1,5 млрд. грн. – будівництво метрополітену;
• 800 млн. грн. – оновлення парку міського пасажирського транспорту;
• 650 млн. грн. – розвиток спортивної інфраструктури;
• 500 млн. грн. – доступ до Інтернету в сільській місцевості.

В додатку 6 до проекту ДБ-2022 визначено розміри субвенцій зі спеціального фонду на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах для всіх областей та міста Києва.

Субвенція зі спеціального фонду на будівництво метро передбачена для міст Харкова та Дніпра, окрім того для останнього передбачена субвенція із загального фонду ДБ-2022.

Суспільні впливи та ризики в сфері регіональної політики

Регіональна політика є ефективною, якщо вона має послідовний та ціле направлений характер, саме для цього в європейських країнах, а за їх прикладом і в Україні розробляється Державна стратегія регіонального розвитку, де визначаються стратегічні та тактичні цілі та заходи для їх досягнення. Головним інструментом реалізації Стратегії є Державний фонд регіонального розвитку, кошти з якого можуть отримати місцеві бюджети на виконання проектів, які відповідають Державній та регіональним стратегіям розвитку. Такий механізм забезпечує рух країни та суспільства до визначених цілей, в іншому випадку кошти державного бюджету розпорошуються та не дають потрібного ефекту.

Виходячи з цього треба розглядати пропозиції використання коштів державного бюджету в сфері регіонального розвитку. Наскільки раціональним є зафіксований в проекті ДБ-2022 розподіл коштів?

По-перше, запропонований розмір ДФРР на 2022 рік є мінімальним – 1% доходів загального Фонду держбюджету, хоча стаття 24-1 БКУ дозволяє робити його більшим.

По-друге, найбільша частка видатків поза ДФРР, 23,1 млрд. грн. на розбудову автомобільних доріг, очевидно є недостатньою – на 24 області та м. Київ в середньому направляється 924 млн. грн. в той час як вартість 1 км двосмугової дороги давно перевищила суму в 1 млн. грн.

По-третє, кошти, передбачені на будівництво метро, 1,5 млрд. грн., обійшли стороною столицю, Київ, який задихається в переносному та буквальному сенсі від автотранспорту – забрудненість повітря в місті є однією з найбільших в світі, а знизити її без розвитку громадського транспорту – в першу чергу метро! – неможливо.

По-четверте, 650 млн. грн. передбачені на розвиток спортивної інфраструктури виділяються абсолютно безадресно – не визначені міста та громади, які мають отримати ці кошти (колонка У в таблиці додатку 6). Отже вони будуть розподілятися у волюнтаристський спосіб – «цьому – дам, а цьому – не дам», це породжує депутатську корупцію та свавілля Уряду та Мінфіну.

По-п’яте, те саме стосується й 500 млн. грн. передбачених на доступ до Інтернету в сільській місцевості (колонка Х в таблиці додатку 6). Зрозуміло, що без визначення отримувачів цих коштів за встановленими наперед критеріями вони стануть знаряддям політичних спекуляцій та маніпуляцій.

Та сама доля чекає й на 187, 7 млн. грн. позики, отримуваної від ЄБРР на розроблення 150 комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад – які саме це громади не визначено (колонка Т в таблиці додатку 6).

Аналогічна ситуація з 231 млн. грн. на створення 62 «сучасних та багатофункціональних» ЦНАП-ів в 165 громадах та «придбання 127 комплектів обладнання» (колонка W в таблиці додатку 6). Ці громади не визначені, окрім того дуже дивує, що один ЦНАП буде обслуговувати майже 3 громади?! Виходячи чисто з логістичних міркувань це виглядає неможливо, такі центри мають бути максимально наближені до населення, а тут прийдеться їхати до них у сусідню громаду…

Досить дивно виглядає позиція щодо 30 млн. грн. на «забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича», це єдина громада в країні, яка заслужила окрему колонку в міжбюджетних трансфертах як дотацію з Державного бюджету (колонка D в таблиці додатку 6).

Що зовсім не знайшло відображення в Міжбюджетних трансфертах (додаток 6) це – 800 млн. грн. на оновлення парку міського пасажирського транспорту, про які йдеться в презентації Мінфіну.

Висновок

Запропонований законопроект Державного бюджету України на 2022 рік в сфері регіонального розвитку фактично суперечить державній регіональній політиці, визначеній Державною стратегією регіонального розвитку на 2021 – 2026 роки, оскільки розподіл переважної частини коштів відбувається без визначення кінцевих реципієнтів та без відповідності цілям та заходам ДСРР. Такий підхід однозначно приведе до волюнтаризму у розподілі коштів, до політичної корупції, бюджетних маніпуляцій та спекуляцій.

Олександр Сергієнко, Інститут громадянського суспільства