Два роки Нацполіції: чи безпечнішим стало життя українців?

Четвертого серпня в Україні відзначався День Національної поліції. Були нагороди, відзнаки. Водночас ми знаємо як важко народжувалася українська поліція. Скільки людських долей було змінено або зруйновано, скільки колишніх працівників міліції було звільнено (багато з них звільнилися самі, протестуючи проти свавілля), які протестні настрої вирували перед офісом МВС. Зараз усе потроху вляглося, хоча безумовно не забулося. І в той же час абсолютна більшість населення адекватно зустріла зміни у міліцейському середовищі, навіть зовнішній стрій нової поліції був оцінений задовільно.

Проте поліцейська реформа це в першу чергу безпека українців, помножена на довіру до правоохоронних органів. Перший поліцейський країни Сергій Князєв, звітуючи перед всіма нами на своїй сторінці у ФБ, написав наступні слова. «Понад 300 тисяч розкритих злочинів, 180 тисяч затриманих злочинців, ми досягли більше 40% вашої довіри. Зазвичай ми вимірюємо успіх у цифрах. Але за кожною з них, за кожним досягненням — люди, які насправді і є найбільшим надбанням, бо саме вони рухають реформу та будують нову, сучасну, європейську поліцію. Цим першопрохідцям довелося найважче. Процес формування Національної поліції був дуже складним: стара система не виправдала себе, і 2 роки тому ми починали з нуля в атмосфері тотальної недовіри з боку суспільства, в умовах війни та терористичної загрози. Реформа стартувала з набору в патрульну поліцію, куди прийшла вмотивована й цілеспрямована молодь. Сповнені ідей, з сяючими очима — вони не одразу зрозуміли тонкощі поліцейської роботи, але меседж «служити та захищати» для них був не порожнім звуком. Особливо для тих, хто пройшов Іловайськ, ДАП та Дебальцеве… Вони росли на очах і змінювали правоохоронну систему зсередини. Водночас у лави Нацполіції увійшли і справжні професіонали — діючі правоохоронці, ті, хто довів вірність присязі не словом, а справою, хто гідно працював, не рахуючись із власним часом. Ми переймаємо кращий світовий досвід й навчилися працювати під обстрілами терористів та знешкоджувати диверсійно-розвідувальні групи.

Поліція подолала кризу та пройшла перший етап — перезавантаження. Так, шлях змін не буває без помилок, і боротьба з корупцією в наших лавах триває. Але ми свій вектор розвитку визначили і повернення назад вже не буде. Це доводять своєю щоденною службою наші поліцейські, бо історію нової поліції пишуть звичайні патрульні, дільничні, оперативники та слідчі з усіх куточків країни. Насправді ви їх добре знаєте — вони вчилися з вами за однією партою, ходили в спортивні секції, водять дітей у той самий садочок чи школу».

Безперечно, людина, яка присвятила життя боротьбі зі злочинністю, повинна мати усвідомлення важливості своєї справи, бути небайдужою до людської біди та розуміння того, що прості люди мають бути в безпеці. Такий рішучий, привабливий, але грубий у житті  майор Жеглов, та чесний розмазня Шарапов з кінофільму «Місце зустрічі змінити не можна», пам’ятник яким стоїть біля офісу МВС, — це два протилежних табори в сьогоденній поліції. Вони як схід і захід, які ніколи разом не зійдуться. Проте службові позиції не мають заважати виконанню високого професійного обов’язку. Адже в реальному житті  вдома завжди кожного чекають найрідніші люди, а тепло їхніх сердець має дарувати радість життя і надихати на служіння українському народові.

Як ми знаємо, на початку 2017-го розпочато пілотний проект з об’єднання функції оперативників та слідчих під єдине підпорядкування. Цей експеримент запроваджено для того, аби знайти оптимальний баланс між ними. Йдеться про поліцейських детективів, тобто про орієнтацію працівників кримінальної поліції на виконання прямих обов’язків кримінальної поліції, а саме оперативної та агентурної роботи, ведення оперативно-розшукових справ, встановлення невпізнаних трупів та розшук безвісті зниклих осіб.

Отже, реформа обумовлює появу нових структурних підрозділів, які мають працювати на покращення результатів й ефективності діяльності поліції. Подивимося, що це нам усім зрештою дасть, бо наступ злочинності потрібно зупинити, щоб не ховати свій дрібний бізнес, не втрачати мізерні статки від вторгнення злодіїв, а жити в безпеці та спокої. А щодо того, чи безпечнішим стало життя українців, то відповідь тут неоднозначна. «Проколів» у роботі нової поліції можна нарахувати чимало. Та спишемо це, поки що, на молодість структури — лише два роки.

Віктор Ковальський, шеф-редактор газети «Юридичний вісник України»

Джерело: ЮВУ