Двогодинні переговори президентів США та Росії, які проходили в режимі відеоконференції «особливо захищеним каналом зв’язку» були закритими, тема була відома заздалегідь.

Фото: Zuma / TASS

Неясно було головне, чи зможуть глави двох країн домовитися хоч би про щось — настільки протилежними були їхні позиції. В Америці «саміт з віддалення» назвали «передвоєнним», «найважливішим після закінчення холодної війни» і зазначали, що «ставки як ніколи високі». Втім, зізнаємось, це все журналістські кліше.

 

Фото: Павло Головкін / ТАРС

Скористаємося шаховими асоціаціями, тим більше що цими днями проходить фінальний матч за шахівницю. Згадаймо і Збігнєва Бжезинського, який порівнював геополітику із шахівницею. Так сталося, що дата «зустрічі з віддалення» Путіна і Байдена збіглася з 80-ми роковинами атаки японців на Перл-Харбор — найбільшої поразки США, що стала для Америки приводом для вступу до Другої світової війни. Рано вранці у вівторок (розмова з Путіним розпочалася о 10.07 за часом Східного узбережжя) подружжя Байденів поклало вінок на меморіал Другої світової війни на згадку про траурну для цієї країни дати.

Перед початком партії

У США ставилося так: чи вдасться запобігти війні дипломатичними шляхами. До загрози ставляться дуже серйозно. ЗМІ публікують супутникові знімки, що свідчать про зосередження російських військ біля українських кордонів (за оцінками американських генералів, їх вже близько 100 тисяч, число може бути збільшено до 175), надруковано карти можливого наступу. CNN із посиланням на джерела в адміністрації повідомила про плани евакуації американських громадян у разі російського вторгнення. У Москві, навпаки, приготування до війни заперечують і кажуть, що це Україна, яка «керується ззовні західними партнерами», американська зброя на її території та її членство в НАТО стане смертельною загрозою безпеці для Росії.

Джозеф Байден намагався відговорити Володимира Путіна від вторгнення на територію України, погрожуючи введенням безпрецедентних санкцій: економічних (зокрема енергетичних щодо газопроводу «Північний потік-2»), персональних — щодо найближчого кола Путіна, мільярдерів-чиновників, олігархів, а також російського держборгу. Зрештою, розглядався найжорсткіший (як тут кажуть, «ядерний») варіант санкцій, про який, втім, давно кажуть: відключення Росії від міжнародної системи фінансових розрахунків SWIFT.

І як екзотична новація — заборона на операції з обміну російського рубля.

Як зазначають американські ЗМІ, санкції Обами, Трампа та Байдена поки що нічого не змінили у зовнішній політиці Кремля. Нинішні санкції — це те, що Вашингтон не наважився запровадити 2014-го, пише преса, посилаючись на анонімні джерела в адміністрації. У Білому домі вважають за краще офіційно не коментувати, кажуть, що важливіше було повідомити суть російській стороні. Крім санкцій щодо Росії, США збираються дати Україні оборонні озброєння.

Путін у виступах напередодні розмови прокреслив перед Вашингтоном та «колективним Заходом» «червоні лінії», за які не можна заходити: вступ України до НАТО і подальше розширення НАТО на схід, до кордонів РФ, поява на українській території військових баз і комплексів НАТО. Кремль хоче юридично оформлених гарантій. Байден негайно відреагував: ми не збираємося зважати на чиїсь «червоні лінії». Президент Росії буквально за години до розмови називав цей саміт «протокольним заходом», що у перекладі з дипломатичного – «формальним».

 

 

Фото: Zuma / TASS

Напередодні свого віртуального саміту з Путіним 46-й президент США поговорив з лідерами союзників, включаючи президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини (буквально напередодні її звільнення) Ангелу Меркель, прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та прем’єр-міністра Велико. “Лідери обговорили свою загальну занепокоєність нарощуванням російської військової могутності на кордонах України і все більш жорсткою риторикою Росії”, – йдеться у повідомленні Білого дому. Вони закликали Росію знизити напруженість і погодилися, що дипломатія — єдиний шлях уперед. Така сама розмова з європейцями відбулася у Байдена одразу за підсумками «саміту онлайн» з Путіним. Президент США таким чином виступав на цій зустрічі як лідер єдиного Заходу. У четвер чи п’ятницю Байден розмовлятиме з президентом України Зеленським,

Як пишуть американські ЗМІ, навіть коли лідери Європи дали запевнення у солідарності зі США, багато європейських офіційних осіб стурбовані тим, що Путін може відреагувати на тиск скороченням постачання газу до Європи. У зимовий період це серйозна загроза.

«Гамбіт Путіна»

Головний «фокус» (якщо скористатися лексикою президента РФ) у Вашингтоні полягає в тому, що американці не знають, якою є мета нового нагнітання напруженості біля українських кордонів. Точніше, не знають, яку кінцеву мету ставить Путін. Деякі експерти пишуть, що, можливо, він сам поки що не знає цього.

Але «гамбіт Путіна» — примус Байдена до переговорів шляхом стягування військ до українського кордону знову спрацював ефективно, як і напередодні першого очного, червневого саміту в Женеві. Як пише “Нью-Йорк таймс”, “гамбіт Путіна” може бути холодним розрахунком на примус – способом змусити президента Байдена визнати сферу інтересів Росії у Східній Європі. Для Путіна та багатьох інших росіян майже восьмирічний конфлікт із Україною — це не просто питання геополітики; це про поранену національну психіку, про історичну несправедливість, яку необхідно виправити. Колишній радник Кремля Гліб Павловський описує погляд Кремля на Україну як на «травму, обернуту на травму» — розпад Радянського Союзу у поєднанні з розподілом нації, яку росіяни розглядають як продовження своєї власної. Основна кремлівська теза говорить: українці — це «один народ» з росіянами, який живе в «неспроможній державі, яку контролює західні сили, повні рішучості розділити і завоювати пострадянський світ». Українці, які змістили дружнього Росії президента у 2014 році і дедалі більше виступають за прив’язку своєї країни до західних інститутів, значною мірою не погоджуються з цим. Але переконання Путіна, відзначає американська газета, знаходить відгук у багатьох росіян, які вважають себе тісно пов’язаними з Україною поколіннями мовних, культурних, економічних, політичних та сімейних зв’язків. що змістили дружнього Росії президента в 2014 році і дедалі більше виступають за прив’язку своєї країни до західних інститутів, значною мірою не погоджуються з цим. Але переконання Путіна, відзначає американська газета, знаходить відгук у багатьох росіян, які вважають себе тісно пов’язаними з Україною поколіннями мовних, культурних, економічних, політичних та сімейних зв’язків. що змістили дружнього Росії президента в 2014 році і дедалі більше виступають за прив’язку своєї країни до західних інститутів, значною мірою не погоджуються з цим. Але переконання Путіна, відзначає американська газета, знаходить відгук у багатьох росіян, які вважають себе тісно пов’язаними з Україною поколіннями мовних, культурних, економічних, політичних та сімейних зв’язків.

Відведення військ на ослаблення санкцій і неформальне визнання сфер впливу Росії («нова Ялта») — таким міг бути стратегічний план Москви.

Американські ЗМІ брали відеокартинку з цього саміту у російського державного ТБ, Білий дім такої можливості знімати з оперативної кімнати (її ще називають «ситуаційною»), де знаходився Байден — тутешнім телеканалам не надав. На початку зустрічі президенти були дуже люб’язними. Байден висловив жаль, що не зміг побачитися з Путіним на нещодавньому саміті «двадцятки» і сказав, що сподівається скоро побачитися з ним. Білий дім розповсюдив лише одну фотографію, де було видно, що Байден розмовляв у присутності кількох членів кабінету. Натомість радник із національної безпеки Джейк Салліван оперативно провів у Білому домі прес-конференцію за підсумками саміту.

Захист Байдена

На запитання, як назвати переговори – “продуктивними”, “хорошими”, Салліван відповів: “Корисними”. Найчастіше він вимовляв слово “наслідки”. Про те, як і як Байден говорив Путіну: прямо і недвозначно. Російський президент теж був прямий та відвертий, зазначив американський чиновник. Переговори стали жвавим діалогом, а чи не обміном промовами. Байден, зазначив радник Салліван, висловився за продовження діалогу з Росією. Про підсумки президент має намір говорити на своїй зустрічі з лідерами палат Конгресу. І хоча США не розглядають військове втручання у разі вторгнення в Україну, як зазначив Салліван, якщо східні країни Європи — країни Балтії, Румунія та Польща звернуться у цьому випадку до США з проханням розширити військову присутність, «вони будуть почуті». Америка підтримає Україну і дасть відповідь у будь-якій непередбаченій ситуації,

 

Фото: Getty Images

Заявив він і про те, що США готові обговорювати з Росією питання європейської безпеки, але так було й у минулому. Важливо визначити формат переговорів. Що можна перекласти і так: ми почули ваші вимоги та занепокоєння. Але, підкреслив Салліван, все це буде можливе лише за деескалації, тобто відведення військ.

Байдену дорікають, що він «слабкий» із Путіним:

ініціював зняття нових санкцій з «Північного потоку», «втратив обличчя» під час спішного виходу з Афганістану тощо. Він робить те, що обіцяв, нагадав Салліван. Ввів санкції після “справи Навального” (отруєння та посадка), ввів санкції після випадку з SolarWinds (хакерська атака), введе санкції і зараз, якщо буде вторгнення.

Як позитивний момент чиновник відзначив збіг позицій сторін щодо Ірану та його ядерної програми. «Є згода, незважаючи на всі наявні протиріччя щодо інших питань», — констатував Салліван.

Як повідомила у вівторок сенатському комітету з міжнародних відносин Вікторія Нуланд, заступник держсекретаря з політичних питань: «Багато випливає прямо з путінського сценарію 2014 року». Сенатори-демократи та республіканці закликали адміністрацію прийняти жорсткі економічні санкції. Голова Комітету з міжнародних відносин сенатор-демократ Роберт Менендес сказав, що на його думку, адміністрація Байдена підготувала «надійний» пакет санкцій. Сенатор-республіканець Роджер Віккер в інтерв’ю CNN заявив, що у разі вторгнення Верховний головнокомандувач Байден має розглядати будь-які сценарії відповіді США, зокрема військовий. Зазначу, що це приватна думка, яка не виражає популярної точки зору, що досить «жорстких санкцій». Але ще краще знайти дипломатичний компроміс.

Реальні підсумки переговорів, вважають експерти, відобразяться протягом двох тижнів або місяця. Якщо Росія перестане збільшувати накопичення військової сили на кордоні або почне відвід, значить, все ж таки домовилися. Тоді постає питання: яка ціна домовленостей?