Головне завдання для нової влади

Численні факти й обвинувачення, що вказували на зловживання в інститутах влади, бізнесу, правоохоронних органах, стали вагомим підґрунтям тріумфу нової політичної сили в Україні — партії «Слуга народу». Тому одне з очікувань щодо нового політичного і правового розкладу полягає в тих нововведеннях, які змінять наше життя, утворять перепони на тісних обіймах влади і бізнесу.

Нові ініціативи нової влади ще чекають своєї реалізації. Але вони вже почали стримувати українське чиновництво щодо  обмеження впливу на бізнес і суспільство. Чим менше чиновництво впливатиме на бізнес, тим краще буде структура економіки і швидше відбуватиметься її зростання. Як свідчать дані статистики, зростання економіки в останні місяці перевищило чотири відсотки, чого не було вже понад десять років. Такий підйом спостерігався лише за часів «пізнього Кучми». З іншого боку, як стало відомо, на сьогодні  перші кроки Президента В. Зеленського та його команди позитивно оцінюють 63% громадян, негативно —13%, ще 24% — не визначилися. Які ж це кроки? Вони між іншим стосуються зменшення  протягом трьох років навантаження на фонд оплати праці. Про це заявив народний депутат Данило Гетманцев, що готується очолити комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На його думку, має йдеться про навантаження на фонд оплати праці в цілому, а не лише про зменшення ЄСВ. Останній податок якраз, скоріше за все, нова влада не чіпатиме. Але будь-яке зменшення навантаження на фонд заробітної плати безумовно має змінити ситуацію з виплатою «чистої зарплати», зменшить оплату в конвертах, сприятиме  покриттю поточних витрат і сплати боргів. «Ми дуже обмежені в можливостях міняти оподаткування фонду оплати праці як в бік збільшення, так і зменшення. Другий момент: наша ставка ЄСВ — одна з найнижчих в Європі. Це — факт», — резюмував Данило Гетьманцев. Йдеться, ймовірно, про те, що на сьогодні відповідно до тих податків, які існують в державі, остання не надає того сервісу, який отримують платники податку, наприклад, у ЄС. «Україну треба перетворювати в нормальну, цивілізовану, європейську юрисдикцію, де є помірне оподаткування та комфортні умови для людей і бізнесу», — додав він.

Проте низька заробітна плата — це відгук давньої історії взаємин влади і бізнесу. А першочерговими завданнями для Президента Зеленського та його команди, відповідно до проведених опитувань, громадяни вважають: припинення вогню на Донбасі — 71,5%, зростання життєвих стандартів людей (зарплат, пенсій тощо) — 44%, зниження тарифів — 31%, покарання винних у корупції посадовців — 21,5%, зменшення впливу олігархів на політику — 18%. За останні чотири роки це вперше такий оптимізм, що дві третини українців впевнені в успіху реформи нової влади. Зовсім не вірить цій владі кожен п’ятнадцятий мешканець, а ще на весні таких було майже третина.

Що ж робити за для наведення ладу в економіці, соціальній політиці тощо. Безумовно, вважають експерти, потрібно більше уваги приділяти внутрішнім справам і не перебільшувати значення справ зовнішніх. Так дехто вважає, що для порятунку України необхідна загальна націоналізація великих підприємств плюс націоналізація розробки покладів надр землі. А в декількох галузях потрібно вводити, можливо, й режим державного капіталізму. Проте авторитетні фахівці вважають, що новому уряду доведеться мати справу не лише з державним боргом, корупцією, конфліктом на сході країни чи неефективною економікою. Основною проблемою, з якою зіткнеться новий уряд — це інституційна слабкість, іноді — анемія виконавчої влади. Так, спроба реформи державної служби, яку зробили у 2016–2017 роках, на жаль, не вирішила більшості її проблем. Нинішнім міністерствам і відомствам не вистачає випрацюваних технологій реалізації державної політики із відповідними цілями, завданнями, виписаним інструментарієм та бюджетом виконання. За останні роки все більше й більше кабінети в органах влади заповнили люди, яких у нормальній країні навіть на поріг держустанов не пустили б.

Деградація державної служби, посад і значення професійної та морально-етичної відповідальності почалася вже давно, а за останні роки вона з кожною новою хвилею лише посилювалася. На жаль, нова культура державного управління так і не з’явилася. Нормою стали призначення на ключові посади не за профпридатністю, а за домовленостями. Деградація державного менеджменту пронизала практично всі рівні. Енергію, сучасний світогляд і професійну здатність нового уряду, маніпулюватимемо трохи пізніше. Та хотілося б, щоб новій владі все ж вдалося вирішити питання інституційної спроможності виконавчої влади. А поки що прийняті сотень стратегій, програм, планів — це просто папір з набором тексту. А реалії виникнуть тоді, коли наділені владою і відповідними повноваженнями люди почнуть їх виконувати.

Віктор Ковальський, шеф-редактор газети «Юридичний вісник України»

Джерело: ЮВУ