Громадська рада доброчесності: як має регламентуватися її діяльність?

Асоціація правників України спільно з проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та Програмою USAID «Нове правосуддя» провели круглий стіл з обговорення актуальних питань діяльності Громадської ради доброчесності.

Власне основною метою зустрічі стала презентація попереднього висновку міжнародного експерта Ради Європи щодо відповідності регламенту Громадської ради доброчесності (ГРД) стандартам та рекомендаціям РЄ. Також учасники обмінялися думками щодо алгоритму збору й опрацювання інформації ГРД, проаналізували поняття та критерії професійної етики і доброчесності у практиці інших країн та в Україні.

Так, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков нагадав про унікальність ситуації, в якій опинилася наша держава в контексті наявності такого органу, як Громадська рада доброчесності. Як було зазначено, нормативні акти, які стосуються діяльності комісії, завжди обговорювалися в експертному середовищі і тепер потрібно попрацювати з висновками Ради Європи щодо регламенту ради.

Натомість Олена Литвиненко, заступник глави Офісу Ради Європи в Україні, вказала на важливість того, аби рішення Ради викликали довіру в судової влади та суспільства. З цією метою Громадська рада доброчесності має встановити плідні відносини з ВККСУ та органами судової влади.

У свою чергу керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Андрій Кавакін, наголосив на тому, що робота ГРД має відповідати стандартам РЄ, – як загальним, так і конкретним щодо України.

Далі під час першої сесії круглого столу учасники обговорювали стандарти та рекомендації Ради Європи щодо оцінювання роботи суддів і ролі громадськості в цьому процесі. Модерувала дискусію менеджер проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Інна Ліньова.

В межах цієї сесії Віталій Титич, співкоординатор Громадської ради доброчесності, презентував регламент ГРД. За його словами, внутрішні правила та процедури ради потребують удосконалення з огляду на практику роботи цього органу й висновки експертів Ради Європи. Саме це питання й буде поставлено на порядок денний наступного засідання Громадської ради доброчесності.

Власне висновки, про які йдеться, представила заступник Уповноваженого з прав людини Республіки Болгарія, доктор міжнародного права та міжнародних відносин, міжнародний експерт Ради Європи Діана Ковачева. Загалом вона позитивно оцінила регламент Громадської ради доброчесності, водночас озвучила низку побажань, які, на її думку, мають бути відображені в документі.

Друга сесія стосувалася обговорення європейської та міжнародної практики, а також національного законодавства щодо професійної етики та доброчесності як критеріїв суддівських компетенцій. Модератором сесії стала Наталія Петрова, заступник керівника Програми USAID «Нове правосуддя».

У межах цієї сесії міжнародний експерт Програми USAID «Нове правосуддя» з питань оцінювання професійної діяльності суддів та судів Пім Алберс (Нідерланди) у своїй відеопрезентації представив доповідь на тему: «Критерії професійної етики та доброчесності судді: європейський та міжнародний досвід».

Заключна частина обговорення стосувалася алгоритму збору та опрацювання інформації Громадською радою доброчесності. Своїми думками з цього приводу поділилися президент АПУ Денис Бугай, згаданий уже Віталій Титич, а також Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Сергій Верланов, член Громадської ради доброчесності, Довідас Віткаускас, керівник проекту ЄС «Підтримка реформи сектора правосуддя в Україні», Світлана Глущенко, доктор юридичних наук, директор департаменту Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та інші.

«На мою думку, наявність Громадської ради доброчесності є відповіддю на суспільний запит щодо громадського контролю за формуванням суддівського корпусу на надання йому легітимності з боку суспільства. Тому її робота й процедури повинні бути дуже виваженими та сформованими за завчасно відомими критеріями та методологією, аби не втратити незалежності суду, яка є найбільш важливою цінністю порівняно з оцінюванням», — підсумував сказане кандидат у судді Верховного Суду, суддя Олександр Кравець.

Підготував
Ілля МОРОЗ