Кадрові зміни у найбільшому з районних  українських судів

Судова влада

Шевченківський райсуд виходить із режиму ручного правосуддя, адже замість старого голови тут відбудеться відновлення правосуддя. Одіозний голова суду Євген Мартинов більше не обіймає цю посаду, а багаторічна система ручного керування судом втрачена. Роками цей суд був місцем, де справи з великими грошима не доходили до розслідувань. За головування Мартинова суд перестав бути незалежним арбітром і перетворився на механізм прикриття корупційних схем. 3 лютого відбулося переобрання керівництва суду, і новим головою став Дмитро Мальцев.

Саме результати роботи суду за попереднього головування пояснюють, чому це переобрання має принципове значення. Євген Мартинов був центральною фігурою системи ручного керування процесами. Мали місце втручання в автоматизований розподіл справ і контроль судових процесів через апарат суду. «Потрібні» матеріали концентрувалися у визначених суддів, а непідконтрольних суддів фактично відключали від розгляду чутливих справ. Так у суді формувалося контрольоване середовище. У такій системі результат був відомий наперед.

Показові кейси

— справа щодо організованої групи за участі посадовців Мінагрополітики, КМДА, Миколаївської ОДА та суддів Господарського суду Києва. У схемі фігурували представники COFCO Group, фіктивні підприємства та отримання неправомірної вигоди. Матеріали містили чітку фабулу злочину і ролі учасників. Суд Мартинова обмежився формальною відмовою без аналізу. Розслідування було зупинене одним рішенням.

— російське онлайн-казино Pin-Up. Йшлося про відмивання коштів, ухилення від податків та фінансування РФ і окупаційних структур. У матеріалах були конкретні компанії, фінансові ланцюги і зв’язки з посадовцями. Суд мав дати оцінку бездіяльності БЕБ. Натомість справу визнали «не предметом розгляду», фактично прикривши всю схему.

Окрема частина — колишня керівниця апарату суду, яку саме Мартинов привів у Шевченківський суд. Через апарат суду блокувався рух скарг, затягувалися строки і втручалися в роботу автоматизованої системи документообігу. Суддів штучно виводили з розгляду справ, а матеріали «губилися» на етапі реєстрації. Саме апарат забезпечував технічну реалізацію схеми.

Паралельно було встановлено, що керівницяф апарату пов’язана з бізнесом з компанією «Гранд», яку вона контролює, працює на території РФ, сплачує податки до російського бюджету і декларує багатомільйонні доходи в рублях. В Україні при цьому показувалися мінімальні доходи держслужбовця. Ці факти були задокументовані. Отже результати роботи за цим напрямком є показовими. Протиправна діяльність попереднього голови Шевченківського районного суду міста Києва стала предметом численних скарг і заяв про вчинення кримінальних правопорушень. Зокрема, неодноразово скеровувалися дисциплінарні скарги до Вищої ради правосуддя, яка відмовляла у відкритті дисциплінарних проваджень. Фактично Мартинов залишався поза будь-якою відповідальністю, адже такі «ручні управлінці» судової системи виявилися надто зручними для системи. Але, схоже, за рік нас усе ж почули. Мартинов не був переобраний головою суду повторно, адже система правосуддя більше не готова була потурати його забаганкам і ручному стилю керування.

За публікаціями у ЗМІ.