Ковальський Віктор
До суду звернувся металургійний комбінат із позовною заявою до митного органу, у якій просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
Відповідач доводив, що в нього виникли підстави для сумніву в правильності зазначення митної вартості товару «фероніобій марки FeNb 65 (112)» (419 342,20 євро за 12 820 кг товару), який експортувався в Україну. Митному органу здалася сумнівною необґрунтовано низька митна вартість спірного товару порівняно зі світовими цінами, які формуються на умовах прямих продажів, з огляду на факт пов’язаності між собою покупця і продавця. Відповідач зазначив, що на його вимогу декларант не надав додаткові документи, які б підтверджували, що продавець реалізує цей же товар (або аналогічний) іншим непов’язаним покупцям за такою самою ціною. Тому відповідач використав другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, розмір якої становив 495 339,16 євро за 12 820 кг.
Відповідно до пояснень позивача та наявних у матеріалах справи доказів випливає, що декларант позивача надав митниці додаткові документи для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом на товар, зокрема протокол тендерного комітету, прайс-лист, що підтверджує вартість у країні-експортері ідентичних товарів, та електронне листування з представником постачальника щодо надання знижки (8,5 %). Розмір знижки вказаний також у протоколі тендерного комітету на постачання фероніобію.
Суд першої інстанції відмовив позивачеві в задоволенні його вимог, апеляційний суд скасував це рішення і позов задовольнив. Відповідач у касаційній скарзі просив скасувати рішення апеляційного суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що під час касаційного перегляду знайдено підтвердження висновків суду апеляційної інстанції про те, що у прийнятих відповідачем рішеннях немає обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Верховний Суд вказав, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена в ч. 2 ст. 58 МК України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні. У цьому випадку у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні та якісні його характеристики, а тому митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.
Постанова Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а (адміністративне провадження № К/9901/4801/21) – https://reyestr.court.gov.
Коментарі
Loading…