Клімат отримав нову ціну небезпеки погіршення…

У Баку відбулася конференція ООН СОР29
На Кліматичному саміті ООН країни зуміли домовитися про нову мету глобального кліматичного фінансування — $300 млрд на рік до 2035 року. Новий «норматив» після 2030 року змінить колишній $100 млрд на рік. Незважаючи на таке збільшення, країни-потенційні одержувачі цих грошей, які більше інших страждають від наслідків зміни клімату, нову мету назвали недостатньою і пропонували підняти її мінімум до $1 трлн. Загальну позицію про необхідність поступового відходу від викопного палива на конференції виробити не вдалося — пошук формулювань відкладено на рік. Загалом, незважаючи на цілу низку конфліктів та скандалів, на СОР29 вдалося вирішити кілька важливих питань, зокрема було затверджено правила роботи міжнародних вуглецевих ринків.

Як і багато попередніх кліматичних конференцій ООН, COP29 (11–23 листопада, Баку) не завершилася вчасно — фінальна пленарна сесія закінчилася тільки рано вранці неділі, на 35 годин пізніше за графік. Найзапекліші суперечки викликали два питання: новий цільовий розмір кліматичного фінансування та подальша розробка угоди про необхідність поступового уникнення країн від використання викопного палива.

Загалом країни домовилися про суму $300 млрд до 2035 року (навантаження ляже в основному на розвинені країни, враховуватимуться всі джерела: приватні, державні, дво- та багатосторонні виплати, гранти, кредити, інвестиції).

Як намір заявлено збільшення суми до $1,3 трлн на рік.

У такому вигляді досягнута угода викликала критику країн Глобального Півдня. Представники Індії, Нігерії, Болівії, Малаві та інших держав назвали затверджену суму недостатньою та розкритикували включення до неї кредитів, які їм доведеться повертати. Ці країни вимагали як мінімум $1 трлн на рік і все голосніше заявляли про «кліматичний борг» країн Глобальної Півночі та необхідність виплати їм «кліматичних репарацій». Представники Глобальної Півночі, у тому числі делегації ЄС, Німеччини, Австралії, заявляли, що нова мета може вважатися лише початком, і критикували країни, що розвиваються, з швидкозростаючою економікою (Китай, Сінгапур, арабські країни) за небажання робити свій внесок у кліматичне фінансування.

Розвинених країн хвилювало питання — про «перехід від викопного палива» (формулювання, узгоджене минулого року на конференції в Дубаї). Просування до вироблення спільної позиції на цю тему на COP29 не сталося. Найактивніше проти цього виступали арабські країни — обговорення питання перенесли наступного року.

Серед узгодженого за підсумками двотижневої роботи — правила роботи міжнародних вуглецевих ринків (Сінгапур та Перу навіть підписали угоду про намір передачі вуглецевих одиниць; передбачається, що сінгапурські компанії купуватимуть вуглецеві одиниці в Перу, щоб компенсувати частину своїх викидів).

Крім того, Великобританія та Бразилія оголосили про свої нові кліматичні цілі до 2035 року (до кінця наступного року це мають зробити всі країни).

Індонезія оголосила про план енергопереходу (вивести з експлуатації всі ТЕЦ, що працюють на викопному паливі, протягом 15 років, збільшивши частку відновлюваної енергетики). Також було запущено роботу Глобального альянсу чистої енергії (до нього увійшли зокрема Бразилія, Австралія, Канада, Німеччина, Великобританія). Метою об’єднання названо потроєння енергопотужностей, що працюють на відновлюваній енергії, та збільшення енергоефективності щонайменше вдвічі.

Без скандалів на СОР29, проте, теж не обійшлося.

Через розбіжності переговори залишила делегація Аргентини, на якийсь час від них самоусувалися представники низки малих острівних держав, які заявили, що їхня думка ігнорується. Представників Саудівської Аравії звинуватили у несанкціонованому редагуванні розісланих делегатам переговорних текстів. Критику у багатьох учасників викликала присутність на конференції великої кількості представників компаній видобувного сектора як члени делегацій чи спостерігачів — лише понад 1,7 тис. осіб.

Особливе обурення частини делегатів викликало те, що в Баку паралельно з кліматичними переговорами укладалися також угоди щодо постачання нафти та газу.

Російська делегація на COP29 була однією з найчисленніших – приблизно 900 учасників. На конференції працював павільйон РФ, офіційні особи та представники компаній говорили про спільні ініціативи щодо зниження викидів та про природні проекти з країнами БРІКС та Глобального Півдня.

Крім того, рф представила власну нову методику розрахунку антропогенних викидів та поглинання парникових газів лісами та іншими екосистемами – протягом останніх двох років її розробляли понад 800 російських вчених. За нею за період з 2010-2021 років викиди РФ знизилися на 34%. Директор Центру з енергоефективного використання енергії Ігор Башмаков, однак, зазначає, що, якщо застосовувати нову модель для майбутніх сценаріїв, виходить, що далі поглинання лише знижуватиметься (через пожежі, зміну вікового складу лісів, нестійку модель лісокористування). У 2050–2057 роках цей ефект зовсім зникне, а викиди парникових газів зростатимуть. У результаті під час руху за нинішньою траєкторією викиди до 2030 року зростуть на 38% від рівня 2022 року, до 2050-го — у 2,36 разу.

Як було заялено наступного року  конференція ООН СОР30 відбудеться у Бразилії.