КОЛИ КОНФЛІКТ МІЖ ВОДІЯМИ НА ДОРОЗІ НЕ ВИЗНАЄТЬСЯ ХУЛІГАНСТВОМ – ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ВІД 17 СІЧНЯ 2022 РОКУ У СПРАВІ № 640/12288/17

(скорочений виклад)

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що 09 квітня 2016 року, приблизно о 07.00 годині, рухаючись по … у м. Харкові за кермом автомобіля «SKODA», перебуваючи у громадському місці, використовуючи малозначний привід для конфлікту, а саме невдоволення щодо недотримання, на його думку, раніше незнайомим йому водієм автомобіля «HONDA» правил дорожнього руху, та діючи з раптово виниклих хуліганських мотивів, що виразилися у бажанні показати свою зверхність до оточуючих; маючи умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, здійснив маневр обгону вказаного автомобіля, призвівши до вимушеної зупинки транспортного засобу водієм автомобіля «HONDA» ОСОБА_2 неподалік автомобільної заправки… 

Надалі він, висловлюючись брутальною лайкою у бік ОСОБА_2 , який перебував за кермом автомобіля «HONDA», підійшов до останнього та умисно руками відірвав праве бокове дзеркало автомобіля «HONDA», який належить ОСОБА_2 , заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 2235,00 грн.

Київський районний суд м. Харкова вироком від 13 січня 2020 року визнав невинуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та виправдав на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Мотиви ВСУ

За змістом статей 433, 438 КПК України, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, доводи у касаційній скарзі прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи не можуть бути предметом перевірки у касаційному порядку.

В суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 показали, що під час руху на автомобілях у м. Харкові між ними сталася незначна ДТП, після чого вони зупинилися у кармані дороги. Обидва в судовому засіданні зазначали, що ОСОБА_1 виказував претензії ОСОБА_2 саме з приводу цієї ДТП та пошкодження дзеркала його автомобіля.

Враховуючи ці показання та інші обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли висновку, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав особистісне підґрунтя, виник з приводу ДТП і не був спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явною неповаги до суспільства.

Відсутність відповідного мотиву виключає кваліфікацію діянь обвинуваченого за ч. 1 ст. 296 КК України. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у п.п. 14, 15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі                                        № 288/1158/16-к.

Також не знайшов свого підтвердження факт заподіяння шкоди потерпілому ОСОБА_2 на суму 2235 грн., адже, як зазначено у вироку місцевого суду, сам потерпілий повідомив, що дзеркало він не ремонтував, не замінював, а тільки поставив його на місце, і кронштейн кріплення дзеркала відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи від 09 липня 2019 року не містить пошкоджень.

Доводи прокурора про те, що суди не надали належної оцінки показанням потерпілого та свідка ОСОБА_3 , не узгоджуються з матеріалами провадження, оскільки зі змісту вироку убачається, що у ньому детально викладено їх показання, проаналізовано та надано їм відповідну оцінку.

Перевіривши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд надав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, та, зазначивши відповідні підстави ухваленого рішення, обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.