Коли рішення міжнародного комерційного арбітражу про вжиття забезпечувальних заходів порушує публічний порядок

Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ» просила суд визнати і надати дозвіл на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм, яким зобов’язано державу Україна зупинити примусову реалізацію акцій ПАТ «Промінвестбанк», зареєстрованих на ім’я заявника, до вирішення в остаточному арбітражному рішенні питання щодо того, чи порушує зазначена реалізація норми міжнародного права.

Київський апеляційний суд як суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви. Ухвала мотивована тим, що рішення Надзвичайного арбітра винесено щодо спору, який не підпадає під умови арбітражної угоди (відсутність юрисдикції надзвичайного арбітра), і що держава Україна з поважних причин не могла подати свої пояснення. Крім того, визнання та виконання цього рішення суперечить публічному порядку України, зокрема ст. 129 Конституції України щодо обов’язковості судових рішень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив судове рішення без змін, змінивши її мотивувальну частину та застосувавши Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року й норми національного законодавства, і навів таке правове обґрунтування.

Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення мають сприяти встановленню правового бар’єра на шляху виконання рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок.

Посилання на порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли виконання іноземного арбітражного рішення є несумісним з основами правопорядку держави.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства в Україні віднесено обов’язковість судового рішення.

Задоволення заяви «ВЕБ.РФ» фактично призведе до зупинення виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерланди) від 2 травня 2018 року у справі ПТС № 2015-36 за позовом ТОВ «Еверест Істейт» та інших проти Російської Федерації, дозвіл на виконання якого надано ухвалою Апеляційного суду міста Києва, залишеною без змін постановою Верховного Суду. Тому Київський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що визнання та виконання рішення Надзвичайного арбітра від 28 серпня 2019 року суперечить публічному порядку України.

Колегія суддів також враховує, що заявник звертався до національних судів України із заявою про забезпечення позову, в якій просив застосувати заходи, подібні до застосованих рішенням Надзвичайного арбітра від 28 серпня 2019 року, зокрема просив зупинити продаж акцій ПАТ «Промінвестбанк».

Проте постановою Київського апеляційного суду, залишеною без змін Верховним Судом, у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову відмовлено з посиланням, зокрема, на недопустимість зупинення виконання рішення Арбітражного суду (м. Гаага, Королівство Нідерланди) від 2 травня 2018 року.

Отже, правильним є висновок апеляційного суду про наявність підстав, передбачених підпунктом «b» п. 2 ст. V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Нью-Йоркська конвенція) та підпунктом «б» п. 2 ч. 1 ст. 478 ЦПК України, для відмови у задоволенні заяви «ВЕБ.РФ».

Водночас колегія суддів визнала помилковими висновки Київського апеляційного суду щодо юрисдикції надзвичайного арбітра та недотримання процедури надзвичайного провадження. Але це не вплинуло на правильне вирішення спору.

Постанова Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 (провадження № 61-15459ав20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94328414.