Криза у відносинах Варшави і Брюсселя стрімко набирає обертів.

Членство Польщі в ЄС підтримує абсолютна більшість поляків. Але ситуація поступово змінюється. У листопаді минулого року, свідчить дослідження агентства Kantar для TVN і TVN24, бажання покинути союз висловлювали лише 8% поляків. Тепер же, згідно з липневим опитуванням польського дослідницького агентства SW Research, проведеним для Rzeczpospolita, Polexit готові підтримати майже 17% респондентів. Трохи більше 20% своєї думки з цього питання поки не сформували.

Успішно переживши «Брексит», Євросоюз може зіткнутися з польською кризою. Влада Польщі в особі міністра юстиції Збігнєва Жёбро в п’ятницю дали зрозуміти, що республіці не потрібно членство в ЄС «за всяку ціну». Заява прозвучала на тлі безпрецедентної ескалації конфлікту Варшави з Брюсселем навколо польської судової реформи. Євросоюз поставив ультиматум: або Польща до 16 серпня на ділі доведе, що поважає загальноєвропейські норми і принципи, або зіткнеться з фінансовими санкціями. Польська влада бажання йти на поступки поки не демонструють.

Криза у відносинах Варшави і Брюсселя стрімко набирає обертів. У п’ятницю польський міністр юстиції (і одночасно генпрокурор) Збігнєв Жёбро в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita підняв питання про доцільність подальшого членства республіки в ЄС. Зокрема, він заявив, що Польща не має полягати в союзі «за всяку ціну». Міністр звинуватив Брюссель у «незаконному шантажі», «здійснюваному Судом ЄС», і підкреслив: політика поступок союзу більше не ефективна і призведе «до поступової втрати» польського суверенітету. Правда, він обмовився, що виступає не від імені уряду.

Пан Жёбро – лідер правої партії «Об’єднана Польща», що знаходиться в союзі з правлячою політичною силою «Право і справедливість» (ПіС). Він також один з головних ініціаторів масштабної реформи судової системи, яку консерватори запустили в 2017 році, через два роки після приходу до влади. Польське керівництво пояснювало необхідність перетворень повільністю і низькою ефективністю польських судів. Опозиція ж з самого початку угледіла в кроках влади спробу цілком підпорядкувати собі судову систему і «поховати демократію».

Ключові розбіжності пов’язані з діяльністю Дисциплінарної палати – підрозділи, створеного в структурі Верховного суду.
Цей орган покликаний розглядати дисциплінарні проступки суддів Верховного суду і виступати апеляційною інстанцією в аналогічних справах, що стосуються прокурорів, адвокатів, нотаріусів та інших суддів. Призначати членів Дисциплінарної палати був уповноважений Національна рада судочинства, склад якого майже повністю оновили незадовго до початку роботи палати в 2018 році. Чималою критикою був зустрінутий і закон про зниження віку виходу на пенсію суддів, який польський уряд виправдовувало необхідністю позбутися тих, хто почав кар’єру при комуністичному режимі. Фактично мова йшла про відставку всіх членів Верховного суду – крім тих, чиї повноваження продовжили б «в ручному порядку».

Все це спровокувало серйозний конфлікт з Брюсселем. У липні 2017 року, коли польський парламент під крики «Ганьба!» прийняв закон про реорганізацію Верховного суду, Єврокомісія зажадала скасувати реформу через загрозу її «значного негативного впливу на незалежність правосуддя». Але вимоги були проігноровані. Влітку 2019 року Суд ЄС постановив, що закон про пенсійний вік суддів порушує європейські норми. А в квітні 2020 року Суд Євросоюзу зобов’язав Польщу «негайно припинити» дію всіх положень законодавства, що стосуються роботи Дисциплінарної палати. Тоді ж цей орган оголосив про намір оскаржити рішення Суду ЄС у Конституційному суді Польщі.

Новий виток кризи почався в березні цього року. Тоді прем’єр Польщі Матеуш Моравецкій звернувся до Конституційного суду з 129-сторінковим запитом, щоб той визначив, яке право пріоритетною в республіці – європейське або національне. Відповідь суд фактично вже дав. 14 квітня він визнав необов’язковим виконання польською владою рішення Суду ЄС по Дисциплінарної палати, вказавши: норми, на які спиралися судді при прийнятті рішення, «не відповідають конституції Польщі і не мають пріоритету над нею».

Такі кроки Варшави, що ставлять під сумніви ключові положення договору про ЄС, обурили Брюссель.
Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс в інтерв’ю Financial Times пообіцяв дати рішучу відсіч діям держав-членів, які «можуть зруйнувати сам союз», викликавши «побічні ефекти» в інших країнах. 15 липня Єврокомісія висловила «глибоку стурбованість» діями Польщі і нагадала про те, що право ЄС превалює над національним.

Відзначимо, що це далеко не перший серйозний конфлікт між ЄС і Польщею. Наприклад, в 2015 році Варшава відмовилася дотримуватися квот ЄС з прийому мігрантів. Протиріччя викликають і інші питання, що стосуються цінностей. Так, в ЄС жорстко розкритикували рішення про обмеження права на аборти, прийняте Конституційним судом Польщі в жовтні 2020 року. Постійне обурення Брюсселя викликає і політика польського уряду щодо сексуальних меншин, наприклад, введення «зон, вільних від ЛГБТ», в деяких польських регіонах.

У Брюсселі дають зрозуміти, що терпіння на межі. 20 липня Єврокомісія поставила Польщі ультиматум: якщо до 16 серпня Варшава не проінформує союз про вжиті заходи щодо виконання рішення про Дисциплінарну палату, проти неї будуть введені фінансові штрафні санкції. «Суд ЄС більше 30 разів вводив штрафи. Але ніде не прописаний ні нижній, ні верхній поріг цих санкцій … – заявив “Комерсант” доцент кафедри міжнародних відносин СПбДУ Ігор Грецкій.- У випадку з Польщею мова може йти про 1% ВВП країни, це близько € 5-5,5 млрд в рік ».

Іншим інструментом впливу Єврокомісії може стати так званий «механізм верховенства права», поки не вступив в силу. Рішення про введення механізму було прийнято в грудні минулого року. Це нововведення, проти якого виступають Угорщина і Польща, ставить виплати з бюджету ЄС його учасникам в залежність від дотримання принципів правової держави. В кінці минулого року пан Моравецкій заявив, що блокуватиме важливі рішення всього ЄС, якщо цей механізм реально запрацює.

Є ще один механізм, описаний в установчих договорах, – позбавлення голосу в інститутах ЄС. «Але він жодного разу не був успішно застосований. І точно не буде застосований по відношенню до Польщі, тому що вимагає єдиної думки серед інших держав. А Польща та Угорщина – ще одна країна, у якій є чимало розбіжностей з Брюсселем, – свого часу дали зрозуміти, що не дадуть один одного в образу », – заявив” Комерсант “начальник експертно-аналітичного відділу Суду ЄАЕС, завідувач Євразійським сектором ЦКЕМІ НДУ ВШЕ Кирило Ентін.

Глибокі протиріччя все частіше викликають в польських ЗМІ дискусії про доцільність виходу країни з ЄС.
Яскраві заяви деяких визначних поляків лише підстьобують такі побоювання. Жорсткіше всіх висловлюється екс-депутат Сейму від ПіС, а нині суддя Конституційного суду Крістіна Павлович. «Євросоюз – це сміття. Його мета – ліквідація національних держав і суверенітету Польщі »; «Прапор ЄС – це ганчірка, а не прапор будь-якої країни»; «Молюся і чекаю, що він (Евросоюз.-” Комерсант “) зруйнується» – це лише деякі з її цитат. У липні пан Моравецкій встиг всіх заспокоїти, заявивши, що «немає ніякого ризику Polexit», тобто виходу Польщі зі складу ЄС. Однак тепер про такий варіант публічно сказав член його уряду – міністр Жёбро.

За публікацією у ЗМІ.